Архів / Archive

Головна » Статті » 2016_03_31_Lviv » Секція/Section_4_2016_03_31

ЗАСАДИ, КРИТЕРІЇ Й ІНДИКАТОРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ВІДНОВЛЕННЯ РЕГІОНУ В КОНТЕКСТІ ЗМІЦНЕННЯ ЗОВНІШНЬОІНВЕСТИЦІЙНОЇ

Олексієнко Микола

аспірант

Науковий керівник: д.е.н, професор Васильців Т.Г.

Львівська МГО «Інститут міжнародних

економічних досліджень»

м. Львів, Україна

 

ЗАСАДИ, КРИТЕРІЇ Й ІНДИКАТОРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ВІДНОВЛЕННЯ РЕГІОНУ В КОНТЕКСТІ ЗМІЦНЕННЯ ЗОВНІШНЬОІНВЕСТИЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

 

Взаємопроникнення і зближення національних економік у масштабах світового господарства відбувається через встановлення стійких зв’язків між суб’єктами господарювання різних країн, результатом чого відтворювальний процес у рамках окремої країни стає невід’ємною складовою цього процесу на глобальному рівні.  Забезпечення сталого економічного розвитку і відновлення району, регіону,  і держави загалом (неможливо досягти без комплексного розуміння динаміки глобалізаційних процесів, реального економіко-соціального стану й адекватно визначених критеріїв та індикаторів його оцінки з метою зміцнення економічної безпеки держави. Згідно з Конституцією України, забезпечення економічної безпеки є найважливішою функцією держави, справою всього Українського народу [1, ст. 17].

Аналіз динаміки розвитку України свідчить про те, що на поточний момент регіонами країни мало приділяється усвідомленню, що економічний прорив найвідсталішої в Європі країни за рівнем заробітної плати неможливий без залучення до процесу постійного відновлення засобів виробництва іноземних інвесторів (у переважній більшості регіонів України частка капітальних інвестицій, освоєних за рахунок іноземних інвесторів, не перевищує 5%). Мало уваги приділяється регулюванню рівня збалансованості між накопиченими обсягами акціонерного капіталу нерезидентів та обсягами боргових інструментів прямих інвесторів. Органи регіональної влади інерційно, за радянськими схемами, звикли лише очікувати «зверху» певні обсяги на капітальні інвестиції, не забуваючи при цьому про необхідність «розпилу» та «відкату» тих, мізерних відповідно до потреб, обсягів.    

Процес залучення прямих іноземних інвестицій відображає інтереси здебільшого лише двох суб’єктів – іноземного інвестора і підприємства-реципієнта інвестицій [1, с. 367]. Однак, віддавати на відкуп національні інтереси свідоме громадянське суспільство не має права. Разом із тим, чинна система економічної безпеки має чисельні вади і прогалини, серед яких є: розуміння під зовнішньоекономічною безпекою лише аспектів зовнішньої торгівлі; складність розрахунку індикаторів, які лише характеризують ступінь відхилення від штучно визначеного порогу, а не рівень спроможності відповідної соціально-економічної системи відповідати на ті чи інші виклики і загрози.

 Пропонується започаткувати категорію «зовнішньоінвестиційна безпека» (ЗІБ), що характеризуватиметься інтегральним коефіцієнтом ЗІБ (ІКЗІБ), який являтиме собою середнє геометричне восьми множників - індикаторів (у випадку змінного індикатора, коли стимулятор перетворюється у дестимулятор при зростанні до значення 0,501, він при множенні розраховується як (1- значення індикатора):

  1. рівень прямого іноземного інвестування  (стимулятор (Стим.)) –  відношення загального обсягу прямих інвестицій нерезидентів (ПІНР) - суми накопичених обсягів акціонерного капіталу нерезидентів (НОАКНР) та боргових інструментів прямих інвесторів (БІПІ), у млн доларів США, до чисельності наявного населення (в особах); у 2015 р. при значенні для України (0,001197) індикатор був найвищим у м. Києві (0,008802), найнижчим  - у Чернівецькій обл. (0,000067);
  2. коефіцієнт місткості ПІНР у сукупних активах балансу підприємств (стимулятор-дестимулятор (Стим.-Дестим.)) – відношення ПІНР (млн дол. США), до сукупних активів балансу підприємств регіону (у млн доларів США, за середньорічним курсом долара США до гривні, обчисленим Національним банком України (НБУ); у 2014 р. при значенні для України (0,107) найвищим був у Закарпатській обл. (0,168), найнижчим - у Кіровоградській обл. (0,018);
  3.  коефіцієнт місткості іноземних джерел  у капітальних інвестиціях  (Стим.-Дестим.) – відношення обсягу капітальних інвестицій (КапІнв), освоєних за рахунок іноземних інвесторів,  до загальних обсягів КапІнв;  у 2015 р. при значенні для України (0,031) індикатор був найвищим у Київській обл. (0,214), найнижчим - у Тернопільській обл. (0,000);
  4. коефіцієнт місткості капітальних інвестицій, освоєних за рахунок іноземних інвесторів, в НОАКНР (Стим.-Дестим.) – відношення обсягу КаІнв, освоєних за рахунок іноземних інвесторів до НОАКНР (перераховується у тис. грн., за середньорічним курсом долара США до гривні (за НБУ);  у 2015 р. при значенні для України (0,031) найвищим був у Київській обл. (0,214), а в Луганській, Тернопільській і Хмельницькій областях іноземні інвестори в якості джерел капітального інвестування не залучалися;
  5. інтегральний коефіцієнт міжгалузевої диверсифікації НОАКНР за основними секціями економічної діяльності-реципієнтами (Стим.) – являє собою середнє геометричне двох множників: сумарної частки п’яти основних СЕД-реципієнтів НОАКНР (Дест.) та відношення п’ятої основної СЕД-реципієнтів НОАКНР до першої (Стим.);  у 2015 р. при  значенні для України (0,198) найвищим був в Одеській обл. (0,264), найнижчим - у Хмельницькій обл. (0,019);
  6. інтегральний коефіцієнт географічної диверсифікації НОАКНР за основними країнами-інвесторами (Стим.)  – середнє геометричне двох множників: сумарної частки п’яти основних країн-інвесторів (Дест.) та відношення п’ятої країни-інвестора до першої (Стим.);  у 2015 р. при  значенні для України (0,264) найвищим був у Рівненській обл. (0,343), найнижчим - у Луганській обл. (0,039);
  7. коефіцієнт місткості боргових інструментів прямих інвесторів в загальному обсязі ПІНР (Стим.-Дестим.)  – відношення БІПІ до загального обсягуі ПІНР ;  у 2015 р. при  значенні для України (0,153) найвищим був у Тернопільський (0,623-перетворився у дестимулятор), найнижчим - у Чернівецькій обл. (0,025);
  8. коефіцієнт місткості базових СЕД у НОАКНР (Стим.-Дестим.)   – відношення НОАКНР перших шести СЕД згідно КВЕД-2010 (A, B, C, D, E, F) до НОАКНР усіх 21 СЕД; у 2015 р. при значенні для України (0,344) найвищим був у Житомирській (0,869-дестимулятор), найнижчим - у м. Києві (0,084).

