Архів / Archive

Головна » Статті » 2016_03_31_Lviv » Секція/Section_8_2016_03_31

МАКРОЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ РОЗВИТКУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО БАЛАНСУ

Черненко Ксенія

К.е.н., ст. викладач кафедри бухгалтерського обліку

Полтавська державна аграрна академія

м. Полтава

 

МАКРОЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ РОЗВИТКУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО БАЛАНСУ

 

Незалежно від суспільно-економічних відносин, дані обліку завжди є джерелом вихідної інформації для всіх інших облікових систем на різних рівнях управліннями. Не є виключенням статистичний облік, інформація якого виступає інформаційним забезпеченням державного регулювання економікою.

Як зазначає В.Г. Швець, близько 80 % інформації про економічний та соціальний розвиток держави статистика отримує через систему бухгалтерського обліку" [3, с. 388]. Враховуючи думку вченого, податковий та фінансовий облік можна розглядати як джерела корисної інформації для побудови системи національних рахунків. Законодавче закріплення бухгалтерського та статистичного обліку зумовлює необхідність їх гармонізації з метою узгодження облікової інформації на різних рівнях управління економікою.

Економічні інтереси на мікро- та макрорівні повинні бути узгоджені у напрямку використання національних ресурсів, з однієї сторони, тобто максимально ефективного виробництва, а з іншого боку, з метою їх відтворення. На думку О.М. Петрука, «З цих позицій бухгалтерський облік виконує багато завдань, що стоять перед системою управління економікою країни в цілому» [1, с. 52].

На перший погляд, може видаватися, що узагальнення СНР та системи податкового обліку (джерел для прийняття рішень на макрорівні - державному та міждержавному) з системою бухгалтерського обліку, яка апелює лише до одного підприємства (мікрорівень прийняття рішень), надумане та штучне. Однак, таке узагальнення має право на існування, якщо взяти до уваги процеси глобалізації світової економіки, які призвели до того, що річний дохід від продажу товарів найбільших корпорацій перевищує ВВП багатьох країн. Звідси випливає зумовлена ризиком соціальних конфліктів необхідність добровільного прийняття корпорацією патерналістичних функцій, які є невід'ємною частиною державного управління [1, с. 96-98].

Введення в Україні системи національних рахунків, з одного боку, дозволяє говорити про бухгалтерський облік та СНР як самостійні облікові системи, з іншого боку, побудову єдиного обліку та можливості використання бухгалтерського балансу для відображення структури всього народного господарства [2, с. 23-25].

Можливість гармонізації офіційних облікових систем зумовлена притаманними їм спорідненими характеристиками, а саме:

  • використання грошових вимірників; використання економічних категорій у понятійному апараті;
  • орієнтація на зовнішніх користувачів інформації;
  • агрегування (консолідація, узагальнення) отриманих даних;
  • є основою для рейтингових оцінок [2, с. 23-25].

Власний підхід до гармонізації мікро- та макрообліку пропонує А.П. Шевлюков. На його думку, для управління економікою доцільно будувати зведений матеріально-фінансовий баланс. У ньому необхідно укрупнити рахунки таким чином, щоб кожна позиція відповідала окремому синтетичному рахунку бухгалтерського обліку. Враховуючи, що на сьогодні План рахунків бухгалтерського обліку та СНР не узгоджені, вчений пропонує власний підхід до Плану рахунків, інтегрованого в систему національних рахунків.

Розробка в Україні Плану рахунків бухгалтерського обліку узгодженого із СНР дозволить:

  • отримати зведені дані щодо розміру національного багатства країни;
  • здійснювати контроль витрат підприємств на соціальну сферу, охорону навколишнього середовища;
  • розмір інтелектуального капіталу [1, с. 136].

Коли мова йде про інтеграцію бухгалтерського обліку в СНР, як найважливіших джерел інформаційного забезпечення управління на макро- та мікроекономічному рівнях, треба враховувати необхідність «наповнення» бухгалтерського балансу та його складових  принципово новим економічним змістом, що відповідає рівню розвитку економіки.

Керуючись таким підходом, В.О. Шевчук пропонує будувати схему балансу, найбільшою мірою наближену до нової моделі господарювання під якою він розуміє екологічно і соціально орієнтовану ринкову економіку (ЕСОРЕ) [2. с. 128 ]. Модифікована схема балансу, побудована спираючись на еволюційну хронологію суспільно-господарського розвитку, дозволяє дати принципово нову, адекватну вимогам ЕСОРЕ інтерпретацію активу, пасиву та їх складових.

Розділ І активу призначається для відображення благ, що їх здобуває суспільство завдяки використанню джерел відтворюваних ресурсів та прикладанню фізичної та інтелектуальної праці. Маються на увазі: акумульована поточна енергія сонця, вітру, води тощо; нагромаджена жива речовина рослинного, тваринного та іншого походження; створені людьми наукові, мистецькі, релігійні та інші знання.

Відповідно розділ І пасиву балансу призначається для відображення власності сучасних поколінь, яка здобувається завдяки: успадкуванню благ, здобутих минулими поколіннями, а також власноручному акумулюванню поточної енергії, нагромадженню живої речовини, створенню інтелектуальних продуктів.

У розділі ІІ активу відображаються видобуті з надр суші та океану корисні копалини та заподіяна природі і людству шкода у вигляді нівечення джерел відтворюваних та невідтворюваних ресурсів і нищення людських особистостей.

У зв’язку з тим, що споживання не відтворюваних ресурсів та заподіяння шкоди природі і людству суттєво обмежує потенційні можливості майбутнього розвитку прийдешніх поколінь, його сумарна величина є специфічним кредитом, взятим минулими сучасними поколіннями у власних нащадків. Цю своєрідну заборгованість пропонується відображати в розділі ІІІ ассиву балансу. Її характерною особливістю є те, що вона не може бути поверненою майбутнім поколінням. Формою побічної, але не прямої компенсації цієї специфічної позики умовно можна вважати лише ту частку благ, акумульованих, нагромаджених та створених колишніми і теперішніми поколіннями, яка перейде у спадок нащадкам.

Таким чином, одним із напрямів удосконалення бухгалтерського балансу є його узгодженість з макропоказниками, що може бути здійснена шляхом інтеграції Плану рахунків бухгалтерського обліку з СНР. Такий підхід зумовить більш якісне виконання державою регулюючої та контрольної функцій у соціальній, природоохоронній, освітній сферах, сфері охорони здоров’я та ін.

 

Список використаних джерел

  1. Шевлюков А.П. Бухгалтерский баланс в системе макроэкономической информации / А.П. Шевлюков. – Мн. : 2011.
  2. Шевчук В.О. Контроль господарських систем в суспільстві з перехідною економікою : [монографія ] / В.О. Шевчук. - К. : КДТЕУ, 2008.
  3. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку / В.Г. Швець. — К. : Знання, 2014.
Категорія: Секція/Section_8_2016_03_31 | Додав: clubsophus (2016-03-31)
Переглядів: 263 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2016_03_31
Секція/Section_2_2016_03_31
Секція/Section_3_2016_03_31
Секція/Section_4_2016_03_31
Секція/Section_5_2016_03_31
Секція/Section_6_2016_03_31
Секція/Section_7_2016_03_31
Секція/Section_8_2016_03_31
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 621
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0