Архів / Archive

Головна » Статті » 2016_06_1_KamPodilsk » Секція/Section_3_2016_06_1

РОЛЬ БЮДЖЕТНОЇ ПІДТРИМКИ В УМОВАХ ВІДМІНИ ДІЇ СПЕЦРЕЖИМІВ У СІЛЬСКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

Радченко Оксана

к.е.н.,  провідний науковий співробітник,

ННЦ «Інститут аграрної економіки»

м. Київ, Україна

 

РОЛЬ БЮДЖЕТНОЇ ПІДТРИМКИ В УМОВАХ ВІДМІНИ ДІЇ СПЕЦРЕЖИМІВ У СІЛЬСКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

 

Запровадження податкових пільг з кінця минулого століття сприяло виведенню сільського господарства із затяжної кризи. Але Україна, будучи  членом СОТ, залежить від міжнародних правил. Зокрема, у податковому законодавстві України була умова, що аграрний сектор перейде на загальні правила оподаткування з 2018 року. Проте, у  Меморандумі про співпрацю з Україною, укладеним з МВФ у 2015 р., за яким очікувалось отримання чергового траншу 1,7 млрд дол., поставлено інші вимоги – що Україна повинна виконувати взяті на себе зобов'язання, щодо переведення аграріїв на загальну систему оподаткування з 1 січня 2016 року, тобто, з цього часу абсолютно всі українські аграрії мають бути позбавлені пільгових ставок ПДВ, та платити податок повністю.

На 2016 рік вдалося досягти компромісного рішення, і до 1 січня 2017 року зберігається спеціальний податковий режим для сільськогосподарських товаровиробників. Розподіл податкового зобов’язання з ПДВ між бюджетом та спеціальним рахунком прив’язується до виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника (раніше відшкодування ПДВ перераховувались платнику) і має відмінності  за операціями із зерновими і технічними культурами, з продукцією тваринництва, за іншими операціями, різниця між якими у відсотках розподілу ПДВ між державою та платниками податків.

Вигоди  від податкових пільг є переважаючими у структурі підтримки.  Спричинено це тим, що можливості бюджету досить обмежені, особливо у останні роки, а податкові пільги отримували усі без винятку виробники, хто мав право на такі пільги. Якщо загалом по галузі у 2008 р. на пільги припадало 27%, то надалі вони стабільно зростали  та досягли 73%. Відповідно, зменшуються загальні виробничі субсидії, оскільки їх обсяг скорочувався щорічно, зокрема субсидування виробництва з 48% у 2008 р. знизилось до 7% у 2014 р. А безпосередньо для сільськогосподарських підприємств, за даними статистичної звітності [3], у 2014 році підтримка за рахунок ПДВ склала 98% у структурі підтримки (табл. 1).

1. Підтримка сільськогосподарських підприємств України*

Показники

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

Всього державна підтримка, млн грн

5749,3

3278,1

4608,1

4327,9

6974,1

7478,0

9177,3

Частка непрямої підтримки, %

39,7

64,3

71,4

83,1

89,4

94,9

97,7

 

* - за даними форми 50 с.г.

Джерело: [3].

У той же час, у бюджеті 2016 року на сільське господарство (видатки на апарат МАПіП) передбачено 660 млн грн, що складає 75% рівня 2015 року та менше 20% середнього значення за 2010- 2014 рр. Фактично пряма підтримка галузі залежить від можливостей бюджету, тому у даний час і в найближчій перспективі повністю згортається. У переліку програм державної підтримки АПК по МАПіП на підтримку галузі відноситься лише 3, але і вони не діють.

Приведені статистичні  дані ОЕСР щодо державної підтримки  в Україні [8] свідчать, що значення прямої бюджетної підтримки втрачає свої позиції з 2008 року, натомість зростає роль податкових пільг (непрямої державної підтримки). Оскільки методика ОЕСР базується на рівні цін, то очевидно, що у довгостроковому періоді рівень підтримки виробників значно коливається, через їх  кон’юнктурну природу. Експерти ОЕСР вважають, що для України подальші реформи мають бути спрямовані на послаблення або припинення підтримки виробництва певної продукції. Кошти, що вивільняються, мають бути спрямовані на активну підтримку фермерських господарств та інвестовані в освіту, інфраструктуру й інновації в галузі. Уряд має бути наполегливішим у пріоритетності фінансування охорони довкілля та сталого використання природних ресурсів/

Позиція МВФ у цьому питанні досить оригінальна: «скасування податкових пільг для аграріїв не призведе до втрати їхньої конкурентоспроможності на світовому ринку, оскільки є країни, в яких сільське господарство не субсидується взагалі або субсидується незначно. Наприклад, Чилі, Нова Зеландія, є достатньо країн, де субсидії менші» [4].

