Архів / Archive

Головна » Статті » 2016_03_31_Lviv » Секція/Section_6_2016_03_31

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД СТАНОВЛЕННЯ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ФІНАНСОВОЇ АВТОНОМІЇ

Гірняк Віра

к.е.н, доцент кафедри фінансів та фінансово-економічної безпеки

Львівський навчально-науковий інститут

ДВНЗ «Університету банківської справи»

м. Львів, Україна

 

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД СТАНОВЛЕННЯ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ФІНАНСОВОЇ АВТОНОМІЇ

 

У зв’язку з процесами модернізації вищої освіти, внесення змін до Закону «Про вищу освіту» в Україні  зростає роль вивчення європейського освітнього простору, вивчення нової моделі фінансових взаємовідносин університету, суспільства та держави. Під впливом взаємодії різних дисциплін у дослідженнях Європейського Союзу формуються нові економічні інновації в освітній системі України: фінансова автономія вищих навчальних закладів, нові механізми державного фінансування освіти; диверсифікація джерел фінансування освіти; нові механізми фінансування освіти грантовими програмами, пільгове стимулювання інвестицій у сферу освіти; нові механізми оплати праці робітників освіти, забезпечення фінансово-економічної безпеки вищих навчальних закладів.

Пошук нових механізмів у становленні ефективної  університетської фінансової автономії є предметом постійної уваги теоретиків і практиків. Серед них слід назвати таких вітчизняних і зарубіжних фахівців, як: О. Дегтярьова, Н. Василькова, Н. Константюк, Б. Данилишин, В. Князєв, М. Корецький, В. Куценко, В. Майборода,  В. Мартиненко, О. Поважний,  С. Матюх та ін.

Університетська автономія за Лісабонською декларацією охарактеризовується  за чотирма показниками: фінансова автономія, академічна автономія, організаційна автономія та кадрова автономія.

Згідно Закону «Про вищу освіту» в Україні під автономією вищого навчального закладу слід розуміти самостійність, незалежність і відповідальність вищого навчального закладу у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації освітнього процесу, наукових досліджень, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів у межах, встановлених цим Законом особливої уваги заслуговують норми про фінансову незалежність вишів від центральних органів влади.

Згідно з п. 2 ст. 32 Закону України «Про вищу освіту», ВНЗ також має право встановлювати власні форми матеріального заохочення, розпоряджатися власними надходженнями, зокрема від надання платних послуг; відкривати поточні та депозитні рахунки в банках. Тобто, приймати рішення щодо розподілу коштів та генерування доходів буде університет, а не держава.

Водночас існують проблеми та обмеження фінансової автономії ВНЗ:

  • всі зароблені ВНЗ кошти надходять на рахунки Держказначейства, яке і визначає статті витрат таких коштів;
  • Бюджетний кодекс України вказує на те, що власні надходження бюджетних установ (до яких належать вищі навчальні заклади) отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету, а їх використання повинно бути чітко прописане в кошторисі ВНЗ;
  • Бюджетний кодекс забороняє створення позабюджетних фондів;
  • Закон України «Про здійснення державних закупівель», встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти. Відповідно до якого власні надходження вузів належать до державних коштів;
  • Постанова КМУ №332 зі змінами та доповненнями від 4.02.2016 року  «Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного і місцевих бюджетів» чітко встановлює цінові параметри здійснення закупівель вузами [1].

Фінансова автономія ВНЗ України передбачає на власний розсуд розпоряджатися майном і коштами університету. Між тим, у вищих навчальних закладах світу функціонує зовсім інша модель управління – корпоративна. Вона полягає у розмежуванні прав власників-акціонерів навчальних закладів. Перші вирішують лише питання фінансування університету, а другі здійснюють усе можливе для перемоги університету у міжнародних рейтингах, втілюють нові проекти та програми, домагаються високих результатів тестування. У всіх країнах світу до вищих навчальних закладів,  незалежно від форми його власності, потрапляють гроші з різних джерел – міністерств, банків, комерційних компаній [2].

Тому, на наш погляд, використання такої практики в Україні потребує додаткового нагляду у межах фінансової автономії ВНЗ,  а також додаткових заходів:

• забезпечення чистої конкуренції у діяльності ВНЗ, опираючись на якість освітніх послуг, а не наближеність до Міністерства освіти та науки;

•  розширення та вдосконалення маркетингової діяльності вузу;

• зняття обмежень щодо управління активами ВНЗ;

• розмежування академічної та фінансово-господарської діяльності ВНЗ;

• зміна структури управління та підвищення ролі фінансового менеджменту у ВНЗ;

• фінансами університету як будь-якого іншого суб’єкта ринкових відносин повинен управляти досвідчений фінансовий менеджер[1;3;4;5].

Ефективний розвиток автономії вищих навчальних закладів в Україні на основі європейського і світового досвіду вимагає сприяння та стимуляції розвитку вищих навчальних закладів як активних суб’єктів ринку і пов’язане з цим засвоєння нових практик; отримання кредитів, створення комерційних програм і дочірніх учбових закладів спільно з іншими університетами; зміцнення та розвитку європейсько-інтеграційної функції університетів, соціально-економічне заохочення інтеграції університетів в європейський освітній простір; запровадження практики незалежного оцінювання діяльності вищих навчальних закладів із залученням зарубіжних експертів, на основі якого визначати обсяги фінансування; розробки критеріїв формування рейтингів вищих навчальних закладів, що відповідатимуть світовій і європейській практиці.

                                  

Список використаних джерел

  1. Константюк Н. Фінансова автономія – вимога часу для успішного функціонування вищої освіти в Україні Інтернет- ресурс: офіційний сайт «Освітні тренди»– Режим доступу:  http://www.edu-trends.info/higher-edu-ukraine-conference/
  2. Васечко Л. І. Університетська автономія: зарубіжний досвід та вітчизняна практика / Л. І. Васечко //  Вісник КНУТТ. – 2013. – с.217-223
  3. Про вищу освіту : Закон України від 01.07.2014 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/1556­18/page3.
  4. Куліков П. М. Проблеми та перспективи побудови ефективного механізму управління фінансовими ресурсами сфери вищої освіти України / П. М.Куліков // Економіка та прогнозування. — 2009. — № 4. — С. 90—100.
  5. Education GPS // OECD source [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://gpseducation.oecd.org/CountryProfile?primaryCountry=DNK&tr=10&topic=EO.

 

 

Категорія: Секція/Section_6_2016_03_31 | Додав: clubsophus (2016-03-31)
Переглядів: 326 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2016_03_31
Секція/Section_2_2016_03_31
Секція/Section_3_2016_03_31
Секція/Section_4_2016_03_31
Секція/Section_5_2016_03_31
Секція/Section_6_2016_03_31
Секція/Section_7_2016_03_31
Секція/Section_8_2016_03_31
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 621
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0