Архів / Archive

Кіржа Христина

викладач

Дніпропетровський коледж транспортної інфраструктури

м. Дніпропетровськ, Україна

СТРАТЕГІЧНІ ПІДХОДИ В УПРАВЛІННІ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ПІДПРИЄМСТВ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

Актуальність вивчення питань управління економічною безпекою підприємств залізничного транспорту обумовлена наявністю серйозних загроз: посиленням конкурентної боротьби, нестабільністю економічних процесів, застосуванням фізично, технічно, конструктивно і морально застарілої виробничої бази, низьким рівнем розвитку державно-приватного партнерства. Перед підприємствами залізничного транспорту постає задача формування ефективної стратегії управління їх економічною безпекою з метою протидії загрозам зовнішнього і внутрішнього походження та забезпечення довгострокових конкурентних переваг.

Теоретичну основу досліджень пов’язаних зі стратегічним управлінням економічною безпекою підприємства становлять праці таких відомих зарубіжних та вітчизняних вчених, як: О.В. Ареф’єва, М.А. Бєндіков,                 З.С. Варналій, О.А. Грунін, Р.М. Дацків, С.М. Ілляшенко, А.В. Кірієнко,       Г.В. Козаченко, А.В. Колосов, Д. Ламберт, Є.А. Олейніков, В.Л. Ортинський, В.П. Пономарьов, О.В. Раздіна, В.В. Шликов, О.Ф. Яременко, В.І. Ярочкін. В сучасній науковій літературі більшість вчених акцентують увагу або виключно на теоретичних аспектах забезпечення економічної безпеки підприємства, або тільки на проблемах стратегічного планування діяльності підприємства, наукові праці, які одночасно поєднують в собі дослідження зазначених питань практично відсутні.

Економічна безпека – це здатність підприємства залізничного транспорту ефективно та безперервно здійснювати свою діяльність на основі вживання сукупності взаємопов’язаних обліково-аналітичних та контрольних процедур, які дозволяють оптимізувати використання корпоративних ресурсів та узгодити економічні інтереси усіх груп стейкхолдерів з метою нівелювання впливу загроз внутрішнього та зовнішнього середовища на вартість його капіталу підприємства. Економічна безпека підприємства залізничного транспорту трактується одночасно з двох позицій: статичної (як результат діяльності підприємства на певну дату) та динамічної (розвиток підприємства в умовах економічної безпеки у короткостроковій та довгостроковій перспективі).

Високий динамізм діяльності та розвитку підприємств обумовлений низкою об’єктивних обставин, серед яких нестабільність зовнішнього та внутрішнього середовища, наявність різноманітних факторів, що перешкоджають досягненню стратегічних цілей, реалізації економічних інтересів, використання його конкурентних переваг у ринковому середовищі. Зазначене доводить, що підприємства залізничного транспорту повинні перебувати у постійному пошуку і реалізації ефективних управлінських рішень щодо забезпечення і зміцнення власної економічної безпеки, тому важливим є створення відповідної системи управління, яка передбачатиме дієві механізми захисту та буде стратегічно орієнтованою.

Кожна модель управління підприємством ґрунтується на певній концепції – системі ідей, принципів, уявлень, що зумовлюють мету його функціонування, механізм взаємодії суб’єкта та об’єкта управління, характер взаємодії між окремими ланками його внутрішньої структури, а також необхідний ступінь урахування впливу зовнішнього середовища на розвиток підприємства.

Концепція стратегічного управління проявляється через низку характерних особливостей у її реалізації, зокрема: ґрунтується на інтегральній взаємодії системного, ситуаційного та цільового підходів до функціонування підприємства; орієнтує на дослідження середовища, в якому здійснює діяльність підприємство, що дозволяє формувати відповідні такому середовищу системи та механізми стратегічного управління; акцентує увагу на необхідності формування та використання баз стратегічної інформації; дає можливість формувати прогнози щодо наслідків потенційних рішень; передбачає застосування певних інструментів та методів розвитку підприємства.

