Пилипенко Олена
к.ек.н., доцент кафедри менеджменту
ДВНЗ “Донбаський державний
педагогічний університет”
м. Слов’янськ, Україна
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛОГІСТИЧНОГО СЕРВІСУ В СИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА
В умовах ринку покупця, коли конкуренція між продавцями стає значно жорсткішою, все більшого значення набуває здатність окремого продавця забезпечити високий рівень сервісного обслуговування товарів. Сервісне обслуговування в окремих випадках стає рівнозначним і невід’ємним елементом конкурентоспроможності поряд із такими його складовими, як ціна та якість.
Політика підприємства щодо планування, управління, реалізації і комерціалізації логістичного сервісу заслуговує такої ж уваги як і його основне виробництво. Більш того, задіяння логістичного сервісу може істотно впливати на процеси розробки та виробництва продукції, принципово змінювати співвідношення в боротьбі підприємств за конкурентні переваги.
Концепція логістичного сервісу формується на підставі об’єктивно заданих цілей і спрямована на створення необхідних умов для продовження життєвого циклу товару і підвищення віддачі його корисних властивостей. Вона виходить із основоположних принципів логістики і являє собою складовий елемент цілісної системи суспільно-корисної діяльності суб’єктів ринку.
Формування системи логістичного сервісу включає в себе вирішення проблем стосовно пошуку оптимального рівня логістичного сервісу при оптимальному рівні витрат. Цей процес включає в себе наступну послідовність дій:
1. Cегментація споживчого ринку, його поділ на групи споживачів відповідно до набору послуг, яким віддають перевагу споживачі.
2. Визначення переліку найбільш значимих для споживача послуг.
3. Ранжування послуг вибраного переліку, доцільність зосередження зусиль на найбільш значимих послугах.
4. Визначення стандартів послуг в розрізі окремого сегмента ринку.
5. Оцінка послуг, що надаються; встановлення взаємозв’язку між рівнем сервісу і вартістю послуг; визначення рівня сервісу, необхідного для забезпечення конкурентоспроможності підприємства.
6. Побудова системи зворотного зв’язку з покупцем задля забезпечення відповідності потреб споживача рівню послуг, що надаються.
Для оцінки якості логістичного обслуговування застосовуються наступні критерії:
- гнучкість постачання, що характеризує міру задоволення побажань
клієнта про зміну первинних умов постачання без порушення узгодженого
терміну виконання замовлення;
- надійність постачання, що визначає здатність постачальника
дотримувати обумовлені договором терміни виконання замовлення;
- тривалість виконання замовлення, що характеризує календарний
період з моменту отримання замовлення до постачання партії товарів споживачеві.
Необхідно акцентувати, що в основі менеджменту логістичного сервісу є інтеграційні та диференціаційні підходи, задіяння яких визначається специфікою діяльності підприємства.
При інтеграційному підході підприємство посилює інтеграцію функції сервісу в рамках своєї загальної організації. За таких умов на логістичний сервіс переносяться підходи до взаємодії логістики із іншими функціональними підрозділами підприємства.
Такий підхід характерний для підприємств, що застосовують у широких масштабах нововведення. При цьому існує інтеграція на технологічному рівні. Інтеграція після продажного сервісу сприймається як засіб виробництва послуг високої якості. Це потребує від підприємства постійної зміни характеру послуг, що надаються з метою збереження своїх переваг в конкурентній боротьбі.
В межах інтегрованого управління продукцією виробничий логістичний сервіс знаходиться в інформаційній мережі і пов'язаний з іншими функціями: маркетингом, науковими дослідженнями, виробництвом, постачанням і збутом.
Диференційована функція, як правило, проявляється у створенні відповідних філій (регіональних сервісних центрів). Створення таких філій дозволяє підприємствам сконцентрувати засоби матеріально-технічного забезпечення і відповідним чином управляти трудовими ресурсами. Це забезпечує зниження витрат і збільшення продуктивності після продажного обслуговування.
Реалізація логістичного сервісу супроводжується великим потоком технічної та комерційної інформації, що стосується, насамперед, експлуатації устаткування та поведінки споживачів. Для забезпечення виконання завдань, що поставлені в ході стратегічного і оперативного планування сервісу, необхідно отримувати та опрацьовувати інформацію від інших підрозділів підприємства.
Незважаючи на досить істотний обсяг наявних розробок питань логістичної діяльності підприємств, багато проблем, особливо щодо застосування ефективних інструментів забезпечення відповідного рівня сервісу логістичних операцій та методів його визначення опрацьовані поки що недостатньо. Особливо це важливо, оскільки останнім часом значно підвищився інтерес до теоретичного обґрунтування проблем розвитку міжнародної економічної діяльності України, зокрема до обґрунтування теоретичних засад ефективного здійснення зовнішньоекономічних відносин в умовах ринкових трансформацій, розробки дієвого механізму здійснення торговельно-економічної політики на різних ієрархічних рівнях, а також до опрацювання конкретних принципів і правил ефективної організації зовнішньоекономічної діяльності вітчизняними суб'єктами господарювання.
Список використаних джерел
1. Кальченко А.Г., Кривещенко В.В. Логістика: Навч. посіб. – 2-гу вид. – Київ: КНЕУ, 2008. – 472 с.
2. Кислий В.М., Біловодська О.А., Олефіренко О.М., Смоляник О.М. Логістика: Теорія та практика: навч. посіб. – К.: ЦУЛ, 2010. – 360 с.
3. Крикавський Євген. Логістичне управління: Підручник. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2005. – 684 с.
4. Окландер М.А. Логістична система підприємства. Монографія. Одеса: “Астропринт”, 2004. – 2004. – 309 с.
5. Тридід О.М., Таньков К.М. Логістичний менеджмент. Навчальний посібник / За ред. проф., д-ра екон.наук О.М. Тридіда. – Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2005. – 224 с.
| 
