Архів / Archive

Головна » Статті » 2016_03_31_Lviv » Секція/Section_4_2016_03_31

РЕАЛІЗАЦІЯ ПОТЕНЦІАЛУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ

Ільїн Валерій

к.е.н., старший науковий співробітник

ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН

м. Київ

 

РЕАЛІЗАЦІЯ ПОТЕНЦІАЛУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ

 

Проблема забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств має глобальний характер, оскільки, з одного боку, визначає багато аспектів економічної і соціальної політики країни, з іншого – прямо пов’язана з інтересами її громадян, що виступають у ролі споживачів продукції цих підприємств. Процес формування конкурентоспроможних господарських структур ринкового типу, здатних з максимальною ефективністю використовувати землю та забезпечувати стабільну продовольчу безпеку держави посідає важливе місце в аграрній політиці всіх промислово розвинених країн. Значення конкурентоспроможності підприємств аграрної сфери в умовах сучасної економіки зростає: набуває більшої необхідності насичення ринку сільськогосподарськими продуктами вітчизняного виробництва, вимагається покращення їх якості, розширення асортименту, що в кінцевому підсумку визначає здатність країни реалізовувати свою продукцію як усередині, так і за її межами. Для здійснення розширеного відтворення сільськогосподарські підприємства повинні мати відповідний рівень конкурентоспроможності, який, у свою чергу, забезпечується завдяки раціональному використанню низки чинників. При цьому об’єктивно виникає необхідність їх класифікації, визначення критеріїв і показників їх використання [1].

Спрацьованість матеріально-технічної бази аграрних підприємств і використання фізично й морально застарілої техніки при збиранні врожаю спричиняють втрати 16–24 % врожаю. За фактичної урожайності 2014 р. в 43,7 ц/га та біологічної 45 ц/га втрати на кожному гектарі становили 1,3 ц/га. При біологічному врожаї 68,0 млн т загальні втрати зернових на етапі збирання  становили 4,1 млн т (табл. 1)

Таблиця 1

Оцінка втрат урожаю від недостатності технічного забезпечення*

 

Показник

Рік

Урожайність

фактична

біологічна

втрати

Урожайність, ц/га

2011

37,0

41,5

4,5

2012

31,2

37,1

5,9

2013

39,9

43,2

3,3

2014

43,7

45,0

1,3

Валовий збір, млн т

2011

56,7

63,7

7,0

2012

46,2

57,5

11,3

2013

63,1

65,6

2,5

2014

63,9

68,0

4,1

*Розрахунок автора на основі даних інформаційної бази ННЦ «Інститут аграрної економіки».

За розрахунками дефіцит обігових коштів на розвиток галузі рослинництва й оновлення матеріально-технічної бази становить 125,4 млрд грн/рік при загальній потребі в оновленні матеріально-технічної бази у п’ятирічному періоді 126,5 млрд грн.

Стратегічна галузь тваринництво, що створює робочі місця, знижує соціальну напругу на селі та у структурі валового виробництва продукції становить близько 30 %, забезпечує раціональні норми споживання м’яса лише на 63,3 %, у т. ч. яловичини – на 31,7 %, свинини – на 68,5 %, баранини – на 43 %, молока – на 59,5 % і лише в м’ясі курей та яйцях норматив МОЗ витримується на 113,0 та 110,7 % відповідно.

Для повного забезпечення потреби населення в тваринницькій продукції слід не лише наростити поголів’я, а насамперед підвищити рівень реалізації генетичного потенціалу продуктивності сільськогосподарських тварин та конкурентоспроможності тваринницької продукції (табл. 2).

Основні причини недоотримання продукції тваринництва пов’язані з недоліками в дотриманні технологічних умов, особливо годівлі тварин. У галузі скотарства рівень фактичного споживання комбікормів становить 5,9 % загальної потреби за потреби у раціоні не менше 25 %, а для дійних корів – до 40 %. У свинарстві рівень годівлі комбікормами становить 45 %, тоді як у розвинених країнах світу сягає 90 %.

Таблиця 2

Реалізація генетичного потенціалу продуктивності

сільськогосподарських тварин і птиці*, 2014 р.

