Мудра Роксолана
аспірант
Науковий керівник: к.е.н, доцент Рущишин Н. М.
Львівська комерційна академія
м. Львів, Україна
РИЗИК ЛІКВІДНОСТІ ЯК РІЗНОВИД БАНІВСЬКИХ РИЗИКІВ
Сьогодні ризик є невід’ємною складовою діяльності комерційних банків на ринку банківських продуктів і послуг, тому виникає об’єктивна необхідність у визначення його суті та ідентифікації факторів, які на нього впливають.
Ризик ліквідності визначає проблему недостатності наявних коштів для того, щоб забезпечити повернення депозитів, видачу кредитів тощо. Ризик ліквідності полягає у відсутності можливостей управляти незапланованими витратами при зміні джерел фінансування чи виконанні позабалансових зобов'язань. Проте окрім ризику ліквідності банку існує й ризик ліквідності ринку, який може бути наявним або потенційним та утворюється у зв’язку з нездатністю банківської установи швидко покрити розриви за своїми позиціями поточних ринкових ставок не отримавши великих втрат [1]. Цей ризик присутній тоді, коли не враховуються зміни в ринкових умовах, що відбивається на можливості залучати грошові ресурси в потрібних обсягах та ставках.
Оцінюючи ризик ліквідності необхідно враховувати наступні фактори:
- обсяг активів балансу та їх розподіл за ступенем ліквідності у відношенні до структури зобов'язань. Зокрема, слід звернути увагу на такі фактори: високоліквідні активи; цінні папери та інші активи, що можуть бути прийняті до операцій рефінансування; можливості продажу, у тому числі на умовах зворотного викупу (репо), або сек'юритизації, або можливість використання вторинного джерела ліквідності активів;
- обсяг, структура та рівень диверсифікації пасивів. Зокрема, слід звернути увагу на такі фактори: питома вага зобов'язань у пасивах банку; питома вага строкових зобов'язань та зобов'язань до запитання; коштів фізичних та юридичних осіб; міжбанківських коштів; наявність нестабільних джерел коштів, чутливих до змін рівня ризику банку;
- чисті розриви фінансування із приділенням особливої уваги саме короткостроковим, включаючи: прогнозовані потреби у фінансуванні; спроможність покривати потенційні розриви фінансування за прийнятними процентними ставками шляхом залучення додаткових ресурсів; ліквідність фінансових ринків, на яких можна залучити кошти; склад балансових та позабалансових портфелів, включаючи: відтоки та притоки грошових коштів;
- погіршення репутації банку на ринку, що виявляється через зниження кредитних рейтингів і підвищення процентних ставок під час залучення коштів цим банком;
- висновки офіційних або неофіційних рейтингових служб і аналітиків про установу, включаючи поточні рейтинги і тенденції рейтингів. Публікації в засобах масової інформації;
- наявність адекватного плану на випадок кризових обставин;
- існування своєчасної, точної та інформативної управлінської інформації;
- рівень і кваліфікація керівництва та персоналу;
- наявність відповідних механізмів контролю для моніторингу точності інформації, відповідних облікових підходів і дотримання положень або законів
- довіра населення до банків [2, 3].
Управління ліквідністю банку здійснюється щоденно шляхом аналізу залишків коштів на кореспондентських рахунках на початок дня та їх надходжень і відтоку впродовж дня. В довгостроковому періоді проводиться оцінка невідповідності строкової структури активів строковій структурі пасивів [4].
Управління ризиком ліквідності базується на регулярному аналізі стану виконання комерційним банком своїх зобов'язань та поверненні активів вчасно та в повному обсязі, що досягається при моніторингу якості активів банківської установи за рівнем ризику та ступенем ліквідності. Також банк в процесі управління своєю ліквідністю повинен постійно удосконалювати методику оцінки його ліквідності та методи визначення потреби у ліквідних коштах, розробити та впровадити політику управління його активними і пасивними операціями, враховуючи зовнішні фактори ризику банку й стан грошового ринку [5, с. 103].
Отже, у сучасному бізнес-середовищі банківські установи повинні ефективно організовувати систему ідентифікації та оцінки ризику ліквідності, а також управляти своєю ліквідністю у коротко- та довгостроковому періодах, що забезпечить мінімізацію витрат банку у разі виникнення проблем з нею і стане основною для стабільного функціонування комерційних банків на ринку банківських продуктів та послуг.
Список використаних джерел
- Прасолова, В. Управління банківським ризиком ліквідності: актуальні аспекти / В. Прасолова. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://dspace.uccu.org.ua/bitstream/123456789/1151/1/Стаття%209.pdf.
- Методичні вказівки з інспектування банків "Система оцінки ризиків" : Постанова правління Національного банку України від 15.03.2004 р. N 104 – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0104500-04.
- Швець, Н. Р. Ризики банківських установ: проблеми визначення та управління [Текст] / Н. Р. Швець // Регіональна економіка. – 2008. – № 4. – С. 97-103. – [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?
- Вовк, В. Я. Кредитування і контроль [Текст] : навч. посібник / В. Я. Вовк, О. В. Хмеленко. – К. : Знання, 2008. – 463 с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://pidruchniki.com/1584072041486/bankivska_sprava/ kredituvannya _ i_kontrol.
- Януль, І. Є. Управління ризиками ліквідності комерційних банків України [Електронний ресурс] / І. Є. Януль // Теоретичні та прикладні питання економіки : зб. наук. пр. – К. : Київський університет, 2011. – Вип. 25. – С. 101-105.
|