Архів / Archive

Головна » Статті » 2016_03_31_Lviv » Секція/Section_6_2016_03_31

СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Красільник Олександр

аспірант

науковий керівник: д.е.н., професор Варналій З.С.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

м. Київ, Україна

 

СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

 

Вища освіта є найбільш перспективним напрямом з точки зору соціально-економічної значимості, а її розвиток залежить від забезпечення відповідними фінансовими ресурсами, які сьогодні в силу багатьох причин не є достатніми. Нинішнє фінансове забезпечення державних вищих навчальних закладів (ВНЗ) у повній мірі не задовольняє існуючих потреб, не сприяє їх ефективному функціонуванню та розвитку. Світовий досвід засвідчує, що діяльність державного вищого навчального закладу активізується при використанні різних джерел фінансування, завдяки вмілому і обґрунтованому їх поєднанні. Окрім того, ефективне управління фінансово-господарською діяльністю державних вищих навчальних закладів обумовлюється сучасними умовами невизначеності та впливом факторів внутрішнього і зовнішнього середовищ, а також світових глобалізаційних процесів.

Питанням теорії та практики фінансового забезпечення освіти, науки та гуманітарної сфери приділяли увагу українські економісти: В. Базилевич, Т. Боголіб, С. Буковинський, О. Василик, З. Варналій, В. Гейєць, В. Глущенко, О. Грішнова, А. Даниленко, Т. Єфименко, І. Каленюк, А. Криклій, М. Крупка, В. Кудряшов, В. Куценко, Е. Лібанова, І. Лук’яненко, І. Лютий, Н. Новіков, Т. Оболенська, В. Опарін, К. Павлюк, Д. Полозенко, Г. П’ятаченко, П. Саблук, В. Федосов, О. Чубукова, І. Чугунов, А. Чухно, С. Юрій та інші.

Дослідження реалій та проблематики фінансового забезпечення державних вищих навчальних закладів, підтверджує, що адаптація вітчизняних ВНЗ до сучасних вимог світової освітньої системи ускладнюється загальною економічною кризою, яка суттєво обмежує можливості мобілізації фінансових ресурсів для розвитку закладів вищої освіти. Така ситуація поглиблює залежність фінансування закладів освіти всіх рівнів переважно за рахунок бюджетних коштів, що призводить до їх недофінансування. Зарубіжний досвід свідчить про можливість залучення фінансових ресурсів з різних джерел, не обмежуючись при цьому бюджетом держави або коштами осіб, які сплачують за навчання. Однак реалізувати більшість ринкових можливостей залучення фінансових ресурсів вітчизняні ВНЗ не можуть здебільшого через застосування кошторисного принципу фінансування.

Разом з тим, окремі види суспільних послуг, які пропонують ВНЗ як бюджетні установи, можна ефективніше надавати саме на ринкових засадах. Це пояснюється платоспроможним попитом юридичних та фізичних осіб на відповідні платні послуги [2]. Урядове втручання у діяльність державних ВНЗ повинно обмежуватись контролем за використанням бюджетних асигнувань, виділених на підготовку студентів за державним замовленням та дотриманням стандартів вищої освіти. Однак розширення видів діяльності, груп власних надходжень та переліку платних послуг, які можуть надавати державні ВНЗ, не має призводити до того, що державні вищі освітні установи спрямовуватимуть свою діяльність лише на максимізацію надходжень.

На наш погляд, шляхи оптимізації процесу формування і використання фінансових ресурсів державних ВНЗ лежать в площині узгодження інтересів держави, закладів освіти та отримувачів освітніх послуг. На концептуальній основі необхідності розбудови системи безперервної освіти та навчання протягом життя в Україні обґрунтовано необхідність комплексного підходу до державного фінансування закладів освіти всіх рівнів [3]. Суспільна ефективність такого підходу досягається завдяки його підпорядкованості:

  • стратегічним цілям економічного розвитку України – зменшення рівня безробіття, підвищення продуктивності праці, зростання доходів населення;
  • цілям окремого державного закладу освіти – підвищення рейтингів, забезпечення високого рівня оплати праці професорсько-викладацького складу, збільшення обсягів інвестицій у матеріальну базу на основі бездефіцитності бюджетів закладів освіти;
  • потребам населення у якісних послугах освіти.

Сучасні підходи до розуміння сутності фінансового забезпечення державних ВНЗ, повинні враховувати такий критерій, як суспільний попит на результати науково-дослідної та виробничої діяльності державного закладу вищої освіти.

Отже, основними рекомендаціями щодо підвищення ефективності процесу фінансового забезпечення державних ВНЗ в умовах глобалізації є:

  • формування державної системи підтримки вищих закладів освіти на основі реалізації програми зближення науки з освітою;
  • розбудова багатоканальної системи фінансового забезпечення (використання разом із державними коштами банківських кредитів, грантів з приватних фондів, надходжень від фізичних та юридичних осіб і коштів, отриманих від науково-дослідної та виробничої діяльності закладів освіти та ін.);
  • використання разом із кошторисним методом фінансування бюджетування, яке має такі переваги як гнучкість, оперативність, можливість визначення майбутніх потреб у ресурсах та своєчасного пошуку відповідних джерел додаткового фінансування, ефективніший контроль за використанням фінансових ресурсів;
  • збільшення фінансової автономії закладів освіти та розширення можливостей залучення додаткових фінансових ресурсів шляхом підвищення ролі такого джерела фінансового забезпечення державних вищих навчальних закладів, як здійснення ними дослідницької та інноваційної діяльності на комерційній основі за рахунок коштів підприємницьких структур.

 

Список використаних джерел

  1. Базилевич В.Д. Сучасна економічна освіта: Україна і Болонський процес [Текст]/ За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання, 2006. – 326 с.
  2. Боголіб Т.М. Фінансове забезпечення розвитку вищої освіти і науки в трансформаційний період [Текст]: [монографія] / Т.М. Боголіб – К.: Міленіум, 2006. – 506 с.
  3. Закон України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 року № 1556-VII // Відомості Верховної Ради України (ВВР). -  2014. -  № 37-38. -  ст.2004 [із змінами та доповненнями] [Електронний ресурс] // Верховна Рада України: [сайт]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18. – Назва з екрана
  4. Лібанова Е.М. Людський розвиток в Україні: інноваційний вимір [Текст] (колективна монографія) / За ред. Е. М. Лібанової. — К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, 2008. — 383с.

 

Категорія: Секція/Section_6_2016_03_31 | Додав: clubsophus (2016-03-31)
Переглядів: 260 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2016_03_31
Секція/Section_2_2016_03_31
Секція/Section_3_2016_03_31
Секція/Section_4_2016_03_31
Секція/Section_5_2016_03_31
Секція/Section_6_2016_03_31
Секція/Section_7_2016_03_31
Секція/Section_8_2016_03_31
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 621
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0