Архів / Archive

Ярова Валентина

к.е.н., докторант, доцент

Кривенко Тетяна

 слухач магістратури

Літвінова Карина

слухач магістратури

Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва,

м. Харків

ВПЛИВ РОЗМІРІВ ПІДПРИЄМСТВА НА ЕФЕКТИВНІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

Розміри підприємства здійснюють значний вплив на ефективність господарської діяльності, на впровадження сучасної техніки, наукової організації праці, підвищення її продуктивності, рівень собівартості продукції. В переукрупнених підприємствах ускладнюється управління, знижується його оперативність. Занадто малі господарства часто не мають досить фінансових ресурсів для розширеного відтворення чи конкурентної боротьби.

Оптимальний розмір господарства залежить від виробничого направлення господарства, природних та економічних умов, розміщення земельних масивів, населених пунктів, доріг.

Доведено, що великотоварне виробництво забезпечує вищий рівень продуктивно­сті праці та ефективності використання матеріальних ресурсів, а тому повинно роз­виватися прискоренішими темпами. Використання досягнень науково-технічного прогресу через великотоварні під­приємства повинно стати вирішальним чинником відродження та інтенсивного розви­тку агропромислового комплексу.

Знайти оптимальний розмір підп­риємства – значить, знайти точку мінімальних витрат на одиницю продукції при сумуванні трьох елементів собівартості: що зменшуються при укрупненні господарства (вартість машиновикористання, адміністративні витрати, побудови); що зростають при укрупненні господарства (транспортні витрати, втрати від зниження нагляду); незалежні від розмірів господарства (вартість насіння, добрив, навантажувальні і розвантажувальні роботи).

Для дослідження впливу розмірів аграрних підприємств на ефективність виробництва нами використано економетричні методи і за даними статистичного бюлетеню «Основні економічні показники виробництва продукції сільського господарства сільськогосподарськими підприємствами Харківської області у 2014 році» побудовано багатофакторну кореляційно-регресійну модель. До моделі було включено наступні показники: у якості показника ефективності виробництва обрано розмір чистого прибутку (збитку) від реалізації продукції (робіт, послуг) у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, тис грн (результативна ознака, ); площа сільськогосподарських угідь одного підприємствами, га (); середньооблікова чисельність працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві, осіб (); вартість валової продукції сільського господарства в оцінці за фактичною собівартістю, тис грн. (). Кількість одиниць вибіркового спостереження, для яких було проведене моделювання, становила  сільськогосподарських підприємств області. Розрахунки здійснювалися з використанням інтегрованої системи даних аналізу і управління даними «STATISTICA (version 10)».

Синтезована за рівнянням прямої лінії багатофакторна модель ефективності сільськогосподарського виробництва (а саме, чистого прибутку (збитку) від реалізації продукції (робіт, послуг) на 100 га сільськогосподарських угідь) має такий вигляд:

.

Економічний зміст параметра  полягає у тому, що при зростанні площі сільськогосподарських угідь на 1 га чистий прибуток від реалізації продукції на одиницю земельної площі зростає на 0,157 грн. за умови, що інші фактори, включені в регресійну модель, залишаються на фіксованому середньому рівні.

Внаслідок збільшення середньооблікової чисельності штатних та позаштатних працівників, зайнятих на виробництві сільськогосподарської продукції, маємо приріст дохідності від реалізації продукції у розмірі 0,953 грн на одиницю земельної площі за умови незмінного значення інших факторів.

Аналогічний за напрямом зв’язок встановлено між показником прибутку і обсягом виробництва валової продукції сільського господарства в оцінці за фактичною собівартістю. При зростанні фактору на одиницю чистий прибуток від реалізації продукції на одиницю земельної площі збільшується на 0,011 грн (за умови незмінного значення інших факторів).

Результати оцінки параметрів множинної регресійної моделі чистого прибутку (збитку) на 100 га сільськогосподарських угідь наведено у таблиці.

Оцінка параметрів лінійної множинної регресійної моделі чистого прибутку (збитку) в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь по господарствах Харківської області у 2014 р.

Множинний коефіцієнт кореляції становить , що свідчить про наявність середньої ступені лінійного зв’язку між розміром чистого прибутку від реалізації продукції, послуг на 100 га сільськогосподарських угідь і досліджуваними змінними. Значущість сукупного коефіцієнта кореляції перевірено за -критерієм Фішера: . Це значить, що лінійну модель залежності ефективності виробництва від площі сільськогосподарських угідь, середньооблікової чисельності працівників, валової продукції сільського господарства в оцінці за фактичною собівартістю можна визнати статистично значимою на рівні імовірності 0,95 (або 95%).

Сукупний коефіцієнт детермінації  показує, що 30,2% загальної варіації результативної ознаки пояснюється зміною включених в кореляційну модель факторів. На долю не врахованих факторів припадає 69,8%.

За допомогою -коефіцієнтів та парних коефіцієнтів кореляції ми розклали сукупний коефіцієнт детермінації на окремі фактори. В результаті встановлено, що найбільш суттєвим фактором, що впливає на ефективність виробництва в досліджуваних господарствах Харківської області і характеризує їх розміри є площа сільськогосподарських угідь. На долю цього фактора припадає 22% загальної варіації суми чистого прибутку на одиницю земельної площі. Частка таких факторів, як чисельність працівників і обсяг виробництва продукції становить лише 2,9% і 5,3%, відповідно.

Про відповідність теоретичних значень результативної ознаки емпіричним даним і адекватність моделі множинної регресії свідчить середня помилка апроксимації 13,7%.

 Таким чином, множинна регресійна модель залежності ефективності сільськогосподарського виробництва за показником чистого прибутку у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь від розмірів підприємств (площі угідь, чисельності працівників і обсягів виробництва продукції) може бути використана для практичних цілей і здійснення прогнозів.

Список використаних джерел

1. Боровиков В. Statistica: искусство анализа данных на компьютере. Для профессионалов. – СПб.: Питер, 2001. – 656 с.
2. Ярова В.В. «Ефект деградації» коефіцієнтів регресії і перевірка адекватності багатофакторних моделей взаємозв’язку показників соціально-економічного розвитку / В.В. Ярова // Статистична оцінка соціально-економічного розвитку: зб. текстів доповідей за матеріалами ХІІІ Всеукраїнської наук.-практ. конф., 23 травня 2013 р. – Хмельницький, Хмельницький університет управління та права, 2013. – С. 124-127.