Архів / Archive

Головна » Статті » 2016_03_31_Lviv » Секція/Section_5_2016_03_31

СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ ФОРМУВАННЯ ЄДИНОГО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПРОСТОРУ (ЄЄЕП)

Біла Світлана

д.н.д.у. (к.е.н.), професор,

професор кафедри міжнародних

економічних відносин і бізнесу ННІМВ НАУ,

м. Київ, Україна

 

СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ ФОРМУВАННЯ ЄДИНОГО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПРОСТОРУ (ЄЄЕП)

 

В умовах загострення політичного протистояння, актуальним стає питання забезпечення економічної стабільності та безпеки розвитку (насамперед – енергетичної безпеки)  як національної економіки окремих країн, так і інтеграційних об’єднань країн світу. Європейські країни усвідомлюють, що тільки об’єднавши національні енергетичні системи, створивши у межах ЄС єдиний європейський енергетичний простір можна протистояти ризикам та збоям у функціонуванні енергетичного сектору, від якого залежить стабільний розвиток промисловості, безпека життя громадян, безпека Європейського Союзу в цілому. Робота у цьому напрямі активізувалась з 2009 року (з прийняттям Третього енергетичного пакету ЄС) та триває і надалі. Навесні 2015 р. Європейська Комісія наголосила на необхідності розвитку енергетичного об’єднання ЄС (28 країн ЄС) як єдиного енергетичного європейського ринку.

В основі об’єднання – енергетична система трьох прибалтійських держав, які раніше були пов'язані енергетичними зв'язками між собою та системою енергопостачання з РФ. Матеріальним підґрунтям такого об’єднання став термінал для зрідженого природного газу, побудований у Литві, для якого всі прибалтійські країни купували газ у норвезької компанії Statoil. Для забезпечення стабільного енергопостачання до країн Прибалтики, зокрема – Литви, за підтримки ЄС налагодили підключення литовських енергомереж до енергетичних систем Швеції та Польщі. Таке підключення стало першим кроком для формування єдиного європейського енергетичного простору (ЄЄЕП), що розглядалось як реальне підґрунтя для забезпечення енергетичної безпеки країн ЄС у ХХІ ст. Велику увагу у 2015 р. в країнах ЄС приділяли безпеці функціонування інфраструктури енергозабезпечення. Якщо раніше ЄС зосереджувало увагу виключно на безпеці транспортування газу по системі газопроводів, то  починаючи з 2015 р. європейські країни все більшу увагу звертають на ризики військових маневрів РФ біля кордонів ЄС, внаслідок яких можуть бути пошкоджені як електричні мережі, так і нафтогазові інфраструктурні об’єкти (зокрема – йдеться про кабелі системи NordBalt – інтегрованого Балтійського ринку електроенергії). Такі ризики формують прямий виклик функціонуванню системи енергетичної безпеки ЄС.

Усвідомлюючи важливість забезпечення енергетичної безпеки, «Велика сімка» зробила акценти на новому розумінні енергетичної безпеки ЄС, що розширює трактування щодо забезпечення стійкості енергетичних систем до зовнішніх ризиків, забезпечення їх кібербезпеки (зокрема, у сфері управління). Поряд з цим, усвідомлюючи ризик потрапити у монопольну залежність від постачань РФ природного газу, в країнах ЄС підкреслюють нагальну потребу у розвитку власних відновлюваних джерел електроенергії та розвитку новітніх цифрових технологій у енергетичному секторі. Отже – стратегічні пріоритети щодо забезпечення безпеки функціонування єдиного європейського енергетичного простору передбачають не тільки наявність гарантованого доступу до традиційних джерел постачання нафти та газу, до вже існуючих джерел постачання електроенергії, але й вимоги щодо розвитку відновлюваної енергетики, освоєння альтернативних джерел енергії, розбудови та стабільного функціонування цифрової інфраструктури енергопостачання.

Формування ЄЄЕП тісно пов’язано з початком дії Третього енергетичного пакету ЄС (який набув чинності 3 вересня 2009 р.). Третій енергетичний пакет ЄС комплексно поєднує: Газову директиву ЄС [1], Електроенергетичну директиву ЄС [2], Регламент про доступ до газових мереж [3], Регламент про доступ до електроенергетичних мереж [4], Регламент про Агентства зі співробітництва регулюючих органів [5].

