Архів / Archive

Бєлко Ігор

здобувач

Науковий керівник: д.е.н., професор Чикуркова А.Д.

Подільський державний аграрно-технічний університет

м. Кам’янець-Подільський, Україна

ГЕНЕЗИС ПОНЯТТЯ "РОЗВИТОК"

Поняття «розвиток», перш ніж увійти в термінологію сучасної економічної науки, пройшло тривалий шлях еволюції. Даному питанню в різні часи приділяли увагу багато вчених з різних галузей знань. Перші недосконалі спроби дослідити поняття «розвиток» зустрічаються ще в працях давньогрецьких філософів: Анаксімандра, Емпедокла, Демокріта, Арістотеля, Плотіна [1, с. 8–9]. У добу Середньовіччя поняття розвитку практично не досліджувалося через панування теологічного світогляду. Лише в працях Августина, Миколи Кузанського та Іоганна С. Еріугена це поняття досліджувалося в контексті переважно односпрямованого вектору історії, обґрунтованого з теологічних позицій [1, с. 9–10].

Розуміння розвитку, близьке до сучасного, виникає вже в 18 столітті, разом з розквітом сучасної біології. Жорж Луї Леклер де Бюффон вживає його в зв’язку з поясненням Землі і живих істот, І. Кант – для пояснення походження космосу, І. Г. Гердер – для пояснення історії культури, Ж. Б. Ламарк (на початку 19 століття) – спеціально для пояснення історії живих істот. Поняття розвитку стало основним принципом біології (включаючи антропологію і психологію) в середині 19 століття завдяки роботам Г. Спенсера, Ч. Дарвіна, Е. Г. Геккеля [2, с. 382].

Крім біології, питанням розвитку активно займалася філософія. В німецьку філософію розуміння розвитку, як певного принципу, за яким сутність явища є необхідним елементом системи цілого, вніс Г. Лейбніц [1, с. 8–9].  В філософії німецького ідеалізму (І. Кант, І. Г. Фіхте, В. Ф. Шеллінг, Г. В. Ф. Гегель, Л. Феєрбах) розвиток означав  саморозгортання божественного в світі, саморозгортання живого в божественне, а також світовий процес як creatio continua [2, с. 382]. Поняття розвитку стало основою розробленої Г. В. Ф. Гегелем діалектики як учення про загальний розвиток духу [1, с. 9]. 

В марксизмі розвиток розуміється як універсальна властивість матерії, як справді загальний принцип, що служить основою пояснення історії суспільства і пізнання. Розвиток – це саморозгортання і саморозвиток матеріального в ідеальне, неживого в живе, матерії в свідомість, природного в соціальне і т. д. [3, с. 703].

Основою для розуміння поняття економічного розвитку, розвитку підприємства має бути загальнонаукове, філософське трактування поняття, а також розуміння природних законів розвитку. Філософія визначає три обов’язкові умови розвитку: незворотність, спрямованість і закономірність [4, с. 147]. Дані основоположні ознаки якнайкраще виражають сутність економічного розвитку такого, яким він має бути. Нехтування філософським розумінням суті розвитку призводить до викривленого розуміння даного поняття та до прийняття неправильних економічних рішень на цій основі, а також виникнення станів підприємства, таких як банкрутство, деградація, застій.

Розуміння різниці між кількісним ростом та якісними змінами, тобто між просто ростом виробництва та розвитком, наштовхує нас на визнання глобальної проблеми сучасного економічного виробництва, що виражається в існуванні «виробництва заради прибутку», тоді як шлях розвитку полягає в «виробництві заради кращого майбутнього». Л. Ц. Масловська, даючи тлумачення «соціально-економічному розвитку» та «економічному росту», вказує на різницю в меті цих двох понять як ключовий фактор їх розмежування. Вона зазначає, що мета соціально-економічного розвитку – поліпшення якості життя людини, в той час як стратегія економічного росту часто передбачає ріст виробництва лише заради росту виробництва, даючи короткотерміновий ефект і негативно впливаючи на соціокультурну та екологічну ситуацію [5, с. 26].

