Яремко Ігор
д.е.н., професор, професор кафедри обліку та аналізу
Національний університет «Львівська політехніка»
м. Львів, Україна
ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ VALUE BASED MANAGEMENT
Вартісні критерії відіграють визначальну роль в управлінні сучасними суб’єктами ринкової економіки; вважається, що адекватно агреговані показники й індикатори про фактори створення вартості забезпечують комплексну характеристику стану й ефективності функціонування підприємства, демонструють його фінансово-економічну позицію та потенціал розвитку, виступають орієнтиром для оцінки рівня ефективного функціонування підприємства власниками (акціонерами) та інвесторами, а тому створення доданої вартості є основним завдання управлінської системи. Саме за показниками доданої ринкової вартості власного капіталу оцінюється ефективність системи корпоративного управління. Наведене засвідчує про високу значимість об’єктивності інформаційної бази, важливість адекватності використовуваного оцінно-аналітичного інструментарію при практичному впровадженні концепції Value based management.
Традиційно базовим джерелом інформації для управління будь-якими процесами на підприємстві вважаються дані бухгалтерського обліку і фінансової звітності та аналітична база даних, сформульована на їх основі. В тематичних літературних джерелах наводяться результати статистичних спостережень, за якими близько 70 процентів всієї інформації використовуваної фінансовим менеджментом надходить із системи бухгалтерського обліку. Стосовно процесів управління за вартісними критеріями, то перші концептуальні розробки обліково-звітної системи вартісно-орієнтованого спрямування були започатковані ще в 70-х роках ХХ століття. На погляд деяких вчених вони фактично й стали передумовою для формування концепції вартісно-орієнтованого менеджменту. Обліково-звітні парадигми такого типу у своєму початковому форматі більшою мірою були зорієнтовані на концепцію доданої вартості. Проте повноцінним інструментарієм для сформованої та використовуваної на практиці вартісно-орієнтованої системи управління вони не стали. Ще більше непридатною для інформаційного забезпечення концепцій управління за вартістю є традиційна обліково-звітна система.
Проблеми відображення нематеріальної (інформаційно-інтелектуальної) складової активів і капіталу сучасного підприємства, методологічна невизначеність використання «справедливої» вартості активів й нового типу фінансових інструментів в обліково-звітній системі – основні фактори, що спричинили до визнання її недостатньо відповідним інструментом в управлінні підприємством на основі вартісних критеріїв. Для забезпечення інформаційних потреб такого типу управління підприємствами розвинутих економік розроблено альтернативний до бухгалтерської інформації управлінський інструментарій (BSC, EVA®). При цьому загальновизнаним є не тільки той факт, що «копіювання методів оцінювання, які використовуються на Заході, не дає коректних результатів визначення вартості українських підприємств…» [1, с. 256], але й об’єктивно існуюча проблема практичної дієвості розробленого цілеорієнтованого управлінського інструментарію.
Незважаючи на розробку нового оцінно-аналітичного інструментарію, необхідного для вартісно-орієнтованої концепції менеджменту, проблематика об’єктивних вимірів факторів вартості залишається невирішеною. Проблемою насамперед слід вважати надмірне використання у цих моделях експертних (умоглядних) оцінок. Тому у багатьох випадках дотримуються погляду про необхідність більш широкого використання формалізованої аналітики: «розробка нової концепції обліково-аналітичного забезпечення вартісно-орієнтованого управління є важливою передумовою інформаційного забезпечення управлінського персоналу, необхідного для максимізації вартості підприємства у довгостроковому періоді»[2, с. 115].
Безпосередньо обліково-звітна сфера знань забезпечує комунікаційним блоком систему управління такого типу показниками стандартизованої фінансової звітності та різнохарактерними звітами у термінах вартості (ValueReporting). Ураховуючи використання значної кількості неформалізованих показників, в т. ч. й якісних, при формуванні звіту, зорієнтованого на вартісні параметри, слід відзначити, що ці звіти методологічно слабо пов’язані між собою. Основною відмінністю розробленої концепції звітності, спрямованої на створення вартості (ValueReporting) є її доповнення до традиційної фінансової звітності показниками про нефінансові результати діяльності, які слугують індикаторами (в т.ч. випереджаючі) зміни вартості підприємства. При цьому слід відзначити, що ця концепція не дозволяє сформувати ринкової вартості підприємства, а лише забезпечує тіснішу кореляцію балансової і ринкової вартості [3].
Саме тому «вирішення проблеми побудови методологічно стрункої системи формування та оцінювання вартості підприємства з використанням облікового інструментарію на основі концепції справедливої оцінки активів та зобов’язань як складових вартості підприємства є важливим завдання економічної науки» [4, с. 7].
Однією з найбільш популярних бухгалтерських моделей для управління факторами вартості підприємства, які базуються на розрахунку доданої вартості, є облікова модель «Економічна додана вартість» (Economic Value Added). В її основу покладено використання залишкового доходу замість «класичних» доходів чи грошових потоків. Вважається, що ця модель (запатентована торгова марка EVAтм) визначає вартість цінних паперів на фондовому ринку. Напротивагу моделям з використанням базовим показником економічну додану вартість, запропонована концепція AFTF «Бухгалтерський облік для майбутнього», ґрунтується на реалізації перспективної облікової моделі у складі універсальних показників ринкової вартості та грошових потоків [5].
Загалом можна зробити висновок, що концептуальна основа сучасної теорії обліку і звітності, принципи їх стандартизації лише незначною мірою відповідають змісту інформаційно-інтелектуального середовища, неспроможні оцінювати фактори вартості, які суттєвим чином пов’язані з неосяжними активами і капіталом. Оскільки система бухгалтерського обліку і публічної фінансової звітності є єдиними моделями, здатними у формалізований спосіб сформувати й репрезентувати інформацію про інформаційно-інтелектуальний капітал підприємства, то подальший напрям таких тематичних досліджень лежить насамперед у розвитку стандартизації обліку і звітності.
Список використаних джерел
1. Нападовська І. В. Організаційно-методичні аспекти економічного аналізу як інструмент аудиту оцінювання вартості підприємств / І. В. Нападовська // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка». – 2015. – Вип. 1 (45). Т. 2. – С. 256-260.
2. Лаговська О.А. Перспективи використання концепції вартісно-орієнтованого управління як основи системної трансформації бухгалтерського обліку : передумови виникнення та генезис / О.А. Лаговська // Вісник СевНТУ : збірник наукових праць. Серія: Економіка і фінанси. – 2012. – Вип. 130. – С. 111-116.
3. Корягін М.В. Оцінювання вартості підприємства в системі бухгалтерського обліку: [монографія] / М.В. Корягін. – Львів: ТОВ «НВП «Інтерсервіс», 2012. – 262 с.
4. Дипиаза С. Будущее корпоративной отчетности. Как вернуть доверие общества; Пер. с англ. / С. Дипиаза (младший), Р. Экклз. – М.: Альпина Паблишер, 2003. – 212с.
5. Humphrey N. The AIMR and AFTF [Електронний ресурс] / Nash Hunphrey. – Режим доступу: http://homesprintmail.com/hunpreynash/ The_and_AFTF.htm
| 
