Бойко Ярослав
к.е.н., доцент, доцент кафедри
ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
м. Ужгород, Україна
СТРУКТУРА ДЖЕРЕЛ ФОРМУВАННЯ КАПІТАЛУ: ФАКТОРИ ОПТИМАЛЬНОСТІ
Структура джерел формування капіталу безпосередньо впливає на фінансовий стан підприємства: його фінансову стійкість, платоспроможність, рівень доходів і прибутків, рентабельності. Оптимальність співвідношення власного і залученого капіталу визначається наступним:
- зміна обсягів діяльності підприємства (що впливає на динаміку потреб у залучених коштах);
- тривалість одного обороту оборотних активів;
- співвідношення тривалості операційного циклу і періоду погашення кредиторської заборгованості;
- структура витрат підприємства;
- наявність надлишкових запасів, незадіяного обладнання тощо;
- створення сумнівної дебіторської заборгованості (резервів сумнівних боргів), що веде до збільшення додатково залученого капіталу.
Інвестор більш позитивно оцінює структуру капіталу, якщо частка власного капіталу перевищуватиме 50%, що, як правило, виключає значний фінансовий ризик для нього. Підприємство ж, при можливості отримати позикові кошти під менший, порівняно з рентабельністю підприємства, відсоток, зацікавлене у залучені такого капіталу, оскільки це дає змогу розширити обсяги діяльності та підвищити прибутковість власного капіталу.
У зв’язку з цим, а також враховуючи різні традиції ведення бізнесу, що склалися, наприклад, в розвинених економіках Сходу (так, в Японії «вітається» висока частка власного капіталу) та Заходу (у США вважається «високим» підприємницьким мистецтвом при зовсім незначній питомій вазі власного капіталу досягти пристойних рівнів рентабельності підприємства та розвивати власну справу за рахунок віртуозного використання залучених коштів), питання оптимального співвідношення власного і залученого капіталу не має однозначного вирішення. Така оптимальність оцінюється по-різному (70:30, 60:40, зазвичай – 50:50) [1, с.205]. Як правило, кожне підприємство повинне визначати оптимальність своєї структури капіталу, виходячи зі структури основного і оборотного капіталу, швидкості обороту оборотних коштів тощо.
У наступній таблиці представлено вплив низки факторів на обрання фінансової стратегії щодо можливості зменшувати (↓) / збільшувати (↑) частку власного/залученого капіталу (виходячи зі співвідношення 50:50) без погіршення фінансового стану підприємства.
Таблиця 1
Вплив факторів на вибір оптимальності структури капіталу (сформовано автором)
|
Фактор
|
Власний капітал
|
Залучений капітал
|
|
Оборотність оборотних коштів
|
висока
низька
|
↓
↑
|
↑
↓
|
|
Тривалість погашення кредиторської заборгованості
|
довга
коротка
|
↓
↑
|
↑
↓
|
|
Частка постійних витрат у собівартості продукції
|
низька
висока
|
↓
↑
|
↑
↓
|
|
Критичний обсяг реалізації
|
низький
високий
|
↓
↑
|
↑
↓
|
Так, висока оборотність оборотних коштів позитивно впливає на можливість збільшення залученого капіталу підприємства без загрози погіршення платоспроможності та без збільшення ризику для кредиторів, оскільки такому підприємству легше забезпечити надходження коштів та розрахуватися за своїми зобов’язаннями. Великий період обслуговування операційного циклу підприємства кредиторською заборгованістю теж впливає на можливість зменшити частку власного капіталу у загальних пасивах. Разом з тим, вища питома вага постійних затрат у собівартості продукції підвищує ризик неплатоспроможності підприємства у разі зменшення його доходів. Тобто, таким суб’єктам господарювання доцільно збільшувати частку власного капіталу.
Своєчасне дослідження вищезгаданих аналітичних характеристик дає змогу оперативно враховувати зміни у складі і структурі джерел формування капіталу та обґрунтовувати фінансову стратегію підприємства.
Список використаних джерел
- Тютюнник Ю.М. Фінансовий аналіз: навч. посіб. / Ю.М.Тютюник. – К.: Знання, 2012. – 815с.
- Фінансово-економічний аналіз: підручник / П.Ю.Буряк, М.В.Римар, М.Т.Бець та ін. – К.: Професіонал, 2004. – 528с.
- Цал-Цалко Ю.С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз: навч. посіб. / Ю.С. Цал-Цалко – К.: ЦУЛ, 2002. – 360с.
| 
