Архів / Archive

Головна » Статті » 2016_10_28_KamPodilsk » Секція/Section_1_2016_10_28

АГРОЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМ ЗЕМЛЕРОБСТВА В ЛІСОСТЕПУ

Цюк Олексій

д.с.-г.н. доцент

Ющенко Людмила

к.с.-г.н., доцент

Національний університет біоресурсів і природокористування України

м. Київ

 

АГРОЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМ ЗЕМЛЕРОБСТВА В ЛІСОСТЕПУ

 

Галузь землеробства в Україні в 21 столітті об’єктивно буде спрямована на екологізацію, тобто набуття всіма складовими її частинами природо відповідності, яка забезпечує розширене відтворення родючості ґрунту, отримання ресурсно забезпеченої, екологічно і енергетично обґрунтованої продуктивності ріллі [5].

Можливість усунення дефіциту доступних для рослин поживних речовин у ґрунті пов’язана з мобілізацією наявності в екологічному середовищі їх ресурсів, зокрема застосуванням мікробіологічних препаратів з властивостями азотфіксації та фосформобілізації [1].

Дослідженнями в Україні і за рубежем, наприклад, засвідчена можливість біологічного зв’язування атмосферного азоту симбіотичними та асоційованими атотфіксуючими мікроорганізмами в кількості біля 70-85% потреби рослин в цьому елементі [3]. Кількість мобілізованого доступного для рослин фосфору у ґрунті під впливом фосформобілізуючих мікроорганізмів може складати до 30-40 кг/га. Ефективність біологічних препаратів в системах землеробства вивчена недостатньо. У зв’язку з цим нами протягом 2002-2016 рр. проведена експериментальна оцінка застосування в системах землеробства комплексного мікробіологічного препарату, створеного в Інституті агроекології і природокористування НААН.

Мета досліджень – адаптація систем  землеробства до обмеження або вилучення з технологій вирощування культур застосування мінеральних добрив і пестицидів.

Матеріали і методика досліджень. Експериментальні дослідження для досягнення поставленої мети проведені у стаціонарному досліді  з вивчення трьох систем землеробства в сівозміні. Схема сівозміни типова для Лісостепу: конюшина – озима пшениця – цукрові буряки – кукурудза на силос – озима пшениця – кукурудза на зерно – горох – озима пшениця – цукрові буряки – ячмінь. Змістом системи промислового землеробства (контроль) стало пріоритетне застосування для відтворення родючості ґрунту мінеральних добрив і пестицидів з внесенням  на гектар сівозмінної площі 12 т органічних і 300 кг (N92 P100 K108) мінеральних добрив.

За моделі екологічного землеробства пріоритетом послужили органічні добрива з екологічно допустимими нормами мінеральних добрив і пестицидів – відповідним внесенням 18 т і 150 кг (N46 P49 K55) і комплексного біологічного препарату.

Ресурсним наповненням моделі біологічного землеробства обрані органічні добрива 17,5 т/га з повним вилученням мінеральних добрив і пестицидів та обробкою насіння комплексним препаратом.

Чорнозем типовий середньосуглинковий, на якому розташований дослід, характеризується такими показниками: вміст гумусу в шарі 0-30 см – 4,5 %; вміст легкогідролізованого азоту за Тюріним та Кононовою – 4,5-4,7 мг на 100 г, рухомого фосфору за Мачигіним – 5 мг на 100 г, обмінного калію за Масловою – 14 мг на 100 г. Тестовим полем для вивчення було обране поле буряків цукрових, як найбільш виражене в ресурсному забезпеченні відтворення родючості ґрунту.

Результати досліджень. Результати визначення вмісту у ґрунті доступних для рослин елементів мінерального живлення містять інформацію про комплексний вплив на ці показники досліджуваних систем землеробства, а також застосованого  у варіантах екологічного і біологічного землеробства комплексного біологічного препарату.

В цьому зв’язку слід зауважити на тенденцію зменшення вмісту доступних поживних речовин, нітратів, обмінного калію і фосфору у варіанті екологічного та біологічного землеробства порівняно з контролем. Цей факт обумовлений більшими нормами внесення доступних форм мінерального живлення у моделі промислового землеробства [2,4]. З іншого боку, враховуючи неістотність цих змін можна стверджувати про ефект компенсації кількісного вмісту доступних поживних речовин у ґрунті в полі цукрових буряків під впливом внесеного комплексного біологічного препарату.  Такій компенсації сприяють підвищені норми органічних добрив в полі цукрових буряків (40 т/га + 20 т/га сидеральної маси пожнивної редьки олійної після попередника + 7,5 т/га соломи). Підвищені норми органіки в моделі біологічного землеробства обумовлюють вищу біологічну активність ґрунту і у зв’язку з цим більші можливості накопичення доступних форм елементів мінерального живлення рослин. Реакція вирощуваних у сівозміні культур на досліджувані моделі систем землеробства виявилась адекватною їх технологічним особливостям та змінам екологічних умов на полях. Частина культурних рослин в сівозміні істотно, на 5-20 % зменшувала порівняно з контролем урожайність під впливом екологічного землеробства (горох, ячмінь, цукрові буряки в ланці з горохом, кукурудза). Друга частина культур мала лише тенденцію до зменшення урожайності на тлі екологічного землеробства – конюшина, озима пшениця, цукрові буряки в ланці з конюшиною. У варіантах з біологічним землеробством всі культури сівозміни істотно зменшували урожайність порівняно з контролем.

Підсумковою є інформація про зміни продуктивності ріллі в сівозміні під впливом досліджених систем землеробства. Модель екологічно доцільного землеробства відзначалась тенденцією до зменшення продуктивності ріллі, а біологічного – суттєвим, на 18 % зменшенням її порівняно з контролем.

Висновки.

1. Серед культур зерно-просапної сівозміни толерантними до моделі екологічно доцільного землеробства виявилися конюшина, озима пшениця, цукрові буряки, а горох і ячмінь показали негативну реакцію. На тлі біологічного землеробства всі культури суттєво знижують урожайність.

2. Серед досліджених систем землеробства кращим їх варіантом виявилася модель екологічно доцільного  землеробства де поєднуються біологічні та хімічні засоби

Список використаних джерел

  1. Біологічне землеробство [Текст] / За ред. В. П. Патики. – К.: Світ, 2003. – 424 с.
  2. Минеев, В. Г. Биологическое земледелие и минеральные удобрения [Текст] / В. Г. Минеев, Б. Дебрецени, Т. Мазур. – М.: Колос, 1993. – 415 с.
  3. Патика, В. В. Вирощування конюшини лучної із застосуванням мікробних препаратів : методичні рекомендації [Текст] / В. В. Патика, О. В. Шерстобоєва, Т. М. Коваленко, О. С. Дем’янюк, Т. З. Шустерук, В. В. Москалець, Ю. П. Манько, О. А. Цюк. – К.: УААН, 2006. – 17 с.
  4. Цюк, О. А. Формування поживного режиму чорнозему типового в системах землеробства [Текст] / О. А. Цюк// Зб. наук. пр. Харківського національного аграрного університету. – 2011.– №2.– С.140-144.
  5. Цюк, А. А. Оценка и экологическая эффективность систем земледелия [Текст] / А. А. Цюк // Сахарная свекла. – 2013. – № 6. – С. 25-27.

 

 

Категорія: Секція/Section_1_2016_10_28 | Додав: clubsophus (2016-10-27)
Переглядів: 237 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2016_10_28
Секція/Section_2_2016_10_28
Секція/Section_3_2016_10_28
Секція/Section_4_2016_10_28
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 621
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0