Архів / Archive

Головна » Статті » 2016_03_31_Lviv » Секція/Section_8_2016_03_31

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ АУДИТ ПРОЕКТІВ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ СУБ’ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ: МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ

Гільорме Тетяна

к.е.н., доцент кафедри статистики, обліку та економічної інформатики

Муха Яна

студентка

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

м. Дніпропетровськ, Україна

 

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ АУДИТ ПРОЕКТІВ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ СУБ’ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ: МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ

 

Керівництво проектом відбувається при оцінюванні ризиків, побудові стратегій послаблення виявлених ризиків, розвитку персоналу відповідно до побудованих кадрових стратегій тощо. Показники ризик-менеджменту інвестиційного проекту енергозберігаючих технологій умовно можливо об’єднати у три групи: фінансові (економічні), технічні та людські. У свою чергу, показники поділяються на субпоказники.

Фінансові / економічні показники: кредитоспроможність; довговічність організації, стабільність; ділові перспективи організації; супутня документація та ін. Технічні показники: вік будівлі і термін корисної служби; функція будівлі, потенційні зміни; години роботи у будівлі, персонал; умови роботи механічного устаткування; існуючий рівень експлуатації і обслуговування; щорічні рахунки за енергію і потенційний розмір проекту; потенціал збереження енергії і витрат. Ці показники будуть точно визначені під час проведення інвестиційного аудиту, але заздалегідь має бути отримана достовірна оцінка достатності їх обліку для гарантії подальшого розвитку проекту. Людські показники: зобов'язання вищого керівництва (менеджменту); багаторівневе управління, бригадний підхід; доказ того, що концепції і переваги зрозумілі; менеджмент має потреби, побажання, яким відповідає проект; персонал з експлуатації і обслуговування, здібності, потреби в навчанні тощо.

Інвестиційний аудит (IGA) включає всі ті компоненти, що є в звичайному аудиті. Додатково додаються компоненти оцінювання ризиків, які враховують умови енергозбереження, і, що більш важливо, людський аспект. Як тільки ці й інші людські чинники зважені, інвестиційний аудит вимагає, щоб їм були призначені ризики з відповідними ціновими ярликами. Уся фінансова структура енергетичного проекту, особливо та, що належить до гарантій заощаджень, має бути врахована для цих ризиків. У всі ці технічні / людські міркування вплітається грошовий компонент. Витрати часу життя (LCC), що проводяться одночасно з розрахунком чистої приведеної вартості, мають бути частиною інвестиційного аудиту [1].

 Інвестиційний аудит вимогливий, потребує високої кваліфікаційної підготовки аудитора і певного суб'єктивного суддівства. Аудитор зобов'язаний зважати на багато ключових факторів, зокрема: компетентність менеджменту та його зобов'язання щодо енергоефективності; старанність адміністративно-управлінського персоналу; робочу силу, її кваліфікацію та потребу у навчанні персоналу з експлуатації та обслуговування (O&M); рівень складності обладнання, на якому персонал з O&M може працювати ефективно; умови роботи енергоспоживаючого механічного обладнання; наявність у бюджеті статей з ремонту та заміни обладнання; ставлення персоналу з O&M до енергетичної програми. Фактори фінансового ризику мають першорядну важливість в оцінці максимально рентабельних режимів фінансування заходів енергоефективності. Ризики, пов'язані з режимами фінансування енергоефективності, завжди великі та різноманітні. Для послаблення факторів фінансового ризику є розробка інвестиційної стратегії з урахуванням рекомендацій інвестиційного аудиту, відповідні верифікація та контроль. Процедурні ризики пов’язані з рівнем кваліфікації персоналу на всіх ієрархічних рівнях: управлінців (при прийнятті управлінських), професіоналів (при обранні теоретико-методичних підходів та надання якісних практичних рекомендацій щодо його впровадження, якісне консультування на всіх стадіях життєвого циклу механізму), спеціалістів (формування якісної інформаційної бази, реалізація) та робітників (при виробництві/монтажу). Максимальний ризик при визначенні енергоефективності енергозберігаючих проектів виникає на етапі прогнозування динаміки витрат на запровадження цих проектів і порівнянні заощаджень енергоефективності. Для суб’єктів господарювання чисті фінансові вигоди проекту є індикатором присутності прихованих витрат, але не враховують результат надання послуги і гарантовані заощадження. Елементи ризиків оцінюються балами від 0 до 10 відповідно кожного критерію і вводяться в оціночну форму (зазвичай електронну таблицю) для кожного з основних критеріїв. Ці бали потім підсумовуються. Загальна кількість балів за кожним основним критерієм множиться на коефіцієнт «ваги», що відображає відносну важливість кожного критерію. Після цього визначається загальний ризик запровадження механізму маркетингового просування енергозберігаючих технологій (РЗМ). Пропонується його визначати за аналітичною формулою [2]:

