Архів / Archive

Головна » Статті » 2016_03_31_Lviv » Секція/Section_5_2016_03_31

ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ПРИ КООПЕРУВАННІ

Ушкаренко Юлія

д.е.н., професор, завідувач кафедри економічної теорії

Херсонський державний університет

м. Херсон, Україна

 

ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ПРИ КООПЕРУВАННІ

 

Сільськогосподарська кооперація – це компонент ринкової економічної системи. В цій якості вона заповнює певну конкурентну нішу, обслуговуючи товаровиробників, у яких є необхідність і можливість виходу на ринок, але яким важко це робити без взаємодії з іншими носіями таких же потреб. Умови і масштаби кооперативної діяльності, її економічна і соціальна ефективність пов’язана з рівнем розвитку економічної системи. Кооперація тісно пов’язана з інтеграцією. Якщо кооперація – це співробіт­ництво, сумісна діяльність самостійних фізичних і юридичних осіб з метою виробництва продукції (послуг) і реалізації власних інтересів, то інтеграція – процес зближення й об'єднання господарюючих суб'єктів у єдине ціле. Ці явища мають одну основу – поділ праці й виробництва, проте виявляються через різні види кооперативних зв’язків по горизонталі та вертикалі.

У сучасній світовій економіці сформувалися цілі групи галузей, що технологічно, економічно й організаційно тяжіють до сільського госпо­дарства. Процес їхнього зближення одержав назву "агропромислової інтеграції". Агропромислова інтеграція – це організаційно-економічне поняття, що характеризує свідоме, регульоване об’єднання і розвиток в єдиному господарському організмі спеціалізованих сільськогоспо­дар­ських і промислових виробництв [1, с. 29, 30].

Розрізняють горизонтальну, вертикальну та змішану інтеграцію [1, с. 28, 2; 3]. Усі три види взаємозалежні, взаємообу­мовлені й виражають, з однієї сторони, сучасний процес концентрації виробництва в цілому, а з іншої – якісні зрушення в розвитку матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств, міжгосподарських та агропромисло­вих формувань. Спеціалізація і концентрація сільськогосподарського виробництва, його перехід на промислову основу, здійснювані в широких масштабах на основі горизонтальної інтеграції, неможливі без міцних зв’язків сільського господарства з підприємствами переробної промисло­вості. Водночас виробничо-економічне й організаційне єднання суміжних підпри­ємств і галузей промисловості відбувається як результат поглиблення спеціалізації і концентрації сільськогосподарського вироб­ництва на базі інтенсивного розвитку внутрішньогалузевих зв’язків.

Сільськогосподарська кооперація може мати місце практично в усіх сферах аграрного сектора. При кооперації можна забезпечити оптимальну концентрацію виробництва, зміцнити зв’язки між учасниками кооперації, підвищити продуктивність праці і знизити собівартість продукції. Про­цеси горизонтальної інтеграції, які виникають при кооперуванні, дозво­ляють укрупнити виробництво, поглибити його спеціалізацію і розподіл праці. При вертикальній інтеграції збільшуються виробничі потужності, зміцнюються виробничо-економічні зв’язки між партнерами (рис.1).

Розвиток вертикальної інтеграції забезпечує певний економічний ефект, що може розглядатись у  трьох площинах:

1. Економія завдяки збільшенню масштабу виробництва – техніко-технологічна економія, отримана в результаті концентрації виробництва, дозволяє розширити межі оптимального використання техніки й обладнання. При цьому виникає так званий технічний ефект масштабу, що дозволяє оцінити зміни, які відбуваються за рахунок збільшення розмірів виробництва [4, с. 140]. Результативність ефекту масштабу багато в чому визначається характером ринків, у яких суб’єкти господарювання виступають як продавці й покупці. Чим більше розосереджено діють сільськогосподарські товарови­робники, тим їм складніше реалізувати свої інтереси в розумінні розширення масштабів діяльності. В умовах невизначеності збуту переваги залишаються за великим товарним виробництвом, здатним запропонувати більший обсяг продукції за нижчих витрат. Це явище має назву ринкового ефекту масштабу [4, c. 140]. Воно реалізується в тому випадку, коли товаровиробники консолі­дують свої дії на стадії збуту за допомогою організації кооперативів.

2. Економія завдяки диверсифікації діяльності, тобто економія на різноманітності виробленої продукції й освоєнні нових ринків збуту. Механізм реалізації цього виду економії базується на організації багатопрофільної діяльності, або ефекту широти асортименту, якщо виробничі витрати знижуються мірою диверсифікації виробництва.

Рис. 1. Процеси інтеграції при кооперуванні

 

3. Економія трансакційних витрат. Трансакція (від англ. transaction – ділова операція) означає взаємодію суб’єктів з приводу економічних благ. Під трансакційними витратами розуміють витрати, пов’язані з обміном і захистом правомочності власності [1, с. 31]. На макрорівні при зміні трансакційних витрат використовується поняття "трансакційний" сектор. До нього входять витрати оптової і роздрібної торгівлі, банківської сфери, а також на утримання державного апарату. На мікрорівні цей показник розра­ховується на підставі постійних витрат у собівартості продукції і послуг.

О. Чаянов розглядав кооперацію саме як процес вертикальної концентрації сільського господарства, що виникає в тому випадку, коли "контроль над системою торговельних, елеваторних, меліо­ра­тив­них, кредитних і перероблюючих сировину підприємств, концент­ру­ючих і здійснюючих керівництво процесом сільськогосподарського виробництва, частиною або цілком належить не власникам капіталу, а організованим дрібним виробникам, які вклали в підприємства свої капітали або ж зуміли створити капітали суспільні" [5, с. 137]. Досягнення стабілізації та перехід до динамічного розвитку аграрного сектора в майбутньому значно буде залежати від ступеня розвитку кооперативних відно­син на селі.

 

Список використаних джерел

  1. Минаков И.А. Кооперация и агропромышленная  интеграция в АПК / И.А. Минаков  – М.: Колос С, 2007. – 264 с.  
  2. Бакай С.С. Основи теорії і практики сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів / С.С. Бакай, А.О. Пантелеймоненко  // Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2002. – № 4. – С. 65-71.  
  3. Андреева Н.М. США: специализация сельского хозяйства / Н.М. Андреева  – М., 1994. – 36 с.   
  4. Ткач А.В. Сельскохозяйственная кооперация: учеб. пособие / А.А. Ткач  – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К", 2005. – 364 с.  
  5. Чаянов А.В. Крестьянское хозяйство: Избранные труды / А.В. Чаянов  – М.: Экономика, 1989. – 492 с.   
Категорія: Секція/Section_5_2016_03_31 | Додав: clubsophus (2016-03-31)
Переглядів: 356 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2016_03_31
Секція/Section_2_2016_03_31
Секція/Section_3_2016_03_31
Секція/Section_4_2016_03_31
Секція/Section_5_2016_03_31
Секція/Section_6_2016_03_31
Секція/Section_7_2016_03_31
Секція/Section_8_2016_03_31
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 624
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0