Вивчення думок вчених щодо розуміння понять «ріст» і «розвиток» дало можливість зробити висновок, що поняття «розвиток» ширше, ніж поняття «ріст», і включає в себе останнє. Розвиток містить в собі якісні зміни (збільшення потенціалу, здібностей, ефективності, якості продукції, зміну структури, соціальний, економічний, екологічний ефект) і може як включати, так і не включати кількісні зміни (збільшення обсягу, розміру, числа, масштабу). Ріст становить собою лише кількісні зміни.

Проаналізувавши визначення даного поняття, необхідно вказати на існування двох позицій в трактуванні розвитку. Одна група вчених під поняттям «розвиток» розуміє лише прогресивні зміни [6; 7], інша – зміни як прогресивні, так і регресивні [8; 9]. На думку автора, обидві позиції є вірними, бо не існує чіткої межі між прогресивним і регресивним розвитком. В різних відношеннях одні і ті ж зміни можуть бути як прогресивним, так і регресивним. Наприклад, зменшення числа браку на виробництві по своїй суті є регресом (судячи з визначення «регрес – зменшення»), по відношенню ж до підприємства дані зміни будуть свідчити про покращення ефективності діяльності, тобто бути прогресивними. Отже, прогресивні та регресивні зміни, а також еволюційні та революційні, є поняттями, які характеризують розвиток, визначаючи напрям та характер змін (табл. 1).

Таблиця 1

Узагальнене розуміння розвитку

Розроблено автором на основі літературних джерел [8, с. 42; 9, с. 193].

Отже, розвиток – це постійне проведення системних змін. Потрібне системне та цілісне розуміння направленості розвитку. Існує кілька концептуальних напрямків економічного розвитку, кожен з яких має свою специфіку:  інноваційний, сталий, стратегічний, економічний, екологічний, соціальний, управлінський, організаційний та інші.

Список використаних джерел

1. Погорелов Ю. С. Оцінювання та моделювання розвитку підприємства : монографія / Ю. С. Погорелов. – Луганськ : Глобус, 2010. – 512 с.
2. Философский энциклопедический словарь / ред.-сост. Е. Ф. Губский [и др.]. – М. : ИНФРА-М, 1999. – 575 с.
3. Философский словарь / сост. И. В. Андрущенко, О. А. Вусатюк, С. В. Линецкий, А. В. Шуба. – К. : А.С.К., 2006. – 1056 с.
4. Короткий філософський словник-довідник : [Українсько-англо-німецько-французький словник-довідник] / [Чорний І. П., Бродецький О. Є., Драненко Г. Ф. та ін.] ; за ред. І. П. Чорного, О. Є. Бродецького ; М-во освіти і науки України, Чернів. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича. – Чернівці : Рута, 2006. – 285 с.
5. Масловська Л. Ц. Сталий розвиток продуктивних сил регіонів: теорія, методологія, практика : монографія / Л. Ц. Масловська. – К. : Київ. нац. торг. екон. ун-т, 2003. – 366 с.
6. Забродська Л. Д. Стратегічне управління : реалізація стратегії : навч. посіб. для студ. екон. спец. / Л. Д. Забродська. – Харків : Консум, 2004. – 2008 с.
7. Кифяк В. Теоретичні основи визначення категорії «розвиток підприємства» / В. Кифяк // Економічний аналіз. – Тернопіль, 2011. – Вип. 8, ч. 2. – С. 190-194.
8. Борщук Є. М. Основи теорії стійкого розвитку еколого-економічних систем : монографія / Є. М. Борщук. – Львів : Растр-7, 2007. – 436 с.
9. Кононенко І. В. Управління розвитком підприємства : навч. посіб. / І. В. Кононенко. – Харків : НТУ «ХПІ», 2001. – 136 с.