Шпякіна Анна
студентка
Науковий керівник: к.т.н., доцент Семенова О.І.
Національний університет харчових технологій
м. Київ
СУЧАСНИЙ СТАН ВИКОРИСТАННЯ ПИТНИХ ПОВЕРХНЕВИХ ТА ПІДЗЕМНИХ ВОД
В наслідок активної господарської діяльності людини на Планеті різко знижується якість питної води. Поверхневі джерела , на жаль далеко не завжди можуть розглядатись в якості перспективних для вирішення завдань водопостачання. Так само погіршується якість і підземних вод. Це пов’язано із практикою використання надр Землі. Людина давним-давно порушила основний закон Природи: „Позичив що у Природи – поверни їй в такому ж вигляді”. Цей принцип, в першу чергу, повинен стосуватись природної прісної води. Крім цього погіршання якості підземних вод – це результат погіршання загальної екології довкілля, оскільки фільтраційна здатність ґрунтів не безмежна.
На даний час поверхні прісні води, а вони є основним постачальником питних вод для міст України, є настільки забрудненими, що навіть після чисельних очищень питними їх називати важко. Колись безмежні запаси підземних вод також виявилися часто обмеженими і не такими вже прісними, як були раніше. В результаті Україна ввійшла у трійку найменше забезпечених водою країн Європи – після Португалії і Греції.
Така ситуація виникла в результаті значного погіршення водорегулюючої функції ґрунтів. Саме від ґрунтів залежить, яка кількість атмосферних опадів надходить з водорозділів в річки в вигляді поверхневого стоку, а яка – у вигляді ґрунтового.
Проблема забезпечення населення України якісною питною водою з кожним роком ускладнюється, стає більш гострою. Практично всі поверхневі, а в окремих регіонах і підземні води за рівнем забруднення не відповідають вимогам стандарту на джерела водопостачання. Очисні споруди і технологія очищення води застаріли і не оновлюються. У майже 1200 населених пунктів України воду привозять, проте є й такі, де її взагалі немає.
Існуючі в країні методи очистки водопровідної та стічних вод не розраховані на звільнення від вірусів. Питна вода стає активним чинником шкідливого впливу на здоров’я, причиною виникнення багатьох небезпечних масових інфекційних захворювань, зокрема вірусного гепатиту А.
Завдяки наведеним причинам, зараз більш ніж на 70% загальної кількості поверхневих джерел, водопостачання в державі за своєю якістю відносяться до 3-го та 4-го класів. При цьому значно погіршився бактеріальний стан поверхневих вод, що безпосередньо стало загрозою для здоров’я населення. Слід відзначити, що основні очисні споруди по підготовці води, використовуванні при цьому технології, були розроблені та побудовані в 40-60 роках минулого століття, коли поверхневі джерела водопостачання відносились до 1-го та 2-го класів якості.
Отже, кількісне виснаження водних ресурсів, зокрема малих річок завдає природним та господарським комплексам великого екологічного та економічного збитку, порушує стійкість річкових екосистем, ускладнює водокористування та погіршує умови життєдіяльності людини. У зв’язку з цим, вивчення впливу урбанізації та господарської діяльності людини на гідрологічний режим водних об’єктів є досить актуальним. Нині перед нами стоїть проблема збереження та збільшення запасів водних ресурсів. Тому за умови дефіциту останніх – державі необхідно розробити нові теоретико-методологічні і методичні підходи щодо питання освоєння, використання та збереження водних ресурсів. Слід зазначити, що захист і збереження води – це відповідальність кожного з нас.
Список використаних джерел
- Гребінь В.В. Сучасний водний режим річок України (ландшафтно-гідрологічний аналіз) / В.В. Гребінь. – К.: Ніка-Центр, 2010. – 316 с.
- Гончаренко Г.Є. Природні ресурси України, їх стан та перспективи раціонального використання: навч. посібн. / Г.Є. Гончаренко, С.В. Совгірна. – К.: Науковий світ, 2000. – 129 с.
| 
