Гірняк Віра
к.е.н, доцент кафедри фінансів та фінансово-економічної безпеки
Львівський навчально-науковий інститут
ДВНЗ «Університету банківської справи»
м. Львів, Україна
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД СТАНОВЛЕННЯ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ФІНАНСОВОЇ АВТОНОМІЇ
У зв’язку з процесами модернізації вищої освіти, внесення змін до Закону «Про вищу освіту» в Україні зростає роль вивчення європейського освітнього простору, вивчення нової моделі фінансових взаємовідносин університету, суспільства та держави. Під впливом взаємодії різних дисциплін у дослідженнях Європейського Союзу формуються нові економічні інновації в освітній системі України: фінансова автономія вищих навчальних закладів, нові механізми державного фінансування освіти; диверсифікація джерел фінансування освіти; нові механізми фінансування освіти грантовими програмами, пільгове стимулювання інвестицій у сферу освіти; нові механізми оплати праці робітників освіти, забезпечення фінансово-економічної безпеки вищих навчальних закладів.
Пошук нових механізмів у становленні ефективної університетської фінансової автономії є предметом постійної уваги теоретиків і практиків. Серед них слід назвати таких вітчизняних і зарубіжних фахівців, як: О. Дегтярьова, Н. Василькова, Н. Константюк, Б. Данилишин, В. Князєв, М. Корецький, В. Куценко, В. Майборода, В. Мартиненко, О. Поважний, С. Матюх та ін.
Університетська автономія за Лісабонською декларацією охарактеризовується за чотирма показниками: фінансова автономія, академічна автономія, організаційна автономія та кадрова автономія.
Згідно Закону «Про вищу освіту» в Україні під автономією вищого навчального закладу слід розуміти самостійність, незалежність і відповідальність вищого навчального закладу у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації освітнього процесу, наукових досліджень, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів у межах, встановлених цим Законом особливої уваги заслуговують норми про фінансову незалежність вишів від центральних органів влади.
Згідно з п. 2 ст. 32 Закону України «Про вищу освіту», ВНЗ також має право встановлювати власні форми матеріального заохочення, розпоряджатися власними надходженнями, зокрема від надання платних послуг; відкривати поточні та депозитні рахунки в банках. Тобто, приймати рішення щодо розподілу коштів та генерування доходів буде університет, а не держава.
Водночас існують проблеми та обмеження фінансової автономії ВНЗ:
- всі зароблені ВНЗ кошти надходять на рахунки Держказначейства, яке і визначає статті витрат таких коштів;
- Бюджетний кодекс України вказує на те, що власні надходження бюджетних установ (до яких належать вищі навчальні заклади) отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету, а їх використання повинно бути чітко прописане в кошторисі ВНЗ;
- Бюджетний кодекс забороняє створення позабюджетних фондів;
- Закон України «Про здійснення державних закупівель», встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти. Відповідно до якого власні надходження вузів належать до державних коштів;
- Постанова КМУ №332 зі змінами та доповненнями від 4.02.2016 року «Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного і місцевих бюджетів» чітко встановлює цінові параметри здійснення закупівель вузами [1].
Фінансова автономія ВНЗ України передбачає на власний розсуд розпоряджатися майном і коштами університету. Між тим, у вищих навчальних закладах світу функціонує зовсім інша модель управління – корпоративна. Вона полягає у розмежуванні прав власників-акціонерів навчальних закладів. Перші вирішують лише питання фінансування університету, а другі здійснюють усе можливе для перемоги університету у міжнародних рейтингах, втілюють нові проекти та програми, домагаються високих результатів тестування. У всіх країнах світу до вищих навчальних закладів, незалежно від форми його власності, потрапляють гроші з різних джерел – міністерств, банків, комерційних компаній [2].
Тому, на наш погляд, використання такої практики в Україні потребує додаткового нагляду у межах фінансової автономії ВНЗ, а також додаткових заходів:
• забезпечення чистої конкуренції у діяльності ВНЗ, опираючись на якість освітніх послуг, а не наближеність до Міністерства освіти та науки;
• розширення та вдосконалення маркетингової діяльності вузу;
• зняття обмежень щодо управління активами ВНЗ;
• розмежування академічної та фінансово-господарської діяльності ВНЗ;
• зміна структури управління та підвищення ролі фінансового менеджменту у ВНЗ;
• фінансами університету як будь-якого іншого суб’єкта ринкових відносин повинен управляти досвідчений фінансовий менеджер[1;3;4;5].
Ефективний розвиток автономії вищих навчальних закладів в Україні на основі європейського і світового досвіду вимагає сприяння та стимуляції розвитку вищих навчальних закладів як активних суб’єктів ринку і пов’язане з цим засвоєння нових практик; отримання кредитів, створення комерційних програм і дочірніх учбових закладів спільно з іншими університетами; зміцнення та розвитку європейсько-інтеграційної функції університетів, соціально-економічне заохочення інтеграції університетів в європейський освітній простір; запровадження практики незалежного оцінювання діяльності вищих навчальних закладів із залученням зарубіжних експертів, на основі якого визначати обсяги фінансування; розробки критеріїв формування рейтингів вищих навчальних закладів, що відповідатимуть світовій і європейській практиці.
Список використаних джерел
- Константюк Н. Фінансова автономія – вимога часу для успішного функціонування вищої освіти в Україні Інтернет- ресурс: офіційний сайт «Освітні тренди»– Режим доступу: http://www.edu-trends.info/higher-edu-ukraine-conference/
- Васечко Л. І. Університетська автономія: зарубіжний досвід та вітчизняна практика / Л. І. Васечко // Вісник КНУТТ. – 2013. – с.217-223
- Про вищу освіту : Закон України від 01.07.2014 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/155618/page3.
- Куліков П. М. Проблеми та перспективи побудови ефективного механізму управління фінансовими ресурсами сфери вищої освіти України / П. М.Куліков // Економіка та прогнозування. — 2009. — № 4. — С. 90—100.
- Education GPS // OECD source [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://gpseducation.oecd.org/CountryProfile?primaryCountry=DNK&tr=10&topic=EO.
| 
