Архів / Archive

Головна » Статті » 2016_06_1_KamPodilsk » Секція/Section_3_2016_06_1

ІСТОРИЧНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ДІЯЛЬНОСТІ КРЕДИТНИХ СПІЛОК У СФЕРІ КРЕДИТУВАННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Чернявська Любов

старший викладач

Черкаський навчально-науковий інститут

ДВНЗ «Університет банківської справи»

м. Черкаси, Україна

 

ІСТОРИЧНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ДІЯЛЬНОСТІ КРЕДИТНИХ СПІЛОК У СФЕРІ КРЕДИТУВАННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

 

Поліпшення економічної ситуації в Україні залежить  не тільки від зусиль держави, а й від внеску фінансових посередників, їх спроможності стабілізувати фінансові ресурси для інвестування реального сектору. Cаме крeдитнa спiлка, як нeбанківська фінaнсово-кредитнa устанoва, мoже відiграти вaжливу рoль y розвиткy вітчизняної економіки, створювати додаткову можливість y залучені заощаджень грoмадян та рoзширеннi мoжливoстей пiдприємств y виборі джерел фінансування.

Кредитна спілка, на відміну від інших фінансових установ, створюється групою громадян для самозабезпечення фінансовими послугами і не має на меті одержання прибутку. В цьому полягає  специфіка кредитної спілки, адже з одного боку, вона є фінансовою установою, а з іншого, – неприбутковою кооперативною організацією. Члени кредитної спілки є одночасно і власниками, і клієнтами спілки.

Слід відзначити, що кредитна кооперація існує давно та має позитивний  досвід. Так, засноване у 1871 р. у Сокиринцях Полтавської губернії ощадно-позичкове товариство проіснувало майже 60 років. У 1908 р. воно обслуговувало 8 волостей, 25 сіл, загалом – майже 25 тисяч осіб. У період Столипінської аграрної реформи у селі Стара Барда завдяки діяльності кредитної спілки було побудовано молокопереробний завод, село вдалося електрифікувати і телефонізувати, створити дослідницьку тваринницьку ферму тощо. Для цих спілок була характерна необмежена солідарна відповідальність членів за їх боргами, що підвищувало платоспроможність спілки та забезпечувало можливість одержання в державному або комерційному банку значний довгостроковий кредит, з якого формувався позичковий фонд [1, с. 42-43].

Подібний механізм покладено і в основу класичної німецької системи райфайзенівської спілки, яка з тими чи іншими модифікаціями застосовується не тільки у сучасній Німеччині, а й у Бельгії, Нідерландах, Франції тощо [2, с. 231].

Забезпечення кредитних зобов'язань спілки перед банком майном її членів робить надання банком коштів кредитній спілці операцією з низьким ризиком, тому відсоток за кредитом буде меншим, а строк його повернення – більшим.

Цікавим у цьому плані є досвід кредитної спілки «Каса взаємодопомоги», створеної у Полтаві. Кредити, які надаються спілкою своїм членам, забезпечуються «позиковим колом», тобто круговою порукою усіх інших членів спілки. Саме застосування кругової поруки принесло успіх цій кредитній спілці [3, с. 227].Однак, з правової точки зору Полтавський досвід викликає сумніви.

Аналіз зарубіжного досвіду діяльності кредитних спілок показує, що для залучення значного за обсягом капіталу спілки повинні об'єднуватися у потужні фінансово-кредитні установи. Так, переважна більшість кредитних спілок Франції, що діють у сфері сільського господарства, об'єднані у єдину систему кас взаємодопомоги Credit Agricol Mutuel. Вона складається з трьох рівнів – національного, регіонального і місцевого та значною мірою подібна до банківської групи [4, с. 57]. Така ж трирівнева система кредитних спілок створена і у Німеччині. Щоправда, якщо у Франції національна ланка «Креді Агріколь» являє собою небанківську фінансову установу, то національна ланка німецької райфайзенівської системи створена у формі кооперативного банку [2, с. 231].

Вважаємо, що в Україні необхідно вдосконалювати механізми сприяння об'єднанню кредитних спілок у спілки вищого рівня, оскільки це призводитиме до збільшення обсягів капіталу, що залучається кредитними спілками у сферу малого бізнесу, в тому числі і у галузі аграрного виробництва.

 

Список використаних джерел

  1. Духневич А. Перспективи розвитку і правове регулювання діяльності сільської кооперації у формі кредитних спілок / А. Духневич // Право України. – 2001. – № 9. – С. 41-43.
  2. Лишанский М.Л. Финансы в сельском хозяйстве: Учебн. Пособие для вузов. / Лишанский М.Л., Маслова Б.И. – М.: Финансы, Юнити, 1999. – 430 с.
  3. Гончаренко В.В. Концептуальні напрями вирішення проблеми кредитування аграрного сектора / В.В. Гончаренко // Регіональні перспективи (Полтава). – 2000. – № 2. – С. 227-229.
  4. Гавальда К. Банковское право (Учреждения – Счета – Операции – Услуги). Пер. с фр. / Гавальда К., Стуфле Ж.  Под ред. В.Я. Лисняка. – М.: АО  «Финстатинформ», 1996. – 480 с.

 

Категорія: Секція/Section_3_2016_06_1 | Додав: clubsophus (2016-06-01)
Переглядів: 463 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2016_06_1
Секція/Section_2_2016_06_1
Секція/Section_3_2016_06_1
Секція/Section_4_2016_06_1
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 621
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0