Абесінова Олена
к.е.н., доцент кафедри обліку в кредитних і
бюджетних установах та економічного аналізу
ДВНЗ «Київський національний економічний
університет імені Вадима Гетьмана»
м. Київ, Україна
АНАЛІЗ КОНСОЛІДОВАНОЇ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ: ПОПЕРЕДНІЙ ЕТАП
В сучасних умовах функціонування підприємств однією з найбільш стабільних тенденцій розвитку в будь яких сегментах бізнесу є їх інтеграція. Це обумовлено рядом економічних, соціальних та організаційно-технічних обставин. Процеси інтеграції підприємств сприяють створенню груп компаній, які економічно пов’язані між собою, що підвищує загальну їх конкурентоспроможність, технічний та ресурсний потенціал, відкриває нові можливості розширення сфери діяльності. Материнська компанія може мати велику кількість дочірніх підприємств, що ускладнює аналіз загальної ефективності компанії. Тому всі великі концерни, холдинги, компанії складають консолідовану фінансову звітність. Консолідована фінансова звітність формується відповідно МСФЗ (IFRS) 10 «Консолідована фінансова звітність». Згідно МСФЗ (IFRS) 10 консолідована фінансова звітність – це фінансова звітність групи компаній, в якій активи, зобовязання, капітал, дохід, витрати та потоки грошових коштів материнської компанії та її дочірніх компаній подаються як такі, що належать єдиному економічному суб'єкту господарювання [1].
До консолідованої фінансової звітності включають показники фінансової звітності материнського підприємства та всіх дочірніх підприємств.
Для того, щоб консолідована фінансова звітність надавала фінансову інформацію про групу як про єдину економічну організацію, при її складанні, треба виконувати наступні вимоги:
- балансова вартість інвестицій материнської компанії у кожну дочірню компанію та частина капіталу кожної дочірньої компанії, яка належить материнській компанії, елімінуються (взаємно виключаються);
- в результаті об’єднання може виникнути гудвіл, який відображується в консолідованій звітності окремою строчкою;
- визначається неконтрольована частка (частина нерозподіленого прибутку та резервів, яка не належить акціонерам материнської компанії) в прибутку чи збитку консолідованих дочірніх компаній за завітній період;
- неконтрольована частка в чистих активах консолідованих дочірніх компаній вказується окремо від капіталу акціонерів материнської компанії;
- виключається внутрігрупова дебіторська та кредиторська заборгованість.
Аналіз консолідованої звітності повинен забезпечити розкриття інформації єдиного економічного суб’єкта. При цьому треба враховувати:
- мету складання та надання консолідованої звітності;
- якісні характеристики консолідованої звітності;
- методи оцінки активів, зобов’язань та капіталу групи.
Аналізуючи консолідовану фінансову звітність необхідно виявити взаємозв’язки та взаємозалежності різноманітних показників діяльності групи, включених у консолідовану фінансову звітність. Основою методу такого аналізу є отримання невеликої кількості ключових параметрів, які дають об’єктивну і точну картину фінансового стану, фінансових результатів і грошових потоків материнської компанії та його дочірніх підприємств як єдиної груп [2].
Попереднім етапом аналізу консолідованої звітності є оцінка правильного визначення параметру консолідації та правомірність включення підприємства в консолідовану групу з врахуванням вимог МСФЗ, діючої вітчизняної законодавчої бази. При аналізі треба враховувати наступні фактори:
- доля участі та ступінь впливу на конкретне підприємство;
- об’єкти і суб’єкти консолідації;
- вплив облікової політики підприємств групи на консолідовану звітність.
Доля участі та ступінь впливу визначається володінням материнською компанією контролю над дочірніми підприємствами. Під контролем розуміють вирішальний вплив на фінансову, господарську та комерційну політику підприємства з метою отримання вигод від його діяльності [1].
МСФЗ 10 запроваджує контроль як основу для консолідації. За МСФЗ контроль підтверджується одночасною наявністю трьох складових:
- піддавання ризикам, які пов’язані з змінними доходами від участі в об’єкті інвестицій;
- право на отримання такого доходу;
- здатність впливати на дохід за допомогою здійснення своїх повноважень по відношенню до об’єкта інвестицій.
Якщо два або більша кількість інвесторів колективно контролюють об’єкт інвестування, вони повинні діяти разом, щоб керувати значущими видами діяльності. В таких випадках, оскільки жоден з інвесторів не може керувати діяльністю без співпраці з іншими, жоден інвестор індивідуально не контролює об’єкт інвестування. Кожний інвестор обліковує свою частку участі в об’єкті інвестування згідно з відповідними МСФЗ, а саме МСФЗ 11 "Спільна діяльність", МСФЗ 28 "Інвестиції в асоційовані та спільні підприємства".
В МСФЗ 11 розкривається сутність спільного контролю та вимоги для підприємства, яке є однією з сторін спільної діяльності, визначити вид спільної діяльності [3].
МСФЗ 28 "Інвестиції в асоційовані та спільні підприємства" визначає порядок обліку інвестицій в асоційовані підприємства та встановлює вимоги щодо застосування метода участі у капіталі при обліку інвестицій в асоційовані та спільні підприємства [4].
Ці особливості складання консолідованої фінансової звітності потрібно враховувати при проведенні аналізу для отримання повної картини, об’єктивної, достовірної інформації щодо діяльності компанії.
Список використаних джерел
- Міжнародний Стандарт Фінансової Звітності 10 «Консолідована фінансова звітність» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/.
- Костюченко В.М. Консолідована фінансова звітність: міжнародний досвід та практика України: Навчально_практичний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 528 с.
- Міжнародний Стандарт Фінансової Звітності 11 "Спільна діяльність" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/.
- Міжнародний Стандарт Фінансової Звітності 28 "Інвестиції в асоційовані та спільні підприємства" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/.
| 
