Тищенко Юлія
студентка
Науковий керівник: старший викладач кафедри фінансів Гриценко О.В.
Університет митної справи та фінансів
м. Дніпропетровськ, Україна
ІНВЕСТИЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ
Сучасні умови господарювання в Україні та активізація євроінтеграційних процесів потребують реалізації моделі інноваційного розвитку національної економіки та суб’єктів господарювання. Як свідчить світовий досвід, саме інвестування коштів у інноваційну діяльність є найбільш перспективним видом вкладення коштів. Це є основа взаємозумовленості інноваційної та інвестиційної діяльності [1].
На сьогоднішній день інноваційні процеси в економіці України не набули вагомих масштабів. Так, у рейтингу 50 найінноваційніших країн світу Україна обіймає 33 місце. Хоча відбулось незначне поліпшення позицій, зумовлене, насамперед, зростанням «рейтингу патентів» і збільшенням кількості хай-тек компаній та кількості R&D персоналу в країні. Втім, Україна у цьому рейтингу має дуже погані рейтинги науки та виробництва, тобто зрушення більше кількісні, а не якісні [2].
Інноваційна діяльність, як складний та капіталомісткий процес, потребує інвестицій. Офіційні статистичні дані свідчать, що основними джерелами фінансування інноваційної діяльності в Україні у 2013–2014 рр. є власні кошти підприємств, кошти державного бюджету, кошти іноземних інвесторів та інші джерела. Найбільша питома вага із загального обсягу фінансування інноваційної діяльності в Україні за цей період припадала на власні кошти підприємств: у 2014 р. вона складала 85,0 % від загального обсягу фінансування проти 72,9 % у 2013 р. Частка коштів вітчизняних інвесторів у цій сфері різко знизилась з 1,3 % у 2013 р. до 0,1 % у 2014 р. Іноземні інвестицій у загальному обсязі джерел фінансування інноваційної діяльності за два роки також зменшились майже в 7 разів - з 13,1 % у 2013 р. до 1,8 % у 2014 р. Такий стан інвестування в інновації свідчить про різке погіршення інвестиційного клімату в країні в результаті несприятливих економічних, політичних та соціальних зрушень [3].
Інноваційна діяльність, як складний та капіталомісткий процес, потребує інвестицій. Як стверджують дослідники, на інвестиційну підтримку інноваційної діяльності підприємств впливає ряд чинників, зокрема: фінансові (недостатність власних коштів, високі інноваційні витрати, тривалий термін окупності); інвестиційні перешкоди (високий ризик інноваційної діяльності); загострення ринкових проблем; недосконалість законодавчої бази для регулювання інноваційної діяльності [5]. На нашу думку, найсуттєвішими на сьогодні чинниками, що стримують розвиток інноваційної діяльності є: нестабільність політичної ситуації в країні, високі ризики та різке погіршення ділової активності в економіці внаслідок тривалої рецесії.
Звичайно, зацікавленість інвесторів у реалізації інновацій має формуватися на основі правильно розробленої і обґрунтованої стратегії інноваційного розвитку підприємств, де засобами аналізу інвестиційних проектів будуть прораховані реальні строки та вигоди від впровадження інновацій [6]. Водночас, в складних умовах сьогодення для здійснення широкомасштабних інвестицій в інновації та реструктуризацію підприємств потрібні значні кошти, яких у своєму розпорядженні підприємства не мають. Тому для подальшого розвитку інноваційної діяльності підприємств та підвищення її ефективності визначальна роль має належати державі. Стимулювання інноваційного розвитку на пріоритетних суспільно-необхідних напрямах, формування зацікавленості інвесторів до інвестицій у інновації – не повний перелік напрямів активізації інноваційної діяльності в країні. Саме держава має значні невикористані резерви інвестиційної підтримки інноваційних процесів, які здатні бути стимулом для мотивації приватних інвесторів до нововведень. Також важливим є вплив держави на інвестиційну підтримку інноваційної діяльності інституційними інвесторами, яка на сьогодні ускладнена законодавчими бар’єрами.
Список використаних джерел
1. Бойко О. В. Інвестиційна підтримка інноваційної діяльності підприємства [Текст] / О. В. Бойко, В. В. Адамчук // Економічні науки. Серія “Економіка та менеджмент”: Збірник наукових праць. Луцький національний технічний університет. – 2014. – № 11 (42). – С. 27-34.
2. Юзич М. Україна піднялась на 16 позицій у рейтингу інноваційних країн [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/uk/article/ekonomika/ukrayina-pidnyalas-na-16-pozyciy-u-reytyngu-innovaciynyh-krayin (дата звернення 18.03.2016 р.). – Назва з екрану.
3. Наукова та інноваційна діяльність в Україні [Текст]: [стат. збірник/ відп. за випуск О. О. Кармазіна]. – К. : Держстат України, 2015. – 255 с.
4. Папп В. В. Джерела фінансового забезпечення інноваційної діяльності та механізми їх залучення [Текст] / В. В. Папп. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuuec_2015_1(3)__26 (дата звернення 18.03.2016 р.). – Назва з екрану.
5. Немченко В. В. Ризики інноваційно-інвестиційної діяльності підприємства [Текст] / В. В. Немченко, В. В. Зеленяк // Економіка харчової промисловості. – 2015. – Т. 7, № 4. – С. 73 - 77.
6. Горяча О. Л. Інвестиційне забезпечення інноваційної діяльності машинобудівних підприємств [Текст] / О. Л. Горяча, І. А. Сільченко // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. – 2015. – № 1. – С. 66-70.
| 
