Архів / Archive

Комірна Дана

студентка

Київський національний торгово-економічний університет

м. Київ, Україна

ПОГЛЯДИ ВІТЧИЗНЯНИХ ВЧЕНИХ НА ЕКОНОМІЧНУСУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ «ПРИБУТОК»

У ринкових умовах  одним із найважливіших показників, що характеризує ефективність  усіх видів діяльності підприємства є прибуток.

      Прибуток є найважливішою фінансовою категорією, що відображає позитивний фінансовий результат господарської діяльності підприємства, характеризує ефективність виробництва і свідчить про обсяг і якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості.

      Величина прибутку підприємства впливає на формування фінансових ресурсів підприємства, збільшення ринкової вартості підприємства, ефективність виробничої діяльності підприємства та економічний розвиток держави.

Прибуток підприємства можна назвати «синтетичним показником», оскільки він характеризує загальний ефект від господарсько-фінансової діяльності підприємства, обсяг якого формується під впливом зміни виручки від реалізації та собівартості виробництва продукції, ефективності використання ресурсів.

      Серед великої кількості економічних теорій, теорію прибутку економісти характеризують як одну з найбільш складних. Тому проблема її обґрунтування належить до найважливіших проблем економіки та господарської практики.  

        Американський економіст Ф. Найт зазначає, що жоден економічний термін або поняття не використовується в такій величезній кількості значень, як «прибуток» [1, с.359].

       На протязі декількох століть економістами досліджувалась сутність поняття «прибуток» та висловлювались різні інтерпретації  цієї категорії.

      Думки всіх авторів збігаються в тому, що прибуток є різницею, відхиленням, залишком. Дослідники одноголосно визначають прибуток як «дещо» вміщене у виручці від реалізації. Відмінність трактуваннях відслідковується при встановленні елементів цього «дещо».

    Аналіз підходів вітчизняних науковців до трактування економічної сутності зазначеної дефініції  дає змогу стверджувати про відсутність єдиного підходу: сучасники здебільшого розвивають теорії прибутку економістів XIX- початку XX ст., пристосовуючи їх до нових умов.

         Бланк І.О. у своїх працях для визначення прибутку намагався об’єднати теорію ризику Ф.Найта, погляди А. Маршалла та концепцію продуктивності капіталу. За ним, «прибуток являє собою у грошовій формі чистий дохід підприємця на вкладений капітал, що характеризує його винагороду за ризик здійснення підприємницької діяльності», який є різницею між сукупним доходом і сукупними витратами в процесі здійснення цієї діяльності» [2, с.752].

     Заслуговує на увагу думка Г. С. Савицької, яка розглядає прибуток як частину чистого доходу, створеного в процесі виробництва та реалізованого у сфері обігу, який безпосередньо одержують підприємства [3, с.668]. 

     А. Т. Турило та О. А. Зінченко вважають прибуток основним джерелом інтенсивного та інноваційного розвитку підприємства, реконструкції виробництва, модернізації його матеріально-технічної бази, підвищення соціальних стандартів тощо [4, с.109].

     Г. М. Тарасюк та Л. І. Шваб визначають прибуток як частину виручки, що залишається після відшкодування витрат на виробничу та комерційну діяльність підприємства [5, с.432].

     Доволі своєрідно розуміють прибуток В. Г. Федоренко, О. М. Діденко, М. М. Руженський та О. Ф. Уткін. Прибуток, на їхню думку, є системою економічних відносин між підприємцями (роботодавцями-власниками засобів виробництва) і найманими працівниками у сфері виробництва, розподілу та привласнення створеної додаткової вартості, яка відособлюється

у вигляді надлишку над витратами власного капіталу [6, с.487].

     Заслуговує на увагу думка Н. Ю. Іванової, яка трактує прибуток як основний показник успішної діяльності підприємства. І підприємство, і держава зацікавлені у зростанні маси прибутку. Підприємство зацікавлене тому, що саме чистий прибуток є складовою грошового потоку, який повертається на підприємство. Саме за рахунок чистого прибутку може здійснюватися розширення виробництва і додаткове стимулювання працівників. Держава, зазначає Н. Ю. Іванова, зацікавлена тому, що зростають надходження до бюджету [7, с. 266].

     Як економічний показник, що являє собою різницю між ціною реалізації та собівартістю продукції (товарів, послуг), між обсягом отриманої виручки та сумою витрат на виробництво і реалізацію продукції розглядає прибуток А. А. Мазаракі [8, с.800]. Він зазначає, що прибуток характеризує кінцевий результат діяльності підприємства. Його одержання є обов’язковою умовою розширення відтворення на підприємстві, забезпечення його самофінансування і зміцнення конкурентоспроможності на ринку.

       Вцілому, повністю погодитись можна лише  із тлумаченням певних аспектів досліджуваного поняття. А саме, що прибуток – це:

- перетворена форма додаткової вартості, яка сформована в процесі суспільного відтворення для задоволення різних інтересів підприємства та його власника;

- мірило фінансового здоров’я підприємства, яке характеризує рентабельність вкладення коштів у активи конкретного підприємства;

- різниця між ціною товару та витратами на його виробництво;

- фінансова категорія, що відображає позитивний фінансовий результат господарської діяльності підприємства;

- фінансове джерело, яке забезпечує розвиток підприємства на засадах самофінансування.

Список використаних джерел

1. Найт Ф. Риск, неопределенность и прибыль / Ф.Найт ; пер. с англ. М.Я. Каждана; Центр эволюц. экономики. – М.: Дело, 2003. – 359 с.
2. Бланк И.А. Управление прибылью / Игорь Александрович Бланк. – [2-е изд.]. – К.: Ника-Центр, Эльга, 2002. – 752 с.
3. Савицька Г. В. Аналіз економічної діяльності підприємств : навч. посіб. / Г. В. Савицька. – 3-тє вид., випр. і доп. – К. : Знання, 2007. – 668 с.
4. Турило А. М. Теоретико-методологічні підходи до визначення прибутку підприємства як фінансової категорії / А. М. Турило, О. А. Зінченко // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – № 3. – С. 109.
5.   Тарасюк Г. М. Планування діяльності підприємства : навч. посіб. / Г. М. Тарасюк, Л. І. Шваб. – К. : Каравела, 2003. – 432 с.
6. Федоренко В. Г. Політична економія : підруч. / В. Г. Федоренко, О. М. Діденко, М. М. Руженський, О. Ф. Уткін ; за наук. ред. д. е. н., проф. В. Г. Федоренка. – К. : Алерта, 2008. – 487 с.
7. Іванова Н. Ю. Економічна теорія управління фірмою : навч. посіб. / Н. Ю. Іванова. – К. : ЦНЛ, 2010. – 266 с.
8. Мазаракі А. А. Економіка торговельного підприємства : підруч. / А. А. Мазаракі, Л. О. Лігоненко, Н. М. Ушакова ; за ред. Н. М. Ушакової. – К. : Хрещатик, 1999. –800 с.