Архів / Archive

Головна » Статті » 2016_03_31_Lviv » Секція/Section_2_2016_03_31

ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПРОСТОРОВОЇ ПОЛЯРИЗАЦІЇ СВІТОВОГО ТУРИСТИЧНОГО РИНКУ

Горіна Ганна

к.е.н., доцент, доцент кафедри

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені

Михайла Туган-Барановського

м. Кривий Ріг

 

ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПРОСТОРОВОЇ ПОЛЯРИЗАЦІЇ СВІТОВОГО ТУРИСТИЧНОГО РИНКУ

 

Масштабність, динамічність та, разом з тим, гетерогенність розвитку світового туристичного ринку, посилення процесів транснаціоналізації туристичної діяльності у країнах-лідерах туризму та переважно елітарний характер туризму у країнах периферії, нерівномірність туристичного попиту у потенційно однакових туристичних дестинаціях спонукають до дослідження теоретичних аспектів розвитку поляризованої, ієрархічної системи світового туристичного ринку.

Дослідженню закономірностей і принципів розвитку економічного простору, взаємодій різних регіонів у рамках моделі «Центр-периферія» присвячені різні теорії регіональної економіки та економічної географії, на їх підставі можна виділити два основних типи територіальної організації світового простору: більш розвинене ядро («центр») і тісно пов'язана з ним «периферія».

У світовому господарстві у якості центра та периферії виступають країни (групи країн і регіонів). Залежно від того, які саме територіальні системи розглядаються в якості об'єкта дослідження, доцільно виділити різні рівні аналізу туристичного простору:

  • світовий простір як сукупність взаємодіючих між собою міжкраїнових туристичних регіонів (за UNWTO): Європа, Азія і Тихоокеанський регіон, Американський регіон, Африка, Близький схід;
  • світовий простір як сукупність взаємодіючих між собою міжкраїнових туристичних субрегіонів (за UNWTO): Північна Європа, Західна Європа, Центральна /Східна Європа, Південна/Середземноморська Європа, Північно-Східна Азія, Південно-Східна Азія, Океанія, Південна Азія, Північна Америка, Карибський басейн, Центральна Америка, Південна Америка, Північна Африка, Регіон пустелі сахари;
  • світовий простір як сукупність взаємодіючих між собою країн світу;
  • простір окремої країни, при якому в якості територіальних систем розглядаються регіони, області, райони, дестинації.

У рамках міжнародного туризму «центр» - це регіон, де концентруються туристські транснаціональні корпорації, формуються світові стандарти туристичної індустрії, зароджуються та направляються світові туристичні потоки, генеруються головні інновації у сфері туризму, які у ході просторової дифузії набувають поширення у периферії світового туристичного ринку.

За визначенням Д.Г. Решетнікова просторова поляризація світового туристичного господарства «…виражається у поглибленні якісного і кількісного розриву в рівні розвитку туризму в центральних країнах з високою концентрацією туристських потоків, інвестицій, інновацій та периферії з низькою інтенсивністю розвитку туризму і уповільненим сприйняттям інноваційних процесів» [1, c. 241].

А.І. Тарасенок визначає поляризацію світового туристичного ринку «як об'єктивний процес формування світових центрів і зон з різним рівнем концентрації туристичного попиту, капіталу та інновацій в туристичному комплексі» [2, C. 133]

А.Ю. Александрова фокусує увагу на тому,  що «для концепції просторової поляризації світового туристського ринку особливо важливим є положення про міжнародний поділ праці» [3, c. 69]. У результаті міжнародного туристського поділу праці і під впливом різних факторів складається єдиний світовий ринок туризму, який має неоднорідну просторову структуру і являє собою триярусну піраміду «Центр-Напівпериферія-Периферія» [3].

У відповідності з моделлю просторової поляризації світового туристичного ринку І.І. Пирожника [4] у світі сформувалося чотири типи туристичних мезорегіонів: центри розвитку міжнародного туризму; зона інтенсивного розвитку; периферійна зона екстенсивного розвитку; периферійна зона в стані стагнації.

О.О. Любіцевою [5] у якості критерію просторового зонування світового туристичного ринку було обрано туристичний попит та територіальну диференціацію споживання, що дало змогу відокремити:

  • зону формування інтенсивного попиту, яка охоплює високорозвинені країни північної півкулі з туристичними ринками високоінтенсивного типу;
  • зону задоволення попиту, яка обмежена параметрами кліматичної комфортності;
  • зону потенційного попиту, представлена туристичними ринками країн, які мають субкомфортну погодно-кліматичну ситуацію та розвивають індустрію туризму за світовими стандартами обслуговування;
  • зону екстремального попиту, що включає території, дискомфортні за погодно-кліматичними умовами.

Отже, формування геопросторових структур світового туристичного ринку є проявом його поляризації, яка виражена через поняття «Центр – Периферія». Централізація туристичного процесу проявляється у формуванні ядер (центрів) концентрації туристичної діяльності, масштаб яких обумовлений фінансовими, інвестиційними, інформаційно-технологічними можливостями індустрії туризму та динамікою туристичних потоків та надходженнями від туризму.

 

Список використаних джерел

1. Решетников, Д. Г. Развитие туристического комплекса Беларуси в контексте современных тенденций эволюции мирового туристического рынка / Д. Г. Решетников // Актуальные проблемы современной экономики: материалы республиканской конференции молодых ученых. – Минск:БГЭУ, 2005. – С. 240-242.

2. Тарасенок, А. И. Геоэкономический механизм обеспечения конкурентоспособности туристической дестинации : учеб.-метод. пособие / А. И. Тарасенок. – Минск : РИПО, 2014. – 144 с.

3. Александрова, А.Ю. Пространственная поляризация мирового туристского рынка / А.Ю. Александрова // Туризм и рекреация: фундаментальные и прикладные исследования : тр. III Междунар. науч.- практ. конф. МГУ им. М.В. Ломоносова (Москва, 24-25 апр. 2008 г.). М. : Диалог культур, 2008. С. 69-77

4. Пирожник, И.И. Международный туризм в мировом хозяйстве : учеб. пособие / И.И. Пирожник. Минск : БГУ, 1996. 464 с.

5. Любіцева, Ольга Олександрівна Геопросторова організація туристичного процесу [Текст] : автореф. дис... д-ра геогр. наук: 11.00.02 / Любіцева Ольга Олександрівна ; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2003. - 29 с.

 

 

Категорія: Секція/Section_2_2016_03_31 | Додав: clubsophus (2016-03-31)
Переглядів: 711 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2016_03_31
Секція/Section_2_2016_03_31
Секція/Section_3_2016_03_31
Секція/Section_4_2016_03_31
Секція/Section_5_2016_03_31
Секція/Section_6_2016_03_31
Секція/Section_7_2016_03_31
Секція/Section_8_2016_03_31
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 624
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0