Третій енергетичний пакет ЄС визначає шляхи щодо створення єдиного європейського енергетичного  простору на основі нових правил. 1. Введення у ЄС централізованого планування розвитку європейської енергетичної мережі. Всі країни ЄС матимуть єдину систему узгодження власних національних інтересів у енергетичній сфері з інтересами ЄС (у т.ч. щодо транспортування енергії). Введена система централізованого планування енергозабезпечення, яка має і національний, і загальноєвропейський рівень. У ЄС прийматиметься загальноєвропейський десятирічний план сітьового розвитку енергетики (що підлягатиме оновленню один раз на два роки). 2. Налагодження ефективної взаємодії між національними регулюючими органами ЄС у сфері енергетичного забезпечення для формування «культури регулювання ЄС» в умовах відсутності єдиного загальноєвропейського регулятора. У ЄС посилюють функції єдиного регулювання розвитку енергоринку та енергопостачання. 3. Налагодження тісної взаємодії між операторами систем транспортування енергоносіїв до країн ЄС, що передбачає створення Європейської мережі операторів систем транспортування газу та електроенергії, яка поєднує планування розвитку загальноєвропейської енергетичної мережі та транскордонне транспортування енергії (на основі загальноєвропейського десятирічного плану сітьового розвитку енергосистем). 4. Посилення незалежності та розширення компетенції національних регулюючих органів у сфері енергозабезпечення. Передбачається, що національні регулятори окремих країн ЄС матимуть фінансову незалежність (власні бюджети), що підвищить їх об’єктивність в процесі прийняття рішень щодо енергопостачання та енергозабезпечення. Національні регулюючі органи у сфері енергозабезпечення мають виконувати три основні функції: тарифне регулювання; наглядово-контролюючі функції; контроль за безпекою енергозабезпечення. 5. Підвищення захисту прав споживачів енергетичних ресурсів, надання споживачам повної інформації про ціни, постачальників, умови надання послуг з енергопостачання. Передбачено ввести нові посади в країнах ЄС – «енергетичних омбудсменів», які будуть розглядати скарги споживачів енергетичних ресурсів та реагувати на них. Новацією стане впровадження інтелектуальних вимірювальних пристроїв (smart meters), які дозволять вести точний вимір обсягів спожитої енергії. До 2020 року передбачено, що не менше ніж 80 % населення ЄС матиме такі пристрої у власному користуванні (що підвищить ефективність енергозаощадження). 6.  Підвищення прозорості щодо інформації про запаси газу, що перебувають у газосховищах та терміналах; оприлюднення інформації щодо прогнозів попиту та пропозиції, витрат на збалансування системи енергопостачання тощо.

Отже, серед базових стратегічних пріоритетів формування ЄЄЕП та стабільного розвитку енергозабезпечення країн ЄС слід визнати наступні: зменшення рівня залежності від монополістів – постачальників ПЕР, у т.ч. за рахунок розвитку місцевої, регіональної європейської енергетичної бази, ефективного управління попитом на енергоресурси, підвищення  енергоефективності та пошуку нових різновидів і шляхів постачання паливно-енергетичних ресурсів до ЄС; забезпечення надійності постачань паливно-енергетичних ресурсів до ЄС, покращення партнерських відносин з країнами-постачальниками ПЕР; структурне реформування енергетичних балансів окремих країн ЄС (у т.ч. за рахунок зменшення питомої ваги природного газу та збільшення питомої ваги відновлюваних джерел енергії у загальній структурі  енергоспоживання країн ЄС); підвищення енергетичної безпеки та екологічності енергетичних виробництв, що розташовані на території ЄС.

 

Список використаних джерел

1.Directive 2009/73/EC of the European Parliament and of the Council of 13 July 2009 concerning common rules for the internal market in natural gas and repealing Directive 2003/55/EC  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=uriserv: OJ.L_.2009.211.01.0094.01.ENG&toc=OJ:L:2009:211:TOC

2.Directive 2009/72/EC of the European Parliament and of the Council of 13 July 2009 concerning common rules for internal market in electricity and repealing Directive 2003/54/EC) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=uriserv: OJ.L_.2009.211.01.0055.01.ENG&toc=OJ:L:2009:211:TOC

3.Regulation № 715/2009 of the European Parliament and of the Council of 13 July 2009 on conditions of access to the natural gas transmission networks and repealing Regulation (EC) № 1775/2005) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=uriserv: OJ.L_.2009.211.01.0036.01.ENG&toc=OJ:L:2009:211:TOC

4.Regulation № 714/2009 of the European Parliament and of the Council of 13 July 2009 on conditions of access to the networks for cross border exchanges in electricity and repealing Regulation (EC) № 1228/2003) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=uriserv: OJ.L_.2009.211.01.0015.01.ENG&toc=OJ:L:2009:211:TOC

5. Регламент об Агентстве по сотрудничеству регулирующих органов (Regulation № 713/2009 of the European Parliament and of the Council of 13 July 2009 establishing an Agency for the Cooperation of Energy Regulators) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/ EN/TXT/?uri=uriserv:OJ.L_.2009.211.01.0001.01.ENG&toc=OJ:L:2009:211: TOC

 

 

Категорія: Секція/Section_5_2016_03_31 | Додав: clubsophus (2016-03-31)
Переглядів: 623 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2016_03_31
Секція/Section_2_2016_03_31
Секція/Section_3_2016_03_31
Секція/Section_4_2016_03_31
Секція/Section_5_2016_03_31
Секція/Section_6_2016_03_31
Секція/Section_7_2016_03_31
Секція/Section_8_2016_03_31
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 651
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0