Архів / Archive

Головна » Статті » 2015_11_25_Lutsk » Секція/Section_4_2015_11_25

ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ІНВЕСТИЦІЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ В ОСНОВНИЙ КАПІТАЛ

Ільїна О.В., аспірант,

Луганський національний аграрний університет,

м. Харків, Україна

 

ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ІНВЕСТИЦІЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ В ОСНОВНИЙ КАПІТАЛ

 

Аграрний сектор України гостро потребує інвестицій. Сільське господарство суттєво відстає від інших секторів економіки за обсягом інвестицій. Хоча ситуація змінюється в кращу сторону, проблема старіння сільськогосподарських фондів вельми актуальна.

Значне число підприємств у сільському господарстві є фінансово-нестійкими і збитковими; зберігається зростання кредиторської заборгованості. Саме тому тема організації та обліку інвестицій в основний капітал сільськогосподарських підприємств є актуальною.

Зростання попиту на сільськогосподарську продукцію, з одного боку, - неплатоспроможність сільськогосподарських підприємств і відсутність розвинених фінансових ринків, з іншого боку, призводять до розвитку специфічних форм інвестиційної діяльності за допомогою інтенсифікації процесів вертикальної кооперації та інтеграції, до якої залучаються не тільки переробні підприємства, а й представники великого бізнесу з інших галузей.

У результаті створюються різні схеми інвестування та кредитування сільгосппідприємств небанківськими підприємствами та організаціями. Як показує досвід останніх років, найбільш ефективна на сьогоднішній день підтримка сільськогосподарського виробника з боку переробника.

«Інвестиції» - слово іноземного походження (від лат. investire, нім. investition), у перекладі - довгострокове вкладення капіталу в будь-якого підприємства, соціально-економічні програми, проекти у власній країні чи за кордоном з метою отримання доходу і соціального ефекту [1; 2].

Термін «інвестиції» в Україні став широко використовуватися в роки ринкових реформ. Найбільш поширеним, часто зустрічається, є таке поняття інвестицій: це довгострокові вкладення грошових коштів та іншого капіталу у власній країні чи за кордоном в підприємства різних галузей, підприємницькі проекти, соціально-економічні програми, інноваційні проекти з метою одержання доходу або досягнення іншого корисного ефекту.

Економічне становище сільського господарства та інших галузей аграрного виробництва погіршується і їх ціновим диспаритетом з іншими галузями. Неплатоспроможність сільських товаровиробників викликана некерованим зростанням цін на енергоносії, комбікорми, техніку, добрива та інші матеріальні ресурси. Підвищення витрат сільськогосподарських підприємств не можуть бути компенсовані відповідним підвищенням цін на продукти харчування та іншу сільгосппродукцію, через відставання зарплати населення від зростання цін [3].

Тому необхідними умовами підйому виробництва в сільському господарстві і галузях, що виробляють засоби виробництва для села, є стабілізація цін на основні матеріальні ресурси, створення в державі спеціального механізму кредитування поточного виробництва, сприятлива податкова політика, система пільг і дотацій для виробників сільськогосподарської продукції, машин і устаткування. Встановлення регульованих цін на основні продовольчі товари дозволить також скоротити частку в цінах тих, хто займається фінансово-посередницькими операціями і тим самим збільшити доходну частину держави та сільських товаровиробників [4].

В інвестиційній політиці аграрного виробництва важливо створити умови для залучення коштів акціонерних компаній, фізичних та юридичних осіб, іноземних інвестицій. Інвестиції здійснюються в різних формах. З метою систематизації аналізу і планування інвестицій можна порекомендувати групування їх за певними класифікаційними ознаками. Класифікація інвестицій визначається вибором критерію, покладеного в її основу. Базисною типологічною ознакою при класифікації інвестицій може виступати об’єкт вкладення коштів [5].

З метою спрощення обліку інвестицій в основний капітал аграрним підприємствам можна порекомендувати перехід на нову версію програми «1С: Підприємство».

Рішення нової версії «1С» може допомогти в реалізації антикризових заходів та організації ефективного планування, обліку і контролю ресурсів на підприємствах агропромислового комплексу.

В умовах економічної кризи абсолютна більшість банків призупинила кредитні та лізингові програми, за рахунок яких в останні роки і розвивалися аграрні підприємства.

У результаті основне завдання аграрних підприємств України - зуміти «жити на свої» і одночасно навчитися боротися за залучення настільки важкодоступних зараз зовнішніх коштів. Без кардинального підвищення якості управління вирішити цю задачу малореалістично.

У період кризи, при обмежених фінансових можливостях, ключовим питанням стає формування такого обліку, при якому ресурси підприємства будуть використані оптимальним чином.

Програма «1С» пропонує для цього галузеві рішення для аграрного підприємств на платформі «1С: Підприємство 8». Впровадження цих рішень «1С» для аграрного виробництва може бути проведене в максимально короткі терміни. Пропоновані рішення дозволяють управляти всіма аспектами діяльності підприємства.

Можливості відновлення виробничого потенціалу аграрних підприємств та забезпечення в подальшому їх розвиток на основі розширеного відтворення будуть залежати від проведеної інвестиційної та структурної політики в Україні. Однак саме в сфері інвестиційної активності криза проявилася в найбільш гострій формі. За всіма джерелами інвестицій протягом останніх років мало місце стійке падіння інвестиційної активності: державні інвестиційні програми були різко скорочені, частка довготривалих кредитів банків в кредитних вкладеннях залишалася дуже низькою, а аграрні підприємства здебільшого не мали власних коштів не тільки для інвестицій, а й для покриття поточних витрат.

В умовах інвестиційної кризи Україна актуальні завдання, пов’язані з вкладенням коштів в основний капітал сільськогосподарських підприємств. У цих умовах інвестиційна політика в сільському господарстві та інших галузях аграрного виробництва повинна бути цілеспрямованою, орієнтованої на залучення капітальних вкладень, в першу чергу на інноваційні об’єкти, що визначають розвиток галузі і дають швидку окупність, на реалізацію регіональних та галузевих програм.

Список використаної літератури

  1. Жданова И.Ф. Новый англо-русский экономический словарь / И.Ф. Жданова. Около 80000 слов. М.: Дрофа. – 2010. –1025 c.
  2. Шарп У. Инвестиции: пер. с англ. / У. Шарп, Г. Александер, Дж. Бейли. – М.: ИНФРА-М, 2009. – XII. –1028 c.
  3. Аграрные отношения: теория, историческая практика, перспективы развития / И.Н. Буздалов, Э.Н. Крылатых, А.А. Никонов и др. М.: Наука, 1993. – 270 с.
  4. Малецкий Е.Г. О роли инвестиций в повышении эффективности сельского хозяйства / Е.Г. Малецкий // Экономика сельского хозяйства и перерабатывающих предприятий. – №9. - 2001 г. – C. 30-36.
  5. Ільїна О.В. Регіональне формування розвитку інвестиційної стратегії підприємницьких структур / О.В. Ільїна // Економічний вісник Донбасу, науковий журнал. - № 2 (20). - 2010. - С. 65-69.
Категорія: Секція/Section_4_2015_11_25 | Додав: clubsophus (2015-11-24)
Переглядів: 553 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2015_11_25
Секція/Section_2_2015_11_25
Секція/Section_3_2015_11_25
Секція/Section_4_2015_11_25
Секція/Section_5_2015_11_25
Секція/Section_6_2015_11_25
Секція/Section_7_2015_11_25
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 624
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0