Душко Зінаїда
к.е.н., доцент кафедри аудиту, аналізу та оподаткування
Мельник Тарас
к.е.н., доцент кафедри аудиту, аналізу та оподаткування
Львівська комерційна академія
м. Львів
СУТНІСТЬ ЗАВДАНЬ З НАДАННЯ ВПЕВНЕНОСТІ, ЩО НЕ Є АУДИТОМ АБО ОГЛЯДОМ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
Аудит як особливий вид підприємницької діяльності зайняв певну нішу в економіці нашої країни. На сучасному етапі розвитку відбуваються еволюційні процеси як в економічній системі в цілому, так і у сфері аудиту, зокрема. Історично первісним, а тому і найбільш розповсюдженим є аудит фінансової звітності. Проте, потреби практики в даному випадку значно ширше наявних теоретичних розробок, оскільки на сучасному етапі замовники аудиту вважають себе захищеними не лише за умови наявності належним чином складеної фінансової звітності, а й після ретельної перевірки та оцінки управлінських рішень з точки зору їх ефективності, оптимальності та відповідності певним вимогам. Такі види завдань в спеціалізованій фаховій літературі традиційно розглядають як операційний аудит (інші назви – управлінський аудит, аудит ефективності, аудит результативності тощо) або як аудит на відповідність вимогам. Але згідно з вимогами Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики вони входять в групу завдань з надання впевненості, які не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації і включають різноманітні види оцінок (перевірок) ефективності (відповідності) різних процесів та об’єктів фінансово-господарської діяльності підприємства (наприклад, використання виробничих потужностей, функціонування системи управління, систем матеріального стимулювання та оплати праці персоналу, інформаційних систем тощо). Питанням організації і методики аудиту присвячено багато ґрунтовних досліджень провідних вчених України, зокрема, М. Т. Білухи, З. В. Гуцайлюка, Г. М. Давидова, Н. І. Дорош, В. П. Завгороднього, С. Я. Зубілевич, М. В. Кужельного, А. М. Кузьмінського, Л. П. Кулаковської, О. А. Петрик, К. І. Редченка, О. Ю. Редька, В. С. Рудницького, В. Я. Савченка, В. В. Сопка, Б. Ф. Усача та ін.
Аналізуючи дослідження українських науковців та практиків в галузі аудиту, слід підкреслити, що більшість робіт присвячено аудиту фінансової звітності, який регламентується Міжнародними стандартами аудиту. Практично поза увагою залишаються питання сутності, організації і методики проведення інших видів завдань з надання впевненості.
Завдання з надання впевненості – це завдання, виконуючи які, аудитор робить висновок, призначений підвищити ступінь довіри майбутніх користувачів, які не є відповідальною стороною щодо результатів оцінки або порівняння предмета завдання з відповідними критеріями.
Впевненість – це ступінь довіри користувача до достовірності предмета перевірки аудитором.
Аудитор, який повинен надати користувачеві таку впевненість, не може говорити про те, що рівень її абсолютний. Абсолютна впевненість означала б, що можна на сто відсотків гарантувати відсутність суттєвих перекручень та помилок в інформації, щодо якої аудитором зроблено висновок.
Метою завдання з надання обґрунтованої впевненості є висловлення аудитором високого, але не абсолютного, рівня впевненості у тому, що інформація, яка пройшла аудиторську перевірку, не містить суттєвих викривлень. При цьому аудитор використовує так звану «позитивну» форму висловлення своєї думки.
Кожне завдання з надання впевненості повинно включати такі елементи:
а) тристоронні відносини між аудитором, відповідальною стороною та користувачами;
б) предмет перевірки (фінансові звіти або інша інформація);
в) відповідні критерії, щодо виконання яких буде формуватися висновок: концептуальна основа фінансової звітності, концептуальні основи ефективності внутрішнього контролю;
г) достатні відповідні докази;
д) письмовий висновок з надання впевненості^ форма якого відповідає завданню з надання обґрунтованої впевненості або завданню з надання обмеженої впевненості.
Відносини аудиту передбачають наявність трьох окремих сторін: аудитора, відповідальної сторони та користувача. Це поняття також є визначальним і для того, щоб можна було говорити, що завдання, яке отримано, є завданням з надання впевненості.
Предмет перевірки має бути чітко визначений, послідовно оцінюваний або вимірюваний за відповідними критеріями та мати форму, яку можна перевірити за допомогою процедур із збирання доказів та для підтвердження цієї оцінки.
Критерії є важливим елементом при формуванні аудитором своєї думки у висновку, оскільки вони формують основу, стосовно якої був оцінений та вимірюваний предмет перевірки, та інформують про нього користувача. Без таких критеріїв будь-яка думка може піддаватися стороннім тлумаченням та неправильному розумінню. Відсутність чітко визначених критеріїв призводить до того, що будь-який висновок може піддаватися різним тлумаченням та неправильному розумінню. Тому дуже важливо, щоб кожне завдання з надання впевненості мало відповідні критерії залежно від контексту, тобто від обставин завдання.
При виконанні завдання з надання впевненості аудитор повинен мати можливість отримати достатні та відповідні докази того, що інформація з предмету дослідження не містить суттєвих перекручень. При плануванні та виконанні завдання, особливо при визначенні природи, порядку виконання завдання та об'єму процедур отримання доказів, аудитор враховує суттєвість, ризик завдання, кількість і якість наявних доказів. Концепція обґрунтованої впевненості пов'язана з накопиченням аудиторських доказів, потрібних аудиторові для висновку про відсутність суттєвих викривлень у фінансових звітах, розглянутих в цілому. Обґрунтована впевненість стосується всього процесу аудиту.
Результатом виконання завдання з надання впевненості є письмовий висновок з надання впевненості, форма якого відповідає завданню з надання обґрунтованої впевненості або завданню з надання обмеженої впевненості.
Отже, завдання з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації виконуються відповідно до Кодексу етики професійних бухгалтерів, Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг (МСЗНВ 3000-3699). За наслідками виконаного завдання складається аудиторський звіт відповідно до вимог МСЗНВ та внутрішніх Стандартів та Положень фірми. Замовнику, за необхідності, надається лист з рекомендаціями щодо усунення виявлених недоліків.
Список використаних джерел
1. Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг. Видання 2014 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.apu.com.ua/891-mizhnarodni-standarti-kontrolyu-yakosti-auditu-oglyadu-inshogo-nadannya-vpevnenosti-ta-suputnikh-poslug-vidannya-2014-roku
2. Про аудиторську діяльність : Закон України від 22.04.1993 № 3125-XII : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3125-12.
3. Редченко К. І. Контроль і аудит на стратегічному рівні управління підприємством [Текст] : монографія / К. І. Редченко. – Львів : ЛКА, 2011. – 356 c.
| 
