Ковриженко Лілія
здобувач
Науковий керівник: д.е.н., професор Белінська Я.В.
Національна академія управління
м. Київ, Україна
ВПЛИВ ПРОЦЕСІВ КОНЦЕНТРАЦІЇ НА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ
Сучасний етап розвитку банківської системи України характеризується посиленням нестабільності макроекономічної ситуації та змінами конкурентного середовища банків. Переформатування вітчизняного банківського сектору з погляду його масштабів та структури зумовлене як зміною підходів до банківського регулювання і нагляду в частині підвищення вимог до прозорості та капіталізації банків, так і об’єктивними кризовими процесами, що зумовили втрату платоспроможності ряду банків та подальший їх вихід з ринку. Так, за даними НБУ, кількість діючих банків протягом 2014-2015 рр. скоротилася на 34,6%[1].
Зменшення кількості учасників ринку зумовлює підвищення рівня концентрації банківської системи, зумовлюючи акумуляцію активів і ризиків найбільшими банками системи.
Дослідження динаміки рівня концентрації за допомогою показників індексу концентрації за активами найбільших банків та Херфіндаля-Хіршмана, показав, що вітчизняний банківський сектор став більш концентрованим порівняно із докризовим рівнем. Зокрема, частка активів п’яти найбільших банків України за період 2013 – 9 міс. 2015 рр. зросла на 13,6% та станом на 01.01.2015 р. склала 53,6%. Ці результати підтверджує індекс Херфіндаля-Хіршмана, значення якого зросло на 61,6% та склало 836 пунктів, що відповідає ринкам із незначною концентрацією (<1000) [1].
Хоча ці значення не є критичними за світовими та вітчизняними нормами, однак аналіз концентрації серед різних за розмірами груп банків згідно класифікації НБУ [1] показав, що концентрація всередині цих груп є значно вищою. Так, концентрація п’яти банків у групі найбільших є максимальною – за активами її значення станом на 01.01.2015 р. складає 68,8%, на ринку кредитів – 69,3%, на ринку депозитів – 66,5%. Значення індексу Херфіндаля-Хіршмана перебуває в межах 1353-1551 пункти в залежності від показника і відповідає ринкам з помірною концентрацією (<1800). Крім того, доходи також виявились концентрованими: 66,2% доходів І групи банків та 52,1% доходів системи сконцентровано у першій п’ятірці банків (враховано процентні та комісійні доходи банків).
Слід зазначити, що посилення концентрації несе ризики як для окремих банків, банківської системи в цілому, так і для споживачів банківських послуг, що знижує конкурентоспроможність банківського сектору. Ускладнення умов конкуренції внаслідок посилення концентрації загрожує втратою частиною банків своїх прибутків та подальшим виходом з ринку, а для банківського сектору в цілому це означає зростання системних ризиків. Крім того, зниження загального рівня конкуренції внаслідок концентрації впливає на доступність банківських послуг для споживачів. Це може реалізуватися за наступними напрямами:
- висока вартість банківських послуг;
- низька диверсифікація послуг;
- дефіцит фінансових ресурсів;
- низька якість обслуговування;
- дискримінація доступу до послуг за регіональною ознакою.
Таким чином, з метою стабільного розвитку банківської системи України та підвищення її конкурентоспроможності вкрай важливим є стимулювання конкуренції. Це передбачає, з одного боку, створення рівних умов доступу та діяльності на ринку для всіх банківських установ, а з іншого – посилення вимог регулятора до найбільших банків з метою управління системними ризиками, а також контролю за рівнем концентрації вітчизняної банківської системи.
Список використаних джерел
1. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua.
| 