Стратегічне управління економічною безпекою – це процес управління стратегічним плануванням та розробленою стратегією забезпечення економічної безпеки з урахуванням взаємозв’язку внутрішнього середовища підприємства залізничного транспорту із зовнішнім та адаптації до їхніх змін для досягнення мети та захисту його від впливу загроз, ризиків і досягнення безпечного функціонування. Перед тим, як обрати певну стратегію діяльності підприємства залізничного транспорту, необхідно визначитись із об’єктом, суб’єктом та предметом управління. До об’єктів економічної безпеки слід віднести: саме підприємство, його господарську систему та всі ресурси, основні та оборотні фонди; стейкхолдерів підприємства; колектив підприємства із його корпоративною культурою, а також кожного працівника; сукупність бізнес-процесів, які забезпечують функціонування та досягнення стратегічних цілей підприємства. Суб’єктами стратегічного управління економічною безпекою підприємства залізничного транспорту є його функціональні елементи (структурні підрозділи), діяльність яких прямо чи опосередковано спрямована на зміцнення економічної безпеки. Суб’єктами можуть виступати також працівники власної служби безпеки або залучені сторонні організації, фахівці, що надають послуги із захисту підприємницької діяльності.

Предметом діяльності підприємства залізничного транспорту в сфері економічної безпеки є: по-перше, детермінація і моніторинг чинників, що підривають стійкість економічної безпеки в короткостроковій і довгостроковій перспективі, його здатність до розвитку; по-друге, формування системи управління та політики перетворень, що спрямовані на усунення або пом’якшення негативного впливу цих чинників у рамках стратегії забезпечення економічної безпеки. Методами стратегічного управління є потенційні способи взаємовпливу суб’єктів управління на рівень економічної безпеки, які умовно можна згрупувати в наступні групи: економічні, адміністративні, соціально-психологічні, правові.

Концепція стратегічного управління економічною безпекою підприємства, повинна містити конкретизацію функцій, які вона повинна виконувати, та послідовність етапів її реалізації (рис. 1).

Рис. 1. Концепція стратегічного управління економічною безпекою підприємства залізничного транспорту

На рис. 1, представлено функції, які носять загальний характер та властиві усім системам стратегічного управління, однак вони у повній мірі не відображають специфіки процесу стратегічного управління економічною безпекою, тому необхідно доповнити означений перелік спеціальними функціями, які носять вузькоспрямований характер і відображають ключові компетенції суто системи стратегічного управління економічною безпекою підприємства залізничного транспорту, зокрема: встановлення відповідності – за допомогою стратегії встановлюється відповідність між внутрішніми характеристиками (потенціалом) підприємства і можливостями, небезпеками і загрозами, які визначають його позицію у зовнішньому середовищі; переговорна – розкривається у тому, що підприємство вступає в «коаліції» з іншими суб’єктами господарювання, державними та міжнародними інституціями, взаємодія з якими розширює коло небезпек і загроз для самого підприємства; маневрування – виявляється в тому, що будь-яке підприємство прагне довгострокового безпечного і сталого розвитку шляхом встановлення контролю над діями інших ринкових агентів, або за рахунок кооперації з ними; структуротворча – реалізується в процесі розробки стратегії управління економічною безпекою та виявляється у формах розподілу та кооперації виконуваних функцій; адаптаційна – вимагає від підприємства максимальної адекватності стратегії управління економічною безпекою до умов зовнішнього середовища; конфігураційна – полягає в досягненні стабільності економічного стану підприємства у достатньо тривалому проміжку часу; трансформаційна – реалізується в періоди переходу підприємства від одного етапу стабільного розвитку (конфігурації) до наступного етапу.

Таким чином, лише впровадження стратегічного управління економічною безпекою на підприємствах залізничного транспорту дозволить: зменшити до мінімуму дію негативних факторів на діяльність підприємства; підвищити інформованість та визначеність майбутнього; забезпечити керованість та ефективність змін; сподіватись на стійкий довгостроковий розвиток в умовах динамічного висококонкурентного та нестабільного зовнішнього середовища.

Список використаних джерел

1. Маслак О.І. Управління економічною безпекою підприємства на принципах забезпечення її раціонального рівня [Текст] / О.І. Маслак, Н.Є. Гришко // Маркетинг і менеджмент інновацій. – 2013. – №1. – С. 198-208
2. Отенко І.П. Економічна безпека підприємства [Текст]: навчальний посібник / І.П. Отенко, Г.А. Іващенко, Д.К. Воронков. – Х.: Вид. ХНЕУ, 2012 – 262 с.
3. Хаванова М.С. Стратегічне управління фінансово-економічною безпекою підприємства (на прикладі автомобілебудівних підприємств) [Текст]: дис. ... канд. економ. наук: 21.04.02 / М.С. Хаванова. – Київ, 2015. – 218 с.