Івченко Л.В., к.е.н., доцент
Федорченко О.Є., к.е.н., доцент
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені В. Гетьмана»
м. Київ, Україна
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ УПРАВЛІННЯ ДЕБІТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ
Все більшого значення на вітчизняних підприємствах набуває проблема ефективного управління дебіторською заборгованістю. Стан економіки нашої країни характеризується нестабільною політичною ситуацією, некерованими інфляційними процесами та іншими негативними чинниками для розвитку економіки. В результаті дії цих факторів на підприємствах виникає великий обсяг дебіторської заборгованості, якою вони неспроможні управляти, в результаті чого знижується їх платоспроможність та ділова активність, яка в свою чергу призводить до кризи неплатежів. В таких умовах збільшується необхідність ефективного управління дебіторською заборгованістю, оцінки її якості, попередження появи безнадійної заборгованості.
Дослідивши облік дебіторської заборгованості пропонуються наступні шляхи удосконалення даного об’єкта: 1) при укладанні угод між суб’єктами господарювання обов’язково обумовлювати розмір пені за несвоєчасне виконання умов. Розмір пені повинен бути економічно обґрунтованим. Доцільно розмір пені установити не менше 20 % річних; 2) з метою не допущення погіршення фінансового стану організації термін позовної давності установити не більше трьох місяців; 3)для недопущення погіршення фінансового стану постачальників товарів, робіт та послуг (кредиторської заборгованості) при банкрутстві покупця-боржника платежі вважати першочерговими; 4) на державному рівні прийняти закон про відповідальність порушників платіжної дисципліни, який забезпечить покарання даних суб’єктів господарювання у вигляді як адміністративних так і штрафних санкцій; 5)дозволити, в окремих випадках, безакцептне списання дебіторської заборгованості ( у випадках погіршення фінансово стану дебітора, неможливість розрахуватись по обов’язковим платежам, заборгованість по заробітній платі тощо).
Для ефективного управління дебіторською заборгованістю пропонується ввести систему управління дебіторською заборгованістю, яка буде складатися з двох блоків.
Перший блок – це запровадження кредитної політики на підприємстві, другий блок – запровадження використання методів управління своєчасності оплати.
Перший блок (кредитна політика) за своєю суттю передбачає обґрунтований вибір величини дебіторської заборгованості, який відбувається за такими етапами: а) аналіз дебіторської заборгованості підприємства у попередньому періоді; б) обґрунтування принципів кредитної політики відносно покупців послуг; в)розрахунок можливої суми фінансових коштів, які інвестуються у дебіторську заборгованість по комерційному кредиту; г)формування системи кредитних умов; д)розробка стандартів оцінки покупців і диференціація умов надання кредиту; е) визначення процедури інкасації дебіторської заборгованості; ж) забезпечення використання на підприємстві сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості; з) побудова ефективних систем контролю за рухом і своєчасною інкасацією дебіторської заборгованості [ 1, с.4].
Саме кредитна політика визначає порядок управління дебіторською заборгованістю і ухвалення рішень, пов'язаних з таким управлінням.
Цілями ефективної кредитної політики мають бути:
– збільшення обсягів реалізації продукції в короткостроковому і довгостроковому періоді для досягнення необхідної прибутковості;
– максимізація ефекту (доходу) від інвестування фінансових коштів в дебіторську заборгованість;
– досягнення необхідної оборотності дебіторської заборгованості;
– обмеження відносного зростання простроченої дебіторської заборгованості, зокрема сумнівної і безнадійної заборгованості в структурі дебіторської заборгованості [2, с.42].
Кредитна політика повинна бути чіткою і ясною, і так само обов'язковою для всіх структурних підрозділів підприємства. Вона повинна співвідноситися із законодавством, стандартами бухгалтерського обліку, політикою ціноутворення.
Серед методів управління своєчасністю оплат можна виділити наступні: застосування системи знижок; розробка системи збору платежів; переведення на іншу форму оплати; особисті контакти з контрагентом; застосування санкцій, передбачених договором; запит гарантійних листів про оплату з визначенням графіка платежів; направлення актів звірок; координація оплат службою безпеки; припинення відвантаження, припинення виконання робіт, надання послуг [3, с.322].
Запровадження на підприємствах системи управління дебіторською заборгованістю дасть змогу ефективно організувати збут, управління поточною дебіторською заборгованістю та покращить фінансовий стан підприємства.
Список використаних джерел
- Москалюк Г. О. Система внутрішнього контролю дебіторської та кредиторської заборгованості: напрямки удосконалення та розвитку/ Г.О.Москалюк // Ефективна економіка. - 19.03.2013. – C.3-5.
- Різник І. В. Проблеми управління дебіторською заборгованістю // Управління розвитком. – 2013. – №1 (141)2. – С. 40-43.
- Економічний аналіз: збірник наукових праць / за редакцією С.І. Шкарабана. – К.: Економічна думка,2012. – 425с.
| 
