Гузь Катерина
старший науковий співробітник
Шкорбот Тетяна
науковий співробітник
Гринчишин Ольга
науковий співробітник
Український інститут експертизи сортів рослин
м. Київ
СТАН ТА ПЕРСПИКТИВИ ВИРОБНИЦТВА НУТУ В СВІТІ В УКРАЇНІ
За поживною цінністю нут переважає всі інші види зернобобових культур, включаючи горох, квасолю та сою. Латинська назва нуту – Cicer, вважають, що вона походить від грецького "kikus", що означає "могутність" або "сила". Вміст білка в насінні нуту варіюється від 20,1 до 32,4 %. У сої, гороху та квасолі білка в насінні міститься більше. Однак відомо, що харчова цінність культури визначається не за кількістю білка, а за його якістю, яка залежить від ступеня збалансованості складу амінокислот, вмісту незамінних амінокислот, перетравності та характеру впливу на утилізацію білка деяких негативних факторів. За цими показниками, а також за вмістом основних незамінних кислот – метіоніну та триптофану, нут має перевагу перед іншими бобовими культурами [2].
Рис. 1. Хімічний склад зерна нуту
Насіння нуту містить багато фосфору, калію та магнію, а також лецитину, рибофлавіну (вітамін В2), тіаміну (вітамін В1), нікотинової та пантетинової кислот, холіну. Вміст вітаміну С в насінні коливається від 2,2 до 20 мг на 100 г сухої речовини, причому в пророслому насінні його вміст швидко збільшується і на 12-й день після проростання становить 147,6 мг на 100 г сухої речовини [3].
В листках нуту містяться щавлева, лимонна та яблучна кислоти. Залежно від сорту вміст жиру в насінні коливається від 4,1 до 7,2 %, за цим показником нут переважає інші бобові культури окрім сої [2].
Крім того, нут найбільш посухостійка культура серед бобових. Завдяки міцній кореневій системі та раціональному використанню вологи нут найбільше пристосований для вирощування в умовах недостатнього зволоження. Це єдина бобова культура, яка дає сталі, високі врожаї в засушливих та жарких умовах. Разом з тим він добре реагує на зрошення.
Насіння нуту містить багато фосфору, калію та магнію, а також лецитину, рибофлавіну (вітамін В2), тіаміну (вітамін В1), нікотинової та пантетинової кислот, холіну. Вміст вітаміну С в насінні коливається від 2,2 до 20 мг на 100 г сухої речовини, причому в пророслому насінні його вміст швидко збільшується і на 12-й день після проростання становить 147,6 мг на 100 г сухої речовини [1].
Литература
1. Бушулян О.В. Стійкість нуту до збудників фузаріозу в лабораторних умовах / О.В.Бушулян, О.В.Бабаянц, В.І.Січкар // Науково-технічний бюлетень ІОК УААН. - Запоріжжя. – 2000 - Вип. 5. - С. 119-122.
2. Вавилов П. П. Бобовые культуры и проблема растительного белка./ П. П.Вавилов, Г.С. Посыпанов – М.: Рассельхозиздат, 1983 – 256 с.
3. Довідник з вирощування зернових та зернобобових культур / [В.В. Лихочвор, М.І. Бомба, С.В. Дубковецький та ін.]. – Львів: Українські технології, 1999 – 408 с.
| 
