Архів / Archive

Головна » Статті » 2016_06_1_KamPodilsk » Секція/Section_2_2016_06_1

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МЕХАНІЧНОГО ТА БІОЛОГІЧНОГО ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД СВИНОКОМПЛЕКСУ

Марченко Олексій

студент

Науковий керівник: к.т.н., доцент Семенова О.І.

Національний університет харчових технологій

м. Київ, Україна

 

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МЕХАНІЧНОГО ТА БІОЛОГІЧНОГО ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД СВИНОКОМПЛЕКСУ

 

Однією з найважливіших проблем розвитку народного господарства України є охорона водних ресурсів. Це пов'язано з тим, що підприємства є потужними споживачами свіжої води, а також джерелами утворення значної кількості стічних вод з високим рівнем забруднення. Особливу небезпеку викликають стічні води тваринництва. Дані стоки є небезпечними для навколишнього середовища не тільки через забрудненість тваринними рештками, а й  через можливе зараження води, ґрунту і атмосфери умовно-патогенними мікроорганізмами [1].

Правильний вибір ефективних технологічних схем очищення та оптимізації складу біоценозів активного мулу являються основними шляхами досягнення високих показників видалення забруднень і зниження надлишкової біомаси активного мулу. В процесі механічної обробки шляхом гравітаційного осадження в первинних відстійниках відбувається видалення речовин неповного перетравлення кормів. Органічні речовини, які наявні у дрібнодисперсному, колоїдному та розчиненому станах, окиснюються організмами активного мулу. Використання та ефективність роботи споруд біологічного очищення визначається концентрацією забруднювальних речовин стічних вод, які пройшли механічне очищення. Для очищення тваринницьких стоків широко використовуються біологічні ставки. Вони забезпечують більш високий ефект бактеріального самоочищення, ніж штучні споруди біологічного очищення. Ефективна експлуатація ставків відбувається в теплу пору, і вже при температурі води нижче 6° С різко погіршується. При подальшому зниженні температури і особливо після утворення крижаного покриву, коли проникнення кисню в воду не відбувається, процес окиснення органічних речовин майже повністю припиняється [2].

У процесі дослідження були визначені основні показники вихідної стічної води свинокомплексу, які мають наступні значення: ХСК – 2600 мгО2/дм3, азот загальний – 530 мг/дм3, азот органічний – 470 мг/дм3, азот амонійний – 50 мг/дм3, фосфати – 104 мг/дм3. Як встановлено проведеними дослідженнями, методи механічного та біологічного очищення не забезпечили бажаний гігієнічний ефект. Із очищеної стічної води були виділені патогенна мікрофлора та яйця гельмінтів. Було запропоновано технологію доочищення стічних вод яка включає анаеробні та аеробні ставки. Стічні води після виходу з анаеробних ставків потребують надходження в аеробні ставки. Для поліпшення очищення стічної води у біологічних ставках використовують вищу водну рослинність – очерет, рогіз, комиш тощо. Такі рослини розміщують в останній секції ставка. У біоставки також вносять штучно вирощенні зелені водорості у вигляді пасти або суспензії.

Гній і гнойова рідина являють собою реальну загрозу в поширенні різних інфекцій. Найбільшу небезпеку становлять гнойові стоки. Розбавлення їх водою в 5-7 разів подовжує термін виживання патогенної мікрофлори і яєць гельмінтів, тому що в них не відбуваються біотермічні процеси. У стічних водах збудники сальмонельозу живуть до 2,5 років, туберкульозу – 1,5 року, ящуру – 7 місяців. Азотовмісні речовини потрапляючи зі стічними водами у водойма сприяють інтенсифікації росту синьо-зелених водоростей, що призводить до порушення біоценозу [3]. Бактеріологічний аналіз стічних вод зі ставків накопичувачів свідчить про те, що ефективність біологічної очистки не досягає необхідних технологічних параметрів.

Висновки. В ході біологічного очищення вміст яєць гельмінтів знижувався. Однак ефективність очищення стокив була невисокою і становила для стічних вод свинокомплексу 79%. У деяких пробах виявлялися життєздатні яйця гельмінтів, здатні розвиватися до стадії личинки. У стічних водах яйця гельмінтів не були виявлені, в той час як в мулі їх кількість сягала 40 в 1 кг. Можливо, це пов'язано з осадженням їх на дно ставка-накопичувача і ставка-змішувача. Отримані данні слід враховувати при заборі стічних вод для зрошення сільськогосподарських культур. Таким чином, стічні води та мули, що утворюються в результаті діяльності свинокомплексу, слід вважати небезпечними у санітарно-епідеміологічному відношенні.

 

Список використаних джерел

  1. Бублієнко, Н. О. Біотрансформація стічних вод тваринницьких комплексів / Н. О. Бублієнко, Н. В. Левітіна, В. В. Бублієнко // Аква Україна - 2004 : матеріали ІІ Міжнародного водного форуму, 21-23 вересня 2004 р., м. Київ - С. 147-148.
  2. Гончарук Е. И. Доочистка и обеззараживание сточных вод в биопруду с высшими водными растениями / Е. И. Гончарук, С. И. Гаркавый, В. Н. Попенко, В. В. Кравец, И. И. Бойко // Химия и технология воды. - 2004. - 26, № 5. - с. 479-484. - Библиогр.: 13 назв. - рус.
Категорія: Секція/Section_2_2016_06_1 | Додав: clubsophus (2016-06-01)
Переглядів: 379 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2016_06_1
Секція/Section_2_2016_06_1
Секція/Section_3_2016_06_1
Секція/Section_4_2016_06_1
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 621
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0