Архів / Archive

Головна » Статті » 2016_10_28_KamPodilsk » Секція/Section_1_2016_10_28

ФОТОСИНТЕТИЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБІВ ПЕРЕДПОСІВНОГО ОБРОБІТКУ НАСІННЯ ТА ПОПЕРЕДНИКА

Сметанко Олександр

науковий співробітник

Інститут сільського господарства Причорномор’я НААН

м. Одеса

 

ФОТОСИНТЕТИЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБІВ ПЕРЕДПОСІВНОГО ОБРОБІТКУ НАСІННЯ ТА ПОПЕРЕДНИКА

 

Краще використання ґрунтово-кліматичних ресурсів, а також агротехнічних прийомів вирощування відбувається в посівах з оптимальною листовою поверхнею, яка має бути в межах 40-50 тис. м2/га [1]. Продуктивність рослин визначається розміром і тривалістю роботи листкового апарату. Передпосівний обробіток насіння, попередник, по якому вирощується культура, – це фактори впливу на величину асиміляційної поверхні, а мінеральні добрива пролонгують термін її активної дії [2].

В умовах степової посушливої зони фотосинтетичний апарат пшениці озимої має свої основні закономірності розвитку. Особливості проходження цього фізіологічного процесу у рослин пшениці озимої залежно від умов вирощування вивчали ряд вчених, але деякі питання вивчено недостатньо [3; 4].

Мета досліджень полягала в удосконалення інтенсивної технології вирощування пшениці озимої за рахунок введення елементів її біологізації.

Матеріали і методи. Польові досліди проводили на дослідному полі Інституту сільського господарства Причорномор’я, що розміщується в зоні південного Степу.

Ґрунт дослідної ділянки – чорнозем південний малогумусний важко суглинковий на лесі, середньо забезпечений доступними поживними речовинами. Система обробітку ґрунту – комбінована, загальноприйнята для посушливих умов південного Степу. Висівали озиму пшеницю сорту Кнопа по двох попередниках – чорний пар та горох. Площа посівної ділянки – 48 м2, облікової – 26,4; повторність в досліді – 4-х кратна. Урожай збирали поділяночно комбайном “Sampo-500” з перерахунком на стандартну 14% – ну вологість зерна.

Схема досліду: 1) контроль – фоновий варіант інтенсивної технології, який включав хімічний захист від хвороб та шкідників у фази початок виходу рослин в трубку і вихід прапорцевого листка + підживлення мінеральним азотом ( N30 ) в фази колосіння і молочна стиглість зерна – (фон);

 2) фон + передпосівна інокуляція насіння комплексом біологічних препаратів: біологічний азот (ризоагрін), фосфорне добриво (ФМБ Entereobacter nimiprssuralis штам 32–3) і біологічний фунгіцид (планріз) + N60 на початку виходу рослин в трубку;

3) фон + хімічний передпосівний обробіток насіння протруювачем Вітавакс 200ФФ + N60 на початку виходу рослин в трубку;

Оцінку фотосинтетичної діяльності проводили за показником площі листкової поверхні ( метод висічок), листкового індексу (відношення загальної площі листків на одиницю площі сукупності рослин), чистої продуктивності фотосинтезу (формула Кідда, Веста, Бригса) за фазами вегетації рослин: весняне кущіння, вихід в трубку, колосіння, воскова стиглість [5; 6].

Результати досліджень. Визначення площі листкової поверхні у 2008–2010 рр. у різні фази розвитку рослин пшениці озимої показало достатньо високу залежність цього показника від попередника та елементів біологізації. Так у фазі весняного кущіння по попереднику чорний пар площа листя на контролі становила 2,21 тис.м2/га, а по гороху – 1,67 або менше на 24,4 %. При інокуляції насіння біопрепаратами різоагрін, ФМБ, планріз асиміляційна поверхня зросла на 25,3%, а на фоні хімічного протруювання – на 5,9 проти контролю за дії попередника – чорний пар : по гороху – на 4,8 та 20,4%, відповідно, але абсолютні показники по цьому попереднику на дослідних варіантах менші за чорний пар на 40,9 та 14,1 відсоток. Максимальна площа листкової поверхні спостерігалась у фазі колосіння: по чорному пару коливалась від 26,81(на контролі) до 34,04, а по гороху – від 18,72 до 24,49 тис.м2/га, причому при біоінокуляції вона була несуттєво менша ( на 1,5 та 5,5%) за варіант із передпосівним обробітком насіння хімічним реагентом. Після фази колосіння до воскової стиглості зерна асиміляційна поверхня закономірно знижувалась до показників 18,50-23,49 по чорному пару та 12,91-19,60 по гороху. Аналогічна тенденція спостерігалась і в динаміці індексу листя за попередниками та способами передпосівного обробітку насіння.

Фотосинтетичний потенціал посіву (ФПП) і площа листкової поверхні рослин тісно пов’язані між собою. При вирощуванні пшениці озимої після попередника чорний пар на контролі з періоду весняного кущіння до виходу в трубку фотосинтетичний потенціал в середньому за роки досліджень становив 158,6 тис.м2/га х діб. На варіантах передпосівного обробітку насіння біологічними та хімічними препаратами – 256,4 і 286,1 тис. м2/га х діб.