Є також дослідження О. Нів’євського, який засобами статистичного аналізу та агрегованими показниками реалізує висновок, що державна підтримка не впливає на ефективність діяльності галузі. Досліджуючи показник Загальна продуктивність факторів виробництва (англ. Total Factor Productivity, TFP), автор прийшов до висновку, що «я не знаходжу емпіричних доказів того, що запровадження податкових пільг у 1999 році вплинуло на зростання продуктивності сільськогосподарського сектору в Україні» [1]. З позицією автора можна погодитися, за проведеними дослідженнями Л. Тулуша та відділу податково-бюджетної політики [6] за традиційними для вітчизняної економіки показниками у період 2010-2012 рр., прямої залежності теж не спостерігається. Але треба зважити, що обсяг підтримки має накопичувальний ефект та проявляється за ряд подальших років. Зокрема, вкладення коштів у основні засоби, за рахунок бюджетних програм, а такі діяли у 2002-2008 рр.,  має ефект чи на весь період їх експлуатації. За різними оцінками, питома вага непрямої підтримки у ціні сільгосппродукції  досягала  5-17%.  

Документом, що визначає план розвитку аграрної галузі на даний час виступає Єдина комплексна Стратегія розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015-2020 роки і План дій розвитку сільського господарства та сільських територій, затверджених під час 15-го засідання Нацради реформ (9 листопада 2015 року). У зв'язку з цим Мінагрополітики позиціонує свою головну задачу як «забезпечити підтримкою в першу чергу середній і малий бізнес, який має чітке бачення і плани розвитку. Потрібно підтримувати тих, у кого в обробці до 500 га. Саме вони не можуть сьогодні користуватися банківськими кредитами відповідно до обмежень, які є в комерційних банках » [5].

Цю ж стратегію позиціонує і уряд: «серед пріоритетів роботи уряду - введення адресної підтримки невеликих фермерських господарств (до 500 гектарів)», про що заявив прем'єр-міністр України під час презентації проекту плану пріоритетних кроків уряду на 2016 рік, зазначивши, що необхідно «ввести адресну чітку підтримку невеликих фермерських господарств до 500 гектарів землі на вироблення власної конкурентної, чистої, якісної сільгосппродукції» [2].

В свою чергу, Кабінет міністрів України затвердив програму компенсації кредитних ставок для малих сільськогосподарських підприємств. Передбачається, що з Державного бюджету на ці цілі буде виділено 300 млн гривень, про що було прийнято рішення на засіданні уряду. Зокрема, умови цього заходу наступні: «учасник програми матиме можливість отримати компенсацію до половини процентної ставки по взятому кредиту, який може бути оформлений в будь-якому банку – завдяки дерегуляції, банки будуть вибиратися на місцевому рівні». Таким чином, малі та середні фермерські господарства можуть бути профінансовані на 8 млрд гривень [7].

Окрім того, Верховна Рада остаточно прийняла законопроект №1599, що передбачає можливість реєстрації особистих селянських господарств, які бажають продавати свою продукцію, як сімейних фермерських господарств з набуттям статусу юридичної особи або фізичної особи-підприємця, а це залучить велику кількість таких підприємств до отримання державної підтримки/

В загальному підсумку, на підтримку галузі за рахунок бюджетного фінансування держава може виділити у поточному році максимум 8,5 млрд грн. Цих ресурсів замало, якщо зважити, що за рахунок спецрежимів галузь володіла значно більшими обсягами фінансових ресурсів, - у 2015 році розмір пільг за рахунок ФСП склав 4,0 млрд грн, і за рахунок ПДВ - 28 млрд грн [5].

