Архів / Archive

Гаврилянчик Руслан

к. с.-г.н, доцент, перший проректор

Сендецький  Володимир

к. с.-г. н., докторант

Подільський державний аграрно-технічний університет

м. Кам’янець-Подільський, Україна

ВИРОЩУВАННЯ ГРЕЧКИ В ПРОМІЖНИХ ПОСІВАХ : РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Загальновідомо, що успішне вирощування сільськогосподарських культур у проміжних посівах, яке дає можливість одержувати два-три врожаї за рік на одній площі, залежить від багатьох чинників, і, насамперед, від тривалості безморозного вегетаційного періоду, умов зволоження, теплового і світлового режимів року. 

На сьогодні перед аграріями України стоїть завдання збільшити виробництво гречки за рахунок розширення площ вирощування гречки у проміжних посівах, адже післяукісні і післяжнивні посіви – важливий резерв збільшення валового виробництва зерна і ефективності рослинництва за умов інтенсифікації галузі землеробства.

На основі експериментальних і виробничих досліджень, виконаних нами продовж 2012-2015 років, а також узагальнення результатів дослідження інших наукових  установ було розроблено технологію вирощування гречки на сидерат і на зерно у проміжних посівах, яка  ґрунтується на дотриманні таких вимог:

• післяукісні посіви гречки необхідно розміщувати після озимих зернових, капустяних, багаторічних трав, зібраних на зелений корм або сінаж;  післяжнивні – після збирання ячменю озимого та інших зернових культур, гороху, капустяних, але не пізніше 25-30 липня, а після 30 липня висівати  гречку на сидерат;
• за збиранням попередника здійснювати деструкцію соломи і рослинних решток біопрепаратом «Вермистим-Д» з мінімальною кількістю азотних добрив (8-12 кг/га), або з внесенням гноївки (5-10 т/га), або органічних добрив «Біогумус» (3-4 т/га), отриманих методом вермикультивування, або «Біопроферм» (5-6 т/га), отриманих методом біоферментації з одночасним загортанням у ґрунт на глибину 8-12 см. Після цього висівати гречку з наступним коткуванням ґрунту. За нульового обробітку ґрунту гречку висівають безпосередньо у стерню (без здійснення деструкції) насінням, обробленим препаратом «Вермимаг» (6 л/га) на глибину 2-4 см;
• норма висіву насіння гречки у післяукісних посівах  2.0-2.5 млн./га схожих насінин за широкорядного способу сівби та 3,5-4,0 – за рядкового способу; за  післяжнивного вирощування норму висіву збільшують на 15-20 %;
• догляд за посівами включає – післясходове боронування, підживлення у період до цвітіння гречки біостимулятором-добривом «Вермимаг» (7 л/га)  у баковій суміші із карбамідом (10 кг/га);
• обов'язковим є вивезення бджолосімей на посіви гречки за 2-3 дні до початку цвітіння(2-3 сім'ї на 1 га);
• вирощувати гречку в органічному землеробстві на фоні мінерального удобрення лише природного походження – фосфоритне добриво і калімаг; використовувати дозволені в органічному землеробстві – органічні добрива «Біогумус», «Біоактив» та біопрепарати, зокрема, рідке органічне добриво-біостимулятор «Вермимаг»;
• використовувати  солому і рослинні рештки гречки на органічне добриво з використанням біодеструктора «Вермистим-Д» за такою схемою: до робочого розчину додають (залежно від кількості соломи і рослинних решток на гектарі) 8-12 кг/га аміачної селітри, або 10 кг карбаміду, або 10-12 кг КАСу. Можна використовувати рідкі органічні добрива (гноївку), або добрива «Біогумус» (3-4 т/га), або «Біопроферм» (8-15 т/га) і загортати  їх у грунт на глибину 10-12 см;
• для лікування діабетичних захворювань вирощувати гречку, застосовуючи органічне добриво „Біопроферм” із збалансованим умістом тривалентного хрому та обприскування рослин під час вегетації регулятором росту «Біохром».

Отримані результати запроваджено в агроформуваннях різних форм власності, зокрема, у ПФ «Богдан і К» Івано-Франківської, ТЗОВ «Агрофірма «Колос» Київської, у ТОВ «Корпорація «Колос-ВС» Тернопільської та ін.

У ПФ «Богдан і К» Снятинського району Івано-Франківської області щорічно на усій площі вирощування ярих і озимих культур (близько 2000 га) з метою поліпшення родючості ґрунту, отримання врожаю високої якості, зменшення витрат на придбання мінеральних добрив і пестицидів впроваджують біологічну технологію, яка включає: допосівне оброблення насіння ярих і озимих куль­тур та дворазове обприскування рослин під час вегетації біо­стимуляторами-добривами виробництва ПП «Біоконверсія» – «Вермимаг», «Вермийодіс». На усій площі здійснюють деструкцію соломи і рослинних решток препаратом «Вермистим-Д», у т.ч. на площі 600-700 га – сумісно з висіванням культур на сидерат (гірчиця біла, редька олійна, вика озима, жито і гречка).

