Андрейків Тетяна
к.е.н., доцент кафедри фінансів, кредиту та страхування
Львівська комерційна академія
м. Львів, Україна
ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ В КРИЗОВІЙ ЕКОНОМІЦІ
Однією з провідних форм державного впливу на економіку є грошово-кредитне регулювання. Воно здійснюється шляхом розробки і реалізації грошово-кредитної політики. Грошово-кредитна політика і грошово-кредитне регулювання економіки багато в чому визначають її масштаби, структуру, ефективність і темпи розвитку, швидкість науково-технічного прогресу, умови діяльності суб’єктів господарювання й рівень добробуту громадян.
Грошово-кредитну політику визначають як комплекс взаємопов’язаних, скоординованих дій, спрямованих на досягнення заздалегідь визначених соціально-економічних цілей щодо регулювання грошового ринку, які здійснює держава через центральний банк та, використовуючи певні специфічні механізми роботи, спрямована на досягнення цінової та макроекономічної стабільності, як провідних монетарних факторів зростання економіки [1, 3].
В Україні головним суб’єктом грошово-кредитної політики є Національний банк, який відповідно до Конституції України та Закону України “Про Національний банк України” відіграє вирішальну роль у її розроблені та реалізації. Він визначає та реалізовує грошово-кредитну політику через свої наглядові і управлінські органи – Раду та Правління НБУ. Рада щорічно розробляє “Основні засади грошово-кредитної політики”, здійснює контроль за її проведенням та дає оцінку діяльності Правління Національного банку України щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики [2, 4].
Упродовж 2014-2015 рр. складна економічна ситуація продовжувала тиснути на грошово-кредитний ринок та вимагала від Національного банку України відповідної гнучкості та оперативності у проведенні монетарної політики і формування комплексу заходів антикризового регулювання.
Як свідчить сучасний етап економічного розвитку, цілісної системи грошово-кредитного регулювання економіки, зорієнтованої на створення монетарних передумов для забезпечення цінової та макрофінансової стабільності, в Україні не створено; не існує належної довіри суб’єктів господарювання до монетарної політики Національного банку України; повноцінно не функціонує монетарний трансмісійний механізм, а вразливість до зовнішніх шоків підвищується. Режим фіксованого валютного курсу вже декілька років поспіль не виконує місію номінального якоря інфляції і продемонстрував неспроможність послаблення шоків коливань глобальної ліквідності. Тому Національний банк України формує порядок регулювання монетарних процесів з метою досягнення цінової та макроекономічної стабільності через систему монетарних трансмісій та визначення оптимального монетарного режиму.
З огляду на таку ситуацію, в Україні з боку НБУ розпочався процес реалізації нової монетарної політики – режим інфляційного таргетування, як основного монетарного режиму, спрямованого на забезпечення цінової стабільності в країні. Визначена мета такої політики НБУ – створити умови для уповільнення інфляції до 12% у 2016 році і 5% у 2019 році. Для цього, українському суспільству необхідно змінити переорієнтацію уваги з коливань обмінного курсу на рівень інфляції. Також виконання інфляційної цілі неможливо без незалежності центрального банку від впливу фіскальної політики [4].
Отже, для повного запровадження режиму інфляційного таргетування в Україні потрібен період, протягом якого необхідно запровадити низку законодавчих, економічних та технічних новацій. Однозначно, необхідною умовою переходу до режиму інфляційного таргетування в Україні є законодавче закріплення обов’язковості тісної співпраці між урядом та НБУ з питань досягнення цінової стабільності, участь НБУ в підготовці державного бюджету, підвищення транспарентності та підзвітності, удосконалення систем аналізу та прогнозу, а також поліпшення статистичного визначення цільового параметра монетарної політики. Перехід до режиму інфляційного таргетування вимагає удосконалення інструментів монетарної політики, зокрема оптимізації облікової процентної ставки, механізмів рефінансування, а також відновлення довіри населення до держави і фінансових інституцій та стабілізації національної економіки.
Список використаних джерел
- Монетарна політика Національного банку України: сучасний стан та перспективи змін [Текст] : монографія / [за ред. В. С. Стельмаха]. – К. : Центр наукових досліджень Національного банку України, УБС НБУ, 2009. – 404 с.
- Основні засади грошово-кредитної політики на 2015 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua.
- Савлук М. І. Гроші та кредит [Текст] : підручник / [М. І. Савлук, А. М. Мороз, І. М. Лазепко та ін. ; за наук. ред. М. І. Савлука]. – 6-те вид., перероб. і доп. – К. : КНЕУ, 2011. – 589 с.
- Стратегія монетарної політики на 2016-2020 роки [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document ?id=20985218.
| 