Проте у цьому процесі є певна закономірність, на яку зважає М. Соколов, а саме, що «Україна не тільки дотувала фермерів за допомогою податкових пільг - спецрежим ПДВ і ФСП, а й одночасно забирала у них гроші, наприклад, штучно занижуючи ціни на сільгосппродукцію, а … штучним зниженням доходів аграріїв не займається жодна розвинена країна світу» [1]. Тобто, за умови відміни спецрежимів у держави залишається прихований потенціал підтримки ефективності аграрної галузі у вигляді цінової політики. До речі, у всі важкі часи для економіки, саме за рахунок сільського господарства вирішувалися всі інші проблеми. Є думка, що саме введення у економіку колгоспів поняття «фінансового доходу», на відміну від «натурального доходу» з кінця 60-х років і спричинило кризу планової системи економіки.

Висновки. Головне завдання у формуванні нової політики бюджетної підтримки сільського господарства – знайти реальну межу, яку частину створеної вартості можна вилучати з галузі без втрати нею здатності до самовідтворення. Для цього за державою має залишатися контроль на право власності на землю, формування норми прибутку на капітал у галузі і також має бути збережена мережа державних підприємств, які зможуть гарантувати і утримувати баланс продовольчої безпеки за основними продуктами. Крім того, держава має убезпечити галузь  від руйнівної діяльності агрохолдингів, які у погоні за надприбутиками по хижацькому відносяться до земельних, природних, людських та соціальних ресурсів галузі.

Для поліпшення бюджетної підтримки аграрного сектору необхідно комплексне вирішення проблем галузі, що передбачає забезпечення стабільного прибуткового розвитку сільського господарства, формування рівних умов діяльності для різних груп товаровиробників і розвиток сільських територій, як неодмінної умови державної підтримки.

 

Список використаних джерел

  1. Битва експертів: аргументи за та проти податкових пільг для аграріїв [Електронний ресурс] : – Режим доступу:  http://agravery.com/uk/posts/show/bitva-ekspertiv-argumenti-za-ta-proti-podatkovih-pilg-dla-agrariiv (дата звернення: 17.05.2016). – Назва з екрану.
  2. Гройсман пообещал адресную поддержку небольшим фермерским хозяйствам [Електронний ресурс]. – Режим  доступу: http://news.finance.ua/ru/news/-/376205/grojsman-poobeshhal-adresnuyu-podderzhku-nebolshim-fermerskim-hozyajstvam (дата звернення: 23.05.2016). – Назва з екрану.
  3. Державна служба статистики  [Електронний ресурс] : – Режим доступу: http: //www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 17.05.2016). – Назва з екрану.
  4. МВФ наполягає на скасуванні податкових пільг для українського АПК  [Електронний ресурс]. – Режим  доступу: http://dt.ua/ECONOMICS/mvf-napolyagaye-na-skasuvanni-podatkovih-pilg-dlya-ukrayinskogo-apk-176201_.html (дата звернення: 23.05.2016). – Назва з екрану.
  5. Офіційний сайт міністерства аграрної політики та продовольства України. [Електронний ресурс] : – Режим доступу: http://minagro.gov.ua/ (дата звернення: 23.05.2016). – Назва з екрану.
  6. Тулуш Л.Д.  Стратегічні напрями бюджетного регулювання розвитку агропромислового виробництва в Україні [Текст] / Л. Д. Тулуш, О. Д. Радченко // Економіка АПК. - 2012. - № 10. - С. 81-90.
  7. Украинские мелкие фермеры получат доступ к 8 млрд гривен [Електронний ресурс]. – Режим  доступу: http://news.finance.ua/ru/news/-/373259/ukrainskie-melkie-fermery-poluchat-dostup-k-8-mlrd-griven (дата звернення: 23.05.2016). – Назва з екрану.
  8. Agricultural Policy Monitoring and Evaluation 2015 [Електронний ресурс]. – Режим  доступу: https://www.oecd.org/tad/agricultural-policies/monitoring-evaluation-2015-highlights-july-2015.pdf. (дата звернення: 27.04.2016). – Назва з екрану.

 

Категорія: Секція/Section_3_2016_06_1 | Додав: clubsophus (2016-06-01)
Переглядів: 387 | Рейтинг: 4.0/1
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2016_06_1
Секція/Section_2_2016_06_1
Секція/Section_3_2016_06_1
Секція/Section_4_2016_06_1
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 621
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0