Архів / Archive

Чуй Ірина

к.е.н., доцент кафедри фінансів,

 кредиту та страхування

Львівська комерційна академія

м. Львів, Україна

ДІАГНОСТИКА РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ БОРГОВОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Перед системою управління державним боргом постає завдання щодо моніторингу та контролю показників структури та розмірів державного боргу, недопущення досягнення ними критичних значень та виникнення кризових ситуацій. Дієва система боргової безпеки містить ефективний механізм визначення загроз, які створюють потенційну небезпеку у даній сфері.

Рівень боргової безпеки визначається багатьма факторами. Зокрема, це стан нормативно-правової бази, що регламентує формування державного боргу і використання запозичених коштів; загальний обсяг, структура боргових зобов’язань, динаміка державного боргу; перелік наявних і потенційно можливих боргових інструментів, а також фактичні пропорції між ними і можливість диверсифікації ринку державних цінних паперів; офіційний валютний курс і темпи зростання ВВП; існуюча система управління державним боргом; стабільність політичного та економічного курсу країни [1, 2].

Невід’ємною складовою оцінювання рівня боргової безпеки є визначення боргового навантаження і рівня платоспроможності країни (кредитного рейтингу) шляхом встановлення певного набору індикаторів боргової безпеки та їх порогових (граничних) значень. Вибір адекватних граничних показників боргового навантаження і структури державного боргу здійснюється з урахуванням специфічних умов (країни поділяють за рівнем доходів: з низьким, середнім та високим; за якістю політики і дієвістю інститутів: слабкі, середні, сильні; типом економічної системи: розвинуті та ті, що розвиваються тощо) і результатів емпіричних досліджень, які проводилися у міжнародному контексті.

Підтверджують важливість постійної діагностики рівня боргової безпеки розроблені експертами МВФ, Світового банку, ЄС різні методики оцінювання боргової безпеки держави: традиційний аналіз витрат-ризиків (CAR – cost-at-risk analysis) [3], стрес-тестування [4], оцінка фіскальної волатильності [5] та інші, що виконують роль сигналу настання ризиків і загроз порушення фіскальної стійкості держави.

У рамках методики розрахунку індексу фіскального стресу експерти МВФ визначили критичні значення дванадцяти бюджетних і боргових індикаторів, які ґрунтуються на «системі раннього попередження». Індекс фіскального стресу є комбінованим показником, який включає три групи показників: фіскальні; структурні характеристики боргового навантаження; показники довгострокового тренду.

Оцінюючи фіскальну волатильність (волатильність – це ступінь мінливості значення індикатора, змінної, параметра в часі), проводять розрахунок базових показників фіскальної вразливості (Assessment of underlying fiscal vulnerabilities): боргового навантаження, структурного балансу, диференціалу, поточної та майбутньої потреби у фінансуванні. Для кожного показника-індикатора чітко визначені межі, а також існує можливість визначення тенденцій їх зміни відносно таких факторів, як зростання ВВП, рівень відсотка та умовні зобов’язання (вірогідність кризи банківської системи).

Проведені розрахунки індикаторів боргової безпеки України за 2014 р. засвідчили, що суттєві загрози для борговій стійкості України спричинені:

• надкритичним обсягом державного і гарантованого державою боргу відносно ВВП країни (70,3 % проти 42,8 % граничного рівня боргового навантаження, що характеризує високий рівень небезпеки для країн, що розвиваються);
• надкритичним рівнем державного і гарантованого державою боргу відносно до доходів державного бюджету (308,3 %);
• критично високим рівнем державного зовнішнього боргу відносно ВВП (39,1 % проти граничного значення індикатора 30 % для країн з низькими доходами та слабким державним управлінням);
• значними обсягами вилучення валютних ресурсів (193,3 % експортної виручки) на зовнішньоборгові виплати всіх секторів економіки;
• великою часткою боргових зобов’язань, деномінованих в іноземній валюті чи прив’язаних до обмінного курсу, в структурі державного боргу України (58,4 % проти 40,3 % порогового значення показника для країн, що розвиваються);
• наднизьким рівнем міжнародних резервів (6 % валового зовнішнього боргу та 19,4 % зовнішнього державного боргу);
• величиною короткострокових зовнішніх зобов’язань резидентів України та погашення довгострокового зовнішнього боргу впродовж року відносно рівня міжнародних резервів України (показник Грінспена – 747 % проти порогового значення 100 %).

Слід зазначити, що виникнення подальших ускладнень у борговій сфері становлять пряму загрозу для банківської системи, платіжного балансу, валютного ринку, що, в свою чергу, підриває інвестиційну складову фінансової системи та загострює загрозу неможливості залучення кредитних ресурсів зовні.

Таким чином, за наявних зон вразливості до впливу кризових чинників, які породжуються борговими процесами, держава має врахувати складні взаємозв’язки між борговою політикою та фінансовою стабільністю і створити ефективну систему управління національним і державним боргом.

Стан боргової безпеки України на сучасному етапі її розвитку є незадовільним. Про це свідчать такі характеристики: надмірний рівень боргової залежності України та боргового навантаження на бюджет, наднизький рівень міжнародних резервів, значні обсяги вилучення валютних резервів на зовнішньоборгові виплати всіх секторів економіки. Для усунення загроз боргової безпеки слід реалізувати заходи за такими пріоритетами державної політики: удосконалення нормативно-правового та інституційного забезпечення боргової політики, підвищення ефективності інвестиційної складової бюджетних видатків, зменшення боргового тягаря та розвиток альтернативних, непозичкових інструментів фінансування бюджетних видатків.

Список використаних джерел

1. Царук, О. В. Концептуальні основи та статистичні індикатори оцінки боргової безпеки держави [Текст] / О. В. Царук // Світ фінансів. – 2007. – № 1. – С. 46-50.
2. Барановський, О. І. Фінансова безпека в Україні (методологія оцінки та механізми забезпечення) [Текст] : автореф. дис. д-ра екон. наук : 08.04.01 / О. І. Барановський; НАН України; Інститут економічного прогнозування. – К., 2000. – 36 с.
3. Богдан, Т. Cучасні підходи до управління ризиками державного боргу  [Текст] / Т. Богдан // Вісник НБУ. – № 11 (189). – 2011. – С. 10-17.
4.  Assessing Fiscal Stress. IMF Working Paper. Prepared bу E. Baldacci, I. Petrova, N. Belhocine, G. Dobrescu, S. Mazraan / IMF, 2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2011/wp11100.pdf.
5.  Лактіонова, О. А. Методичний підхід до оцінки гнучкості фіскальної політики в умовах циклічного розвитку економіки [Текст] / О. А. Лактіонова // Проблеми економіки. – № 3. – 2014. – С. 124-138.