Архів / Archive

Головна » Статті » 2016_03_31_Lviv » Секція/Section_5_2016_03_31

РОЛЬ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ АГРАРНОГО СЕКТОРУ РЕГІОНУ

Ратошнюк Тетяна

к.е.н., с.н.с

Капітула Людмила

к.е.н., с.н.с

Інститут сільського господарства Полісся НААН України

м. Житомир, Україна

 

РОЛЬ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ АГРАРНОГО СЕКТОРУ РЕГІОНУ

 

Розвиток економіки України значною мірою визначається розвитком її аграрного сектору, основу якого становить сільське господарство. Рівень конкурентоспроможності виробників аграрного сектору визначає конкурентоспроможність галузі й формує конкурентоспроможність країни в цілому [1]. Необхідність радикальних перетворень у діяльності підприємств аграрного сектору економіки веде до появи нових механізмів і форм взаємодії між суб’єктами господарювання, зростання взаємозалежності у сфері розподілу і використання ресурсів, що спричиняє необхідність узгодження сукупності взаємопов’язаних економічних інтересів.

Чинниками сприяння не лише стабілізації економіки, а й економічного зростання прийнято вважати вдосконалення організації й управління виробництвом, використання інновацій у відтворювальному процесі, зростання продуктивності праці тощо. Кожен із цих чинників так чи інакше пов’язаний з економічними інтересами. Від їх узгодження залежить розв’язання багатьох проблем індивідуального розвитку суб’єктів господарювання й регіональної конкурентоспроможності, що спричинені деградацією ресурсного потенціалу, технологічною й економічною розбалансованістю. Водночас, як показує зарубіжний і вітчизняний досвід, єдність інтересів забезпечується в межах інтегрованих структур.

Теоретичне обґрунтування корегування інтеграційних процесів в середовищі ринку в умовах дисипативного розвитку в світовій теорії та практиці яскраво відображено в роботах економістів лауреатів нобелівських премій – Мільтона Фрідмана та Майкла Портера. Суть інтеграції витікає з системно-синергетичного підходу як об'єднання здебільш споріднених чи взаємопов'язаних елементів, що формують самостійні одиниці (структури) і мають певні властивості виконувати спільну функцію з ефективністю більшою як сума розрізнених окремих складових елементів системи, та управляються як єдине ціле.

Поняття "інтеграція" має свій зміст, роль та місце в економіці кожної країни. В перекладі з латинського воно означає взаємопереплетіння, поєднання окремих частин в єдине ціле. У широкому значенні це слово трактується як посилення економічних і виробничих зв’язків між різними країнами (створення ЄС і СНД), окремими сферами і суміжними галузями, а також між різними підприємствами, організаціями та іншими суб’єктами ринку. У власному розумінні слово "інтеграція" означає організаційне поєднання технологічно пов’язаних між собою різнорідних видів діяльності з метою виробництва кінцевого продукту та доведення його до споживача, а також досягнення на цій основі вищих економічних результатів. З даних визначень стає зрозумілим, що інтеграція є одним з актуальних явищ сьогодення – все більше підприємств групуються в різні об'єднання (асоціативні, кооперативні, корпоративні), як перспективні форми реалізації різноманітних інтересів їх учасників.

Важливим орієнтиром розвитку аграрного підприємництва та зростання ефективності функціонування агропромислових формувань є забезпечення завершеності циклу виробництва та реалізації готової продукції. Існуючі організаційно-правові форми підприємницької діяльності зумовлюють об’єктивну необхідність синергетичної структуризації сучасного аграрного підприємництва, яка вбачається можливою в трьох напрямах. До першого слід віднести поширення та всебічний розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, що забезпечить переваги великомасштабного агробізнесу поряд із збереженням мотиваційних переваг приватного господарювання. До другого – нагальну потребу в докорінній трансформації економічних відносин у сільському господарстві внаслідок залучення сільськогосподарських товаровиробників до вертикальних інтеграційних процесів. До третього – посилення значення використання інтелектуальної власності в розвитку аграрного сектору економіки.

