Лозовицький Сергій
к.е.н., доцент кафедри аудиту, аналізу та оподаткування
Львівська комерційна академія
м. Львів
Лозовицька Дарія
к.е.н., ст.викладач кафедри ФЕПД
Львівський інститут менеджменту
м. Львів
РОЛЬ БІЗНЕС-АНАЛІТИКИ У ДІЯЛЬНОСТІ СУЧАСНОГО ПІДПРИЄМСТВА
Існує думка, що ощадливий підхід застосовується лише для підприємців-початківців і невеликих компанії, які, як правило, не мають достатньої кількості технічних і фінансових ресурсів для розробки чи створення нового товару або послуги. Практика провідних компаній свідчить, що слід використовувати компіляцію декількох галузей знань, міждисциплінарних практик. Зокрема, прикладом цього є контролінг та бізнес-аналітика. Їх методики і технології постійно використовуються керівниками і працівниками компаній всіх розмірів для створення на основі процесного підходу операційних моделей діяльності своїх підприємств для того, щоб сприяти розвитку інновацій, досягати більш швидкого виходу на ринок, запобігати недоцільним втратам і підвищувати прибутковість.
Міжнародна економічна криза спонукала компанії швидше, ніж конкуренти, розробляти інноваційні та високоякісні продукти, створювати тимчасові періоди монополії з максимальною прибутковістю. Проте, здійснення компаніями таких проектів, як правило, відбувається у стислі терміни, бюджети на виконання проектів з створення нових продуктів є достатньо обмеженими, а від проектів в інформаційних та інноваційних галузях розвитку топ-менеджери завжди хочуть отримати швидкі результати і рідко “пригальмовують” випуск товару, послуги чи продукту. Щоб подолати цю проблему, високопродуктивні компанії застосовують "ощадливий" підхід на кожному етапі розвитку життєвого циклу продукту (англ. product development life-cycle – PDLC), зокрема: управління архітектурою підприємства; стратегічні планування та аналіз, в тому числі якісне визначення вимог замовників; вимоги до внутрішньої та клієнтської документації; дизайн і зручність експлуатації, технічне проектування, розробка і операції із забезпечення якості; управління проектами загалом, тощо. Бізнес-анлітика наскрізно присутня у роботі широкого кола фахівців-практиків, в тому числі: безпосередньо бізнес-аналітики, підприємці, консультанти із проектування, що надають і консалтингові послуги, керівники напрямів за продуктам, власники продукції, фахівці в області маркетингу, менеджери по роботі з клієнтами, дизайнери та розробники, команди з тестування та зворотного зв’язку та інші; у розвитку будь-якого виду продукції, починаючи від мобільних додатків до споживача електроніки, від консалтингової послуги до літакобудування, які містять інформаційні програмні технології. Протягом останніх років на світових форумах, конференціях у всіх сферах світового господарства відзначається про перехід людства у епоху п’ятої науково-технічної революції на основі інформаційних технологій та штучного інтелекту. Тому питання щодо ідентифікації, формалізації та використання бізнес-аналітики є дуже актуальним.
Єдиного визначення бізнес-аналітики не існує. Варто відзначити, що визначення отримані від формальних інституцій є ідентичними із визначеннями практиків. Розглянемо декілька найбільш поширених визначень. Бізнес-аналітика – це практика зі створення та супроводу змін в аналітичному та організаційному контексті, шляхом визначення та оптимізації бачення, вимог і потреб, надання рекомендацій з прийняття рішень, які забезпечують створення та зростання цінності для споживачів та інших зацікавлених сторін (стейкхолдерів). Бізнес-аналіз являє собою набір завдань і методів, які використовуються для роботи в якості сполучної ланки між зацікавленими сторонами для того, щоб зрозуміти структуру, політику і операції організації, і рекомендувати рішення, які дозволяють організації досягти своїх цілей. Бізнес-аналіз передбачає одержання розуміння того, як організації функціонують для досягнення своїх цілей, а також визначення можливості організації надавати продукти і послуги зовнішнім зацікавленим сторонам. Бізнес-аналіз включає в себе визначення організаційних цілей, як ці цілі пов'язують з конкретними цілями, визначення напрямків діяльності організація для досягнення цих цілей і завдань, а також визначення того, як різні організаційні одиниці і зацікавлені сторони всередині та за межами цієї організації взаємодіють між собою. Бізнес-аналіз може бути виконаний, щоб зрозуміти поточний стан організації або служити в якості основи для подальшої ідентифікації потреб бізнесу. У більшості випадків, однак, бізнес-аналіз проводиться для визначення і перевірки рішень, які відповідають потребам бізнесу, для досягнення конкретної цілі або виконання завдання [1]. Бізнес-аналітика – це завдання одержання розуміння зміни потреб бізнесу, оцінка впливу цих змін на бізнес, аналіз і документування вимог і підтримки зв'язку і доставки вимог від та до відповідних зацікавлених сторін [3].
Бізнес-аналітиком є фахівець, який аналізує організацію або предметну область бізнесу (реальну або гіпотетичну), а також аналізує бізнес-процеси або системи, оцінює бізнес-моделі або її інтеграцію з технологією [2]. Компетенції бізнес-аналітика включають в себе не тільки бізнес-аналіз, а й CRM-аналітику, системну аналітику, забезпечення якості, консультування з організації бізнес-процесів, ERP-аналітику, бізнес-архітектору, консультування з операційного управління, статистики та інше. Досягнення успіху у багатьох інших видах робіт, таких як управління проектами, управління продуктами, розробки програмного забезпечення, забезпечення якості та дизайну взаємодії в значній мірі залежать від навичок та кваліфікації бізнес-аналітика. Бізнес-аналіз допомагає компаніям робити бізнес без зайвих витрат та помилок. Бізнес-аналітик є агентом змін на підприємстві чи проекті. Отже, бізнес-аналітика є гнучким упорядкованим підходом для впровадження та управління змінами та стврення цінності та доданої вартості на підприємствах.
Список використаних джерел
1. BABOK®Guide [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.iiba.org/babok-guide/babok-guide-v2/babok-guide-online/chapter-one-introduction/1-2-what-is-business-analysis.aspx.
2. Paul D. Business Analysis / D. Paul, J. Cadle, D. Yeates. – [3rd edition]. – BCS Learning & Development Publication, 2014. – 272 p.
3. A Guide to Project Management Body of Knowledge (PMBOK). – 5th edition. – Newtown Square : Project Management Institute, 2014. – 589 p.
| 