                       (1)

де РЗМ – загальний ризик  запровадження механізму маркетингового просування енергозберігаючих технологій; ТР – технічні ризики, ФР – фінансові ризики, ПР – процедурні ризики.

На останньому етапі нівелювання ризиків запровадження механізму маркетингового просування енергозберігаючих технологій є формування науково обґрунтованої шкали суттєвості загального ризику (при цьому можливі два варіанти: побудова матриці взаємозв'язку між компонентами (групами) ризику – шкали: «низький», «середній» і «високий» або значення у відсотках). Закінчення дії механізму чи перехід на більш прогресивний рівень обумовлюється значенням цієї шкали. Наприклад, якщо загальний ризик запровадження даного механізму попадає у площину елімінації (DIVEST) – необхідно закінчення механізму, у площину інтенсифікації зусиль (BUILD) – перехід на більш прогресивний рівень. Після визначення загального ризику запровадження механізму маркетингового просування енергозберігаючих технологій необхідно провести тест внутрішнього контролю, що дозволить виявити перелік виявлених помилок і порушень при інвестиційному аудиті та визначити критерії суттєвості інформації при розрахунку виявлених ризиків. Визначення суттєвості інформації визначається професійним судженням експерта, який здійснює цей розрахунок. Але для уникнення необ’єктивності професійного судження рекомендується запровадження внутрішнього стандарту суб’єкта господарювання, у якому відображені критерії суттєвості. При цьому критерій суттєвості може бути якісним і кількісним. Якісний критерій дозволяє визначити значимість інформації, виділити найбільш важливі для перевірки факти. Кількісний критерій виділення суттєвої інформації являє собою числове значення того або іншого показника, починаючи з якого він стає важливим, що підлягає перевірці. Цей «поріг» може бути просто конкретною сумою або частиною від деякого узагальненого кількісного показника. У першому випадку йдеться про абсолютний показник суттєвості, у другому – про відносний.

 

Список використаних джерел

  1. Хэнсен Ш. Перфоманс – контрактинг: новые горизонты [Текст] / Ш. Хэнсен, Дж. Вейсман // Энергоаудитиэнергосервис. – 2013. – № 2(26). – С. 4–11.
  2. Смирнов С. О., Касян С. Я., Накашидзе Л. В., Гільорме Т. В. Маркетингове просування енергозберігаючих технологій використання альтернативних джерел енергії в Україні: Монографія [Текст] / С. О. Смирнов, С. Я. Касян, Л. В. Накашидзе, Т. В. Гільорме. – Дніпропетровськ : «ЛІРА», 2015. – 146 с.
Категорія: Секція/Section_8_2016_03_31 | Додав: clubsophus (2016-03-31)
Переглядів: 241 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2016_03_31
Секція/Section_2_2016_03_31
Секція/Section_3_2016_03_31
Секція/Section_4_2016_03_31
Секція/Section_5_2016_03_31
Секція/Section_6_2016_03_31
Секція/Section_7_2016_03_31
Секція/Section_8_2016_03_31
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 621
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0