 

Показник

Потенціал

Рівень реалізації

потенціалу, %

генетичний

фактичний

Прирости живої маси на

вирощуванні та відгодівлі, г/добу

   бройлери

52

27

54,0

   свині

750

421

56,1

   велика рогата худоба

850

525

61,8

Надій молока на корову, кг

7000

5027

71,8

Настриг вовни з вівці, кг

7

3,0

42,8

*Розрахунок автора на основі даних інформаційної бази ННЦ «Інститут аграрної економіки».

Потенційні можливості додаткових надходжень за умови дотримання технологій виробництва молока аграрними підприємствами у 2014 р. дорівнюють майже 3,0 млрд грн (табл. 3).

Таблиця 3

Виробництва молока за умов повного виконання технологічних вимог, 2014 р.*

 

Показник

Потенційні можливості

Фактично

Середньорічна продуктивність корів, кг

5950

5027

Собівартість 1 т молока, грн

2194

3283

Якість

Вищий сорт, 1-й сорт

 

Ціна, грн/т

3998

3650

Прибуток на 1 т, грн

1804

367

*Розрахунок автора на основі даних інформаційної бази ННЦ «Інститут аграрної економіки».

Загальна річна потреба у фінансових ресурсах на розвиток тваринництва у сільськогосподарських підприємствах становить 85,4 млрд грн к на рік, у т. ч. обігових коштів – 52,2 млрд грн, а на оновлення основних засобів – 33,2 млрд грн.

Оскільки лише 25 % сільськогосподарської продукції споживається у свіжому вигляді, а 60 % надходить на промислову переробку, то основним інтегратором аграрного сектору економіки визнано харчову й переробну промисловість, яка виробляє понад 16 % продукції промислового виробництва України.

Для нарощення виробництва продуктів харчування за рахунок усунення втрат і більш повного використання сільськогосподарської сировини важливого значення набуває її переробка на кооперативних засадах безпосередньо у сільськогосподарських підприємствах. Обґрунтована доцільність поєднання переробки сільськогосподарської продукції на місцях з функціонуванням великої переробної промисловості, формування спеціалізованих зон виробництва й перероблення основних видів сировини, розвитку агропромислової інтеграції. Водночас відсталість ресурсно-виробничого потенціалу, нерозвиненість маркетингу й інфраструктури ринку зумовлюють не конкурентоспроможність більшості видів продукції аграрних підприємств, високий конкурентний тиск з боку іноземних товаровиробників і низький обсяг експорту товарів галузі.

Доведена необхідність тісного взаємозв’язку між науково-технічною, виробничою та інвестиційною діяльністю, інноваційного державно-приватного партнерства, вироблення стратегічних напрямів діяльності, які базуються на нововведеннях. Інноваційний розвиток аграрних підприємств розглядається одночасно як мета, процес і результат. Поширення інновацій у підприємствах різних сфер аграрного сектору відбувається за каскадним принципом. Спочатку інновації впроваджують господарюючі суб’єкти тієї сфери діяльності, яка має найбільший потенціал для їх реалізації, а затим інновація поступово поширюється в підприємствах інших сфер. Інноваційного тип розвитку стає пріоритетним у забезпеченні конкурентоспроможності агропромислового виробництва як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

 

Список використаних джерел

  1. Малік М.Й. Конкурентоспроможність аграрних підприємств: методологія і механізми / М.Й. Малік, О.А. Нужна. – К.: Інститут аграрної економіки, 2007. – 270 с.
  2. . Ільїн В. Ю. Вплив інновацій на конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств в умовах глобалізації / В. Ю. Ільїн // Часопис економічних реформ. Наук.-виробн. журн. – 2015. - №1(17). – С. 84-88.
Категорія: Секція/Section_4_2016_03_31 | Додав: clubsophus (2016-03-31)
Переглядів: 525 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2016_03_31
Секція/Section_2_2016_03_31
Секція/Section_3_2016_03_31
Секція/Section_4_2016_03_31
Секція/Section_5_2016_03_31
Секція/Section_6_2016_03_31
Секція/Section_7_2016_03_31
Секція/Section_8_2016_03_31
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 651
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0