Від фази виходу в трубку до воскової стиглості ФПП на контролі становив 511,6–838,2 тис. м2/га діб; максимальне значення ФПП у цей період забезпечила технологія, яка включала елементи біологізації – 849,9-1449,4 тис. м2/га х діб.

Після попередника горох на зерно на контролі від початку весняного кущіння до виходу в трубку ФПП становив 91,6 тис.м2/га х діб. Але найкращі показники протягом всього вегетаційного періоду показала технологія з інокуляцією насіння біологічними препаратами.

Якісна робота листкового апарату рослин визначається чистою продуктивністю фотосинтезу (ЧПФ). Наші дослідження показали, що в середньому за три роки досліджень після попередника чорний пар на контролі в період весняного кущіння до виходу в трубку ЧПФ становив 2,9 г/см2 х добу, після попередника горох –3,3 г/см2 х добу. Проте, серед представлених для обговорення варіантів, найкращі результати ЧПФ за цей період забезпечили технології, де була проведена інокуляція насіння хімічним препаратом Вітаваксом 200ФФ (4,1) та біологічними препаратами (3,6).. З фази виходу в трубки до фази воскової стиглості, на цих же варіантах ЧПФ склав 4,6-5,2 г/см2х добу при хімічному обробітку насіння та 4,9-5,5 г/см2 х добу – біологічному.

Чиста продуктивність фотосинтезу пшениці озимої після попередника горох на зерно з весняного кущіння до воскової стиглості на контролі склала 3.3-5,1 г/см2х добу, на варіанті з обробкою насіння Вітаваксом 200ФФ – 3,6-4,9 г/см2 х добу; при заміні хімічного протруювача на біопрепарати – 3,4-5,6 г/см2 х добу

При проведенні досліджень однією із задач було визначення впливу вивчаємих факторів на динаміку наростання сирої біомаси. Після попередника чорний пар на контролі на початку фази трубкування накопичення сирої біомаси становило 6,55, колосіння 8,74, воскової стиглості – 12,13т/га, по гороху – 3,97, 5,85 та 9,25, відповідно. Інокуляція насіння біопрепаратами збільшує сиру біомасу у фазу колосіння на 5%, повної стиглості – на 17,1 по чорному пару та на 11,3 і 9,2 % по гороху; при зміні біопротруювача на хімічний, приріст сирої біомаси перевищує контроль на 3,0 і 27,3% та 6,2-4,8%, відповідно попередникам. Аналогічним чином впливають попередники і передпосівний обробіток на накопичення сухої речовини, що й характеризує рівень продуктивності культури за варіантами досліду.

В середньому за роки досліджень продуктивність посівів пшениці озимої контрольного варіанту склала 6,79 т/га ( чорний пар) та 5,00 ( горох). Біоінокуляція насіння забезпечує приріст урожайності проти контролю на 8,9 і 30,2 %, по чорному пару та гороху, відповідно, а хімічне протруювання – на 9,1 та 33,4%.

Таким чином, часткова біологізація інтенсивної технології вирощування пшениці озимої за рахунок передпосівної інокуляції насіння препаратами різоагрін, ФМБ та планріз в посушливих умовах південного Степу України не погіршує розвиток самої рослини, а також листкового апарату на протязі вегетаційного періоду.

 

Список використаних джерел

1. Ничипорович, А. А. Фотосинтетическая деятельность растений в посевах [Текст] / А. А. Ничипорович, Л. Е. Строганова, С. Н. Чмора, М. П. Власова. – М.: Изд. АНССР, 1961. – 136 с. – С. 37-53.

2. Блажевич, Л. Ю. Фотосинтетична діяльність посівів тритикале залежно від систем удобрення та захисту [Текст] / Л. Ю. Блажевич, Л. О. Кравченко // Зб. наукових праць ННЦ «Інститут землеробства УААН», 2010. – Випуск 1-2. – С. 91-96.

3. Площа листкової поверхні та фотосинтетичний потенціал рослин пшениці озимої залежно від умов вирощування [Електронний ресурс] / І. І. Середа // Бюлетень Інституту зернового господарства. – 2011. – №40. – С. 144-147. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j–pdf/bisg201140/36.pdf (дата звернення 18.08.2016 р.). – Назва з екрану.

4. Гирка, А. Д. Асиміляційна діяльність посівів озимої пшениці залежно від строків сівби та азотного живлення [Текст] / А. Д. Гирка, О. І. Желязков, О. О. Педаш, О. В. Бойко. – Бюлетень Інституту зернового господарства. – 2010. – № 39. – С. 19-23.

5. Доспехов, Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) [Текст] / Б. А. Доспехов. – 5–е изд., доп. и перераб. – М.: Агропромиздат, 1985. – 351с.

6. Ничипорович, А. А. Методические указания по учету и контролю важнейших показателей процессов фотосинтетической деятельности растений в посевах [Текст] / А. А. Ничипорович.– Москва, 1969. – 93с.

Категорія: Секція/Section_1_2016_10_28 | Додав: clubsophus (2016-10-27)
Переглядів: 1283 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2016_10_28
Секція/Section_2_2016_10_28
Секція/Section_3_2016_10_28
Секція/Section_4_2016_10_28
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 651
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0