Архів / Archive

Головна » Статті » 2016_03_31_Lviv » Секція/Section_4_2016_03_31

ІННОВАЦІЇ В ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННІ ЯК ОСНОВА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ

Хмільовський Владислав

студент

Науковий керівник: Рудь О. В.

Вінницький коледж

Національного університету харчових технологій

м. Вінниця, Україна

 

ІННОВАЦІЇ В ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННІ ЯК ОСНОВА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ

 

Розвиток підприємств на основі застосування інноваційних енергозберігаючих технологій забезпечує не лише довготривалий економічний ефект, але й дає можливість підвищити рівень екологічної безпеки виробництва, що в сьогоднішніх умовах є не менш важливою проблемою економіки будь-якої країни.

Україна відноситься до енергодефіцитних країн, яка задовольняє свої потреби в паливно-енергетичних ресурсах (ПЕР) за рахунок власного їх видобутку менш, ніж на 50 %.

Слід відмітити, що ефективність використання ПЕР в економіці України та соціальній сфері дуже низька, а видобуток власних ПЕР проводиться в таких умовах, які роблять їх неконкурентоздатними у порівнянні з імпортованими. Енергоємність валового внутрішнього продукту в Україні більш, ніж вдвічі вища за енергоємність промислово розвинутих країн і продовжує зростати.

Для енергозбереження характерна висока економічна ефективність. Витрати на тонну умовного палива, отриманого за рахунок енергозбереження, в декілька разів менші за витрати на його видобуток чи купівлю. Тому для України підвищення енергоефективності та енергозбереження стає стратегічною лінією розвитку економіки та соціальної сфери на найближчу та подальшу перспективу [1, с. 1004].

Однією з основних проблем підприємств є висока вартість енергетичних ресурсів, низька ефективність їх використання та низький рівень екологічної безпеки. Тому саме інноваційні технології в енергозбереженні можуть змінити цю ситуацію. Однак вони повинні відповідати наступним вимогам [2, с. 303]:

1) енергетичні установки мають споживати альтернативні види палива;

2) енергетична ефективність установок має бути високою та відповідати світовим стандартам;

3) установки мають бути екологічно безпечними.

На сьогодні одним із основних напрямків інноваційних досліджень є пошук та ефективне використання альтернативних видів палива, а саме:

  • енергія водню. Єврокомісія вважає, що широкомасштабне виробництво водню розпочнеться з 2030 року і буде стимулюватися зниженням вартості водневих технологій та зростанням споживання водню у транспортному секторі, а до 2050 року водень буде забезпечувати 13% кінцевого споживання енергії [3];
  • тверді побутові відходи. Сміття можна утилізувати й переробити, і високотехнічні країни вже давно на цьому заробляють, а приватні структури будують непоганий бізнес. У США та Євросоюзі сміття позбуваються шляхом вторинної переробки 95 – 97% відходів. Лише 2% йде на утилізацію – надходить на екологічно безпечні полігони із поховання відходів або сміттєспалювальні заводи. На Заході давно зрозуміли, що правильна утилізація сміття може приносити чималу користь: зберігати первинні ресурсні джерела, заощаджувати енергію за рахунок переробки вторинної сировини й поліпшувати стан довкілля [4];
  • промислові відходи. Актуальним завданням у сфері очищення стічних вод від масло- та нафтопродуктів є пошук дешевого сорбенту та можливість його утилізації після використання. Особливої уваги тут заслуговують дослідження по застосуванню рослинних матеріалів, які є вторинною сировиною, вивченню їх властивостей у якості сорбентів;
  • біопаливо. Біодизельне паливо, яке виробляється на основі рослинних олій — сої, ріпаку та інших, — має перевагу перед нафтовим паливом, оскільки виробляється із постійно відновлюваних ресурсів [5, с. 15];
  • сонячна та вітрова енергетика. Відповідно до даних Національного агентства з питань ефективного використання енергоресурсів потенційна потужність сонячної енергетики в Україні складає 6,57 млн. т умовного палива, а вітрової – 16,37 млн. т умовного палива [6, с. 1];
  • установки з виробництва синтез-газу. Перспективним напрямком збільшення частки альтернативних видів палива є виробництво синтетичного газу з бурого вугілля, торфу, тирси та іншої вуглецевовмісної сировини;
  • когенераційні установки. Енергетична стратегія до 2030 року передбачає головним напрямком збільшення використання позабалансових джерел енергії шахтний метан, ресурси якого в Україні є значними. Одним із шляхів утилізації шахтного метану та інших нетрадиційних видів палива є когенераційні установки [2, с. 308]. Принцип когенерації полягає у подвійному використанні енергії згоряння: як джерела електричної та теплової енергії.

Собівартість і конкурентоспроможність продукції будь-якого підприємства у першу чергу, залежать від ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів. У свою чергу, показник енергоємності валового внутрішнього продукту в Україні у кілька разів вищий, ніж у промислово розвинених країн. Тобто існує реальна можливість скорочення енерговитрат і зменшення споживання первинних енергетичних ресурсів. У зв'язку з цим енергозбереження має стратегічне значення, оскільки сприяє зниженню собівартості продукції, підвищенню рівня економічної ефективності у довгостроковій перспективі та покращенню екологічного стану навколишнього середовища.

 

Список використаних джерел

1. Рудь, О. В. Енергозбереження як основна складова реалізації стратегії інноваційного розвитку та забезпечення економічного зростання у харчовій промисловості [Текст] / О. В. Рудь // Економіка: проблеми теорії і практики (ДНУ). –  2007. – випуск 229: Т. IV. – С.  1004-1012.

2. Юдін, М. А. Інновації в енергозбереженні як засіб підтримання енергетичної безпеки держави [Текст] / М. А. Юдін // Економічні інновації. –  2010. – випуск 41. – С.  302-310.

3. Офіційний сайт проекту «Мирний водень та енергетика» HyFLEET:CUTE [Електронний ресурс] – Режим доступу: http:/www.global-hydrogen-bus-platform.com.

4. Петерварі Н. Закарпаття поділять на 4 "сміттєві" зони, в кожній з яких створять полігон, де сортуватимуть завезене сміття [Електронний ресурс] Режим доступу: http://ecoclub.kiev.ua.

5. Тимченко, В. Н. Соя – культура ХХІ століття [Текст] / В. Н. Тимченко, А. В.Пилипченко, В. А. Сонець // Агроперспектива. – 2006. – №10. – с.9-16.

6. Паршин о. Біопаливо – альтернатива газу століття [Текст] / О. Паршин // Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик «Персонал плюс». – 2009. – №5(307). – с.1.

Категорія: Секція/Section_4_2016_03_31 | Додав: clubsophus (2016-03-31)
Переглядів: 558 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2016_03_31
Секція/Section_2_2016_03_31
Секція/Section_3_2016_03_31
Секція/Section_4_2016_03_31
Секція/Section_5_2016_03_31
Секція/Section_6_2016_03_31
Секція/Section_7_2016_03_31
Секція/Section_8_2016_03_31
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 624
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0