Таким чином, сталий процес розвитку і відновлення регіональної економіки, як самостійного і цілісного виробничо-майнового комплексу,  має формуватися на засадах комплексної системи ЗІБ регіону: 1) усвідомлення нагальної необхідності, що без реальних прямих іноземних інвестицій (а не реінвестицій українських та російських «поважних» з країн з оффшорною юрисдикцією) національна економіка не позбавиться статусу найменш успішної; 2) започаткування скрупульозної і постійної роботи щодо збалансування інтересів якнайширшого кола виробників доданої вартості-платників податків, а також різноманітної диверсифікації (секторальної, видової (товарної), географічної) будь-яких ресурсів (у першу чергу фінансових і трудових); 3) визначення на підставі запропонованих індикаторів реального стану безпеки зовнішнього інвестування (або ЗІБ) окремих районів, регіонів, та розроблення відповідних програм щодо її зміцнення – а відтак – і зміцнення економічної безпеки загалом.

 

Список використаних джерел

  1. Конституція України (від 28.06.1996 № 254к/96-ВР).
  2.  Cистема економічної безпеки держави: моногр. / [заг. ред. А.І. Сухорукова]. – К.: ВД "Стилос", 2009. – 685 с.
  3. Інтернет-ресурс Державної служби статистики України (www.ukrstat.gov.ua).
  4. Україна. Міністерство економічного розвитку і торгівлі. Наказ № 1277 від 29.10.2013 р. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України (www.me.gov.ua).
  5. Закон України «Про режим іноземного інвестування» № 93/96-ВР від 19 березня 1996 року [Електронний ресурс].  – http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.
  6. Герасимчук З. В. Економічна безпека регіону: діагностика та механізм забезпечення. Монографія / З. В. Герасимчук, Н. С. Вавдіюк  – Луцьк: – Надстир’я. – 2006. – 244 с.
  7. Інноваційна стратегія українських реформ / [А. С. Гальчинський,  В. М. Геєць, А. К. Кінах, В.  П. Семиноженко]. – К.: Знання України, 2002. – 336 с.
  8. Кириленко В. І.  Інвестиційна складова економічної безпеки: автореф. дис. … д-ра екон. наук: 08.01.01 "економічна теорія" / Володимир Іванович Кириленко; [Київск. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана]. – К., 2006. – 33 с.
  9. Матросова Л. М. Управління розвитком інноваційного потенціалу регіонів у перехідній економіці України : Монографія / Л. М. Матросова, О. А. Овєчкіна, К. В. Іванова, Д. В. Солоха. – Донецьк : Донбас, 2009. – 496 с.
  10. Мельник М. І. Інвестиційний клімат регіону: теоретичні та прикладні засади дослідження: Монографія / Мар’яна Іванівна Мельник. – Львів: ІРД НАН України, 2005 – 304 с.
  11. Роль держави в довгостроковому економічному зростанні: моногр. / За ред. Бориса Євгеновича Кваснюка; Ін-т екон. прогнозування НАН України. – Х.: Форт, 2003. – 424 с.
  12. Федоренко В. Г. Міжнародні і правові аспекти інвестиційної діяльності в Україні / В. Г. Федоренко, О. Г. Чувардинський, О. Ф. Іткін та ін. – К.: Науковий світ, 2002. – 505 с.
Категорія: Секція/Section_4_2016_03_31 | Додав: clubsophus (2016-03-31)
Переглядів: 316 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2016_03_31
Секція/Section_2_2016_03_31
Секція/Section_3_2016_03_31
Секція/Section_4_2016_03_31
Секція/Section_5_2016_03_31
Секція/Section_6_2016_03_31
Секція/Section_7_2016_03_31
Секція/Section_8_2016_03_31
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 629
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 5
Гостей: 5
Користувачів: 0