Архів / Archive

Головна » Статті » 2016_06_1_KamPodilsk » Секція/Section_2_2016_06_1

ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Шпинковська Марія

к.т.н., доцент

Бакунова Анастасія

бакалавр

Одеський національний політехнічний університет

м. Одеса, Україна

 

ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

 

Розробці автоматизованих систем моніторингу сьогодні приділяється велика увага, як в Україні, так і за кордоном. Актуальність цього напрямку очевидна: такі системи дозволяють не тільки збирати, зберігати і представляти первинну інформацію про стан навколишнього природного середовища, а й визначати тенденції, здійснювати прогнози, рекомендувати управлінські рішення [1].

Побудова автоматизованої системи моніторингу локального рівня - підприємства, міста, області - дозволяє оперувати даними про стан атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, грунтів тощо, простежити логічні залежності реальних концентрацій забруднюючих речовин від обсягів їх надходження в природні середовища, оцінювати значення лімітів на викиди, скиди і розміщення відходів, здійснювати часткову автоматизацію видачі дозвільної документації або технологічних процесів підприємства, прогноз змін різних показників [2].

Дана система призначена для працівників екологічної служби. Роз'єднаність екологічних служб уповільнює процес прийняття рішень. Інформаційна система веде облік за екологічним станом води, повітря і землі. Аналогічні програмні продукти розраховані на якийсь один об'єкт моніторингу – або води, або землі, або повітря. Перевагою є те, що він в одній системі об'єднує три аналогічні, які використовуються в державній службі.

Так як, збір і обробка даних про стан природних ресурсів відбувається за участю різних повноважених органів, то дані не завжди вчасно подаються систематизованої обробки. Слід також зазначити, що збір і обробка інформації на районному (первинному) рівні виробляється практично в «ручному» режимі, а обласні структури, в кращому випадку, автоматизують збір статистики. Пропонується умовно об'єднати інформацію регіональних представництв органів, контролюючих стан довкілля та передбачити створення науково-дослідних станції (пунктів) в кожному районі (або один на кілька районів), які будуть збирати дані і зберігати їх в єдиній автоматизованій системі.

Для атмосфери та водних ресурсів існує два способи введення даних: у автоматичному режимі та у режимі ручного введення даних. Для земельних ресурсів - лише за допомогою ручного введення, тому що аналіз земельного покрову може здійснюватись лише у спеціалізованій лабораторії і забір проб здійснюється людиною. Вхідні інформаційні потоки: довідникові дані, карти місцевості, результати перевірок по кожному об’єкту і мають включати в себе дату та місце перевірки, перелік знайдених речовин і їх значення. Вихідними інформаційними потоками являються розраховані індекси забрудненості по кожному об’єкту, звіти, діаграми та карти забруднень [3].

Для формування карти розповсюдження токсикантів необхідними вхідними даними являються: місце викиду, потужність речовини, швидкість та напрямок повітря, категорія стабільності атмосфери і віртуальна висота викиду. Основні показники для побудови карт забруднення: індекс забрудненості води, індекс забрудненості атмосфери та сумарний показник забруднення грунту.

Індекс забрудненості води (ІЗВ):

                                                 ,                                            (1)

де Cі – концентрація кожного із 6 врахованих інгредієнтів (кисень, БПК5, 4 речовини з найбільшими перевищеннями ГДК);

ГДКі – гранично допустимий показник по відповідній речовині.

Індекс забруднення атмосфери (ІЗА):

                                              ,                                         (2)

де gcpi – середньорічна концентрація і-тої речовини;

ГДКссі – середньодобова гранично допустима концентрація і-тої речовини;

ki – безрозмірна константа, що враховує відмінності в ступені небезпеки окремих речовин, і приймає значення: 1,7 для речовин 1-го класу небезпеки; 1,3 для речовин 2-го класу небезпеки; 1,0 для речовин 3-го класу небезпеки; 0,9 для речовин 4-го класу небезпеки.

Спочатку визначаються по-елементні показники концентрації Кс і після цього розраховуються сумарні показники концентрації Zc за формулами 4 і 5.

                                                      ,                                                  (3)

де Сі – концентрація елементу в і-й пробі;

Сф – відповідна фонова концентрація.

                                            ,                                        (4)

де n – кількість елементів.

Тому автоматизація обліку та обробки даних стану довкілля є вельми актуальним завданням. Вважаємо, що впровадження інформаційних систем обліку і обробки даних стану довкілля значно прискорить і поліпшить роботу працівників науково-дослідних екологічних станцій і установ.

 

Список використаних джерел

1. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», Верховна Рада УРСР; Закон від 25.06.1991 № 1264-XII, Редакція від 26.10.2014, підстава 1697-18 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/articles/2003/03klinko.htm

2. Основні наслідки екологічної кризи в Україні [Електронний ресурс] Режим доступу: https://sites.google.com/site/ekologiceskaabeda/osnovnye-posledstvia-ekologiceskogo-krizisa-v-ukraine

3. Стурман, В.І. Екологічне картографування [Текст]: підр. / В.І. Стурман. – М. : Аспект пресс, 2003. – 251 с.

Категорія: Секція/Section_2_2016_06_1 | Додав: clubsophus (2016-06-01)
Переглядів: 480 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2016_06_1
Секція/Section_2_2016_06_1
Секція/Section_3_2016_06_1
Секція/Section_4_2016_06_1
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 624
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0