До об'єктивних причин формування та функціонування інтеграційних об'єднань підприємств можна віднести:

а) необхідність поєднання всіх стадій технологічного процесу, що дає змогу комплексно використовувати сировину і матеріали;

б) кооперування взаємопов'язаних спеціалізованих виробництв, що дає можливість комплексно виготовляти кінцевий продукт;

в) забезпечення повноти циклу «наука – технічні розробки – інвестиції – виробництво – збут – споживання»;

г) масовість випуску продукції, стабільний асортимент, що значно скорочує витрати на одиницю продукції, здешевлює її, робить доступною для споживачів.

д) зниження витрат та максимізація прибутку.

В перспективі розвиватимуться всі форми підприємницької діяльності (господарські товариства, приватні підприємства, кооперативи). Зростання чисельності підприємницьких структур можливе за рахунок особистих селянських господарств. Можливий значний ріст (10-15%) приватних підприємств і корпоративних структур (агрохолдингового типу) при  незначному скороченні інших підприємницьких формувань [3]. 

Головним завданням інтеграційних процесів у системі регіонального АПК є забезпечення скоординованої діяльності різних господарсько-правових структур, які беруть участь в організаційно-технологічному циклі виробництва певних видів готової до споживання продукції, спрямовуючи зусилля на економічну та соціальну зацікавленість кожної з них в одержанні високого кінцевого результату, в кращій організації та стабілізації сільськогосподарського ринку; отримання позитивного синергетичного ефекту від сумісної діяльності у вигляді максимізації прибутку при мінімальних витратах.

В агропромисловому виробництві України інтеграційні процеси є закономірною тенденцією й мають важливе значення для його подальшого розвитку [2]. Тому надзвичайної ваги набуває розробка методичних підходів і практичних рекомендацій формування конкурентоспроможних, адаптованих до умов економічних реформ систем управління їх діяльністю. Які доповнять процеси внутрішньоорганізаційного менеджменту агропромислових формувань у розробленні й визначенні головних напрямів розвитку, пошуку альтернативних рішень, обґрунтуванні оптимальних варіантів стратегій, що забезпечать поширення та ефективність інтеграції.

 

Список використаних джерел

  1. Євчук Л.А. Роль інтеграційних процесів у розвитку та забезпеченні конкурентоспроможності підприємств аграрного сектору / Л.А. Євчук  // Стратегія розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року: Збірник матеріалів Чотирнадцятих річних зборів Всеукраїнського конгр. вчен. економістів-аграрників, Київ, 16-17 жовт. 2012 р. / Редкол.:  Ю.О. Лупенко, П.Т. Саблук та ін. – К.: ННЦ «ІАЕ», 2013. – С. 707-711.
  2. Інтеграція та самоорганізація аграрного бізнесу в умовах децентралізації влади: монографія / [Лупенко Ю.О., Кропивко М.Ф., Малік М.Й. та  ін.];  за ред. М.Ф. Кропивка, В.В. Росохи. – К.: ННЦ ІАЕ, 2015. – С.7-27.
  3. Стратегічні напрями розвитку підприємництва і кооперації в сільському господарстві на період до 2020 року / [Ю.О. Лупенко, М.Й. Малік, В.М. Заяць та ін.]; за ред. М.Й. Маліка - К.: ННЦ ІАЕ, 2013. – С. 22.
Категорія: Секція/Section_5_2016_03_31 | Додав: clubsophus (2016-03-31)
Переглядів: 695 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2016_03_31
Секція/Section_2_2016_03_31
Секція/Section_3_2016_03_31
Секція/Section_4_2016_03_31
Секція/Section_5_2016_03_31
Секція/Section_6_2016_03_31
Секція/Section_7_2016_03_31
Секція/Section_8_2016_03_31
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 651
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0