Мединська Тетяна
к.е.н., доцент кафедри фінансів, кредиту та страхування
Понятівський Ігор
аспірант кафедри фінансів, кредиту та страхування
Львівська комерційна академія,
м. Львів, Україна
ЕТИКА У СФЕРІ АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ
Адміністрування податків пов’язане з управлінською діяльністю органів державної виконавчої влади й організацією процесу оподаткування та ґрунтується на державних законодавчих і нормативних актах і використовує соціально зумовлені та сприйнятні правила.
Податковий кодекс України трактує адміністрування податків і зборів як сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об'єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого кодексом [1].
Головною метою процесу адміністрування податків є вирішення двох основних проблем: забезпечення фіскальних потреб держави; досягнення високого рівня довіри платників податків.
Основними показниками, за якими здійснюється фактична оцінка адміністрування податків органами Державної фіскальної служби (далі – ДФС) України, є:
- виконання індикативних показників надходження платежів до бюджету;
- сума донарахованих та сплачених за результатами перевірок податків і зборів, а також штрафних санкцій;
- кількість проведених перевірок;
- результати відпрацювання ризикових операцій та ін.
Для реалізаціїї поставлених цілей немалу роль відіграє значна увага українського суспільства до моральності влади, усіх її складових, до етики поведінки державних службовців.
Декотрі науковці досліджують етичні стандарти та норми поведінки усіх учасників податкових відносин, що набуває актуальності в умовах підвищеної уваги до реформування чинної податкової системи та утворення ДФС в Україні.
Так, В. Андрущенко під податковою етикою адміністрування розуміє міру додержання дисциплінарних норм і лояльної поведінки всіх учасників податкового процесу в їхніх взаємовідносинах між собою, а всіх разом – в ставленні до інтересів фіску, до державних законів та інститутів [2, с. 264]. Погоджуємося з автором, що саме податкова служба є найактивнішою дієвою структурою фіскально-адміністративного процесу, при цьому неварто недооцінювати роль платників податків та представників громадянського суспільства.
Згідно даних нещодавнього опитування представників бізнесу, податкова служба є одним з головних осередків корупції. Пов’язані з цим чисті суспільні втрати сягають багатьох десятків мільярдів гривень на рік. Тільки офіційний бюджет податкової служби склав у 2014 р. майже 5,5 млрд. грн., витрати бізнесу на адміністрування оцінено у 1,2 млрд. грн., а організатори "податкових ям" отримують щороку щонайменше 10-20 млрд. грн. [3, с. 3]. Більшість опитаних вітчизняних підприємців, що використовують загальну систему оподаткування, скаржаться навіть не на високе навантаження, а на обтяжливе та свавільне адміністрування податків. Це означає, що великі зусилля марнуються на процедури обліку та звітності, боротьбу підприємців з фіскальними органами, пошук шляхів уникнення податків, тощо, а, з іншого боку, контролю та адміністрування.
В Україні була спроба обговорення Кодексу професійної етики працівника органу державної податкової служби України (далі – Кодекс) [4], котрий визначав морально-етичні принципи поведінки працівника податкових органів, яких він зобов’язаний дотримуватися не лише в службовій, а й у позаслужбовій діяльності, оскільки його поведінка є основою довіри громадян до податкової служби. Втім прийняття Кодексу як офіційного документа принесло в середовище податкової служби моральну лексику, тематику моралі й етики, а також відчуття власної суспільної значущості, однак його дієвість була сумнівною.
При проведенні податкових реформ та адмініструванні податків експертами ООН вироблено та задекларовано наступні норми етики і моралі для податкових і митних служб [5]:
– підбір кадрів і просування по службі на основі особистої обдарованості та персональних заслуг;
– перехід співробітників податкової служби на нові робочі місця за принципом ротації на регулярній і передбачуваній основі;
– оплата роботи адекватно рівню кваліфікації та інтенсивності зусиль;
– гласність фактів корупції;
– організація системи фахової підготовки, яка забезпечує виконання службових функцій у відповідності з установленими вимогами і стандартами;
– запровадження внутрішньої служби етичного моніторингу, здатної контролювати й поправляти норми поведінки в робочому колективі.
Уряди західних держав надають велике значення людському фактору в адмініструванні податків, морально-етичному рівню персоналу фіскального відомства. На сьогоднішній день більшість країн-членів ОЕСР (Великобританія, Австралія, Франція, Канада, Іспанія, Нідерланди, Нова Зеландія, Швеція) вже ввели в дію Етичні кодекси (кодекси поведінки) державних службовців.
Етичний кодекс має позитивно впливати на стиль взаємодії органів фіску з підприємцями, оскільки позиція бізнесу – це позиція найбільш економічно сильних, політично активних, хоч і не завжди належним чином соціально відповідальних верств суспільства [2, с. 266]. Обійтися без врахування їхніх інтересів у економічній стратегії та фінансовій політиці нереально, а спроби ігнорувати їх – шкідливо. Кодекс покликаний формувати державно-приватне партнерство в атмосфері довіри і діалогу між державою та комерційно-діловим сектором.
Узагальнюючи дане дослідження, варто врахувати зарубіжний досвід і можливість розробки етичного кодексу поведінки для працівників фіскальної служби України. Необхідно підготувати етичні стандарти з метою підвищення довіри платників податків у сфері адміністрування, які б вцілому були скеровані на формування й підтримання серед персоналу фіскального відомства наступних пріоритетів: високих стандартів моралі та організаційної культури; службової дисципліни, відповідальності, підзвітності; комплектування органів фіскальної служби компетентними кадрами, котрі заслуговують на довіру.
Список використаних джерел
- Податковий кодекс України від 28.12.2014 № 72-VIІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua /laws.
- Андрущенко, В. Л. Морально-етичні імперативи податків та оподаткування (західна традиція) [Текст] : монографія / В. Л. Андрущенко; Т. В. Тучак. – К. : Алерта, 2013. – 384 с.
- Дроговоз, Ю. Інституційні проблеми української податкової системи та шляхи їх вирішення [Текст] / Ю. Дроговоз, В. Дубровський . – К., 2015. – 33 с.
- Кодекс професійної етики працівника органу державної податкової служби України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// kievcity.gov.ua/content/kodeks-profesiynoi-etyky-pracivnyka-derzhavnoi-podatkovoi -sluzhby-ukrainy.html.
- Codes of Ethics and Conduct in Revenue Administration: What does International Practice Tell Us? [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www1.worldbank.org/publicsector/tax/CodesofEthics.doc .
| 