Щорічно на площі 105-220 га після збирання ячменю озимого висівають гречку і отримують у середньому 1,2-1,8 т/га зерна. За збиранням ячменю озимого сівалкою JohnDeere 1590 висівають гречку сорту Іванна безпосередньо у стерню насінням, обробленим біостимулятором «Вермимаг» рядковим способом з міжряддям 19 см за внесення у рядки 50-80 кг/га нітроамофоски із загортанням на глибину 2-4 см.  На початку бутонізації рослини гречки обприскують регулятором росту «Вермийодіс»(5 л/га) у баковій суміші з карбамідом (10 кг/га), на кожному гектарі розміщують 2-3 бджолосім’ї.

Після збирання гречки на зерно одночасно здійснюють деструкцію соломи ячменю озимого і гречки деструктором «Вермистим-Д» у баковій суміші з карбамідом (10 кг/га) із загортанням у ґрунт на глибину 10-15 см.

У ТОВ «Корпорація Колос ВС» Борщівського району Тернопільської області післяжнивно гречку висівають після збирання ячменю озимого на зерно. Сіють гречку з 7 по 27 липня сівалкою VÄDERSTAD Rapid A 600 S та Selеc нормою висіву 100 кг/та, глибина загортання насіння 3-4 см. Під передпосівний обробіток ґрунту вносять 100 кг/га мінеральних добрив (діамофоска NРК 10:26:26). На початку цвітіння на посіви вивозять 1-2 сім’ї бджіл на 1 га. Збирають вpoжaй роздільним способом. Вpoжaйнicть гречки у середньому за 2013-2014 рр. становила 20-23 ц/га. 2015 (посушливого) року отримали сходи, після чого ріст та розвиток припинився унаслідок високої температури повітря та нестачі вологи у ґрунті.

Дослідженнями В.М. Сендецького впродовж 2013-2015 років у ПФ «Богдан і К» Івано-Франківської області встановлено, що посіви гречки на сидерат у проміжних посівах найвищу врожайність зеленої маси (280-357 ц/га) забезпечили у сумішках з гірчицею білою та редькою олійною.

Вирощують гречку у ТОВ «Агрофірма «Колос» Сквирського р-ну Київської області на чорноземах типових слабо суглинкових у проміжних (післяукісно і післяжнивно) посівах щорічно на площі 180-220 га, отримують врожайність 15-28 ц/га.

Післяукісні посіви гречки (82-95 га) розміщують після 2 укосів люцерни, зібраної на корм і сінаж з одночасною оранкою на глибину 20-22 та передпосівним обробітком, норма висіву 95-100 кг/га насіння сорту Дев’ятка. Після збирання гречки на зерно виконують деструкцію соломи і рослинних решток біодеструктором з одночасним загортанням у ґрунт на глибину 8-12 см.

Післяжнивні посіви гречки (98-125 га) сорту Дев’ятка здійснюють після збирання ячменю озимого з одночасним загортанням соломи на глибину 10-15 см і висіванням її сівалкою CASE 5,4 з міжряддям 38 см, нормою висіву насіння 95-100 кг/га. Після збирання гречки на зерно здійснюють деструкцію соломи і післяжнивних решток з одночасним загортанням у ґрунт на глибину 10-12 см. Деструкція соломи і післяжнивних решток (ячмінна 4-5 т/га + гречана – 2-3 т/га) рівнозначні внесенню 30-35 т/га високоякісного компосту.

Рентабельність вирощування гречки у проміжних посівах становила – 85-372 %.

Враховуючи багатогранне значення гречки, важливість вирощування її у проміжних посівах (післяукісно і післяжнивно) для збільшення виробництва зерна та використання зеленої маси на сидерат, соломи і рослинних решток на добриво на основі виконаних нами експериментальних і виробничих досліджень, результатів розробленої і впровадженої нами технології у ПФ «Богдан і К» Івано-Франківської, корпорації «Колос ВС» Тернопільської, ТЗОВ «Агрофірма «Колос» Київської та господарств інших областей на сучасному етапі розвитку землеробства доцільно  розширити площі вирощування гречки в основних і проміжних посівах на зерно, що уможливить збільшити виробництво гречки і забезпечити внутрішній ринок та вийти на закордонні ринки. Використання соломи і рослинних решток гречки (із застосуванням деструкції препаратом „Вермистим-Д”) забезпечить поліпшення родючості ґрунту та зменшить витрати на придбання пестицидів і мінеральних добрив.

Список використаних джерел

1. Гаврилянчик, Р.Ю. Перспективи введення в культуру гречки татарської в   Україні [Текст] / Р.Ю. Гаврилянчик // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. – 2015. – Випуск 23. – С.45-54.
2. Сендецький В.М. Використання соломи та інших рослинних решток на добрива [Текст] / В.М. Сендецький // Збірник наукових праць ПДАТУ. – Кам’янець-Подільський. – 2014. – № 22. – С. 25-27.
3. Рекомендації з вирощування гречки у проміжних посівах / [В.В. Іванишин, І.А. Шувар, В.М. Сендецький,  Л.В.Центило, Р.Ю. Гаврилянчик].  –  За заг. редакцією В. В. Іванишина та І. А. Шувара. – Івано-Франківськ : Симфонія форте, 2015. – 48 с.