Архів / Archive

Головна » Статті » 2016_10_28_KamPodilsk » Секція/Section_1_2016_10_28

ОЦІНКА ГІДРОХІМІЧНИХ, МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ВОДИ РІЧКИ ДНІСТЕР

Приліпко Т.М.

д.с.-г.н., професор, завідувач кафедри

Якубаш Р.А.

аспірант

Подільський державний аграрно-технічний університет

м. Кам’янець-Подільський

 

ОЦІНКА ГІДРОХІМІЧНИХ, МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ВОДИ РІЧКИ ДНІСТЕР

 

Актуальним питанням сьогодення є проблеми оздоровлення оточуючого середовища і відновлення природних об'єктів, у тому числі й водойм, що неможливо без комплексного вивчення їх стану, процесів, що відбуваються в них, основних джерел забруднення та причин виникнення негативних явищ в їх гідроекосистемах [3]. Відомо, що для виробництва прісноводної риби важливе значення має середовище її існування, а саме вода водойм. Вода у малих річках України має різний хімічний склад і неоднакову мінералізацію, що зумовлено природними умовами формування стоку. Особливістю територіального розподілу показників сольового складу є чітка гідрохімічна зональність із північного заходу на південний схід, що не залежить від напрямку течії річок і добре узгоджується з фізико-географічними зонами [2; 4 ].

Склад донних відкладів річки Дністер та Дністровського водосховища залежить від низки чинників, серед яких визначальними є геохімічні особливості порід і ґрунтів району, в якому розташована водойма, та антропогенна діяльність людини. За вмістом макрокомпонентів водорозчинна складова донних відкладів річка Дністер є незмінною і належить до НСО3-Са-Мg групи гідро-карбонатно-кальцієвого типу при мінералізації в межах 300 -1250 мг/л [1; 2].

Тому метою досліджень є створення контрольованого середовища у місцях вирощування товарної прісноводної риби.

Методика досліджень. Відбір проб води з річки Дністер проводили у декількох місцях з урахуванням особливостей кожної ділянки. За гідробіологічними умовами досліджували у двох точках:на відстані 3-4 м від берега. Проби води брали на глибині 10-15 см від поверхні та 10-15 см від дна. Проби води (у кількості 500 см3 кожна) відбирали з дотриманням умов асептики та досліджували протягом 2-х год. після відбору [5 ].

Результати досліджень. Встановлено, що у воді р. Дністер вміст нікелю, кобальту, свинцю та кадмію перевищував фонові показники у 6, 1,3, 10 та 2 рази відповідно. Розподіл рухомих вмістів макро- і мікрокомпонентів свідчить про задовільний стан Дністра, про відсутність на даному етапі регіонального забруднення донних відкладів басейну. Незначний вплив забруднення зафіксовано лише на декількох локальних ділянках. Спостерігається значний вміст розчиненого кисню (від 93 до 117%), водневий показник (рН) становив 7,70-8,22 одиниць рН, вміст двоокису вуглецю – не перевищував 13%. Підвищений вміст кисню у ківшевих просторах вказує на достатній водообмін у межах межківшевих зон. Вище руслового кар'єру спостерігається незначна зміна гідрохімічних параметрів за шириною і глибиною потоку. Середні показники за перетином значення склали: кисню -54%, рН - 7,7, мінералізації - 0,46 г./л, сірководень в пробах не був виявлений. У зоні кар'єру середня насиченість киснем у придонних областях - 17%, а середня за перетином - 49,0 % (мінімальна на досліджуваній дільниці). При цьому у застійних зонах вміст кисню був на 13% менше, ніж на стрижні. Концентрація сірководню у придонних областях знаходилася у межах 0,3-1,36 мг/л, що пояснюється наявністю в цих місцях високодисперсної органічної фази. На ділянці, що знаходиться нижче кар'єру мінімальний вміст кисню в придонній області становив 26%, а середній за перетином - 51,1%. Відмічено, що за результатами лабораторного аналізу, виявлено, що мінералізація не перевищує гранично допустимої концентрації (згідно з рибогосподарськими нормами водокористування).

Аналітичними дослідженнями офіційних результатів лабораторних досліджень партій риби та рибопродуктів, було встановлено, що основними причинами їх невідповідності чинним вимогам, є перевищення таких мікробіологічних критеріїв як КМАФАнМ, ентеропатогенні штами кишкової палички. Встановлено,що перевищення показника КМАФАнМ у воді було виявлено в 22,1% випадків, причому найбільшу їх кількість було встановлено у літні місяці. Влітку досліджувані проби води містили більшу кількість E.coli, ніж у весняно-осінні місяці та мали колі-титр менше 0,1 у 18,3% випадків. Показник КМАФАнМ у воді був майже в 13 разів більшим влітку порівняно із весняно-осіннім періодом. КількістьE.coli в поверхневій воді восени була в середньому в межах 1-3 КУО/см3 , а влітку 6-9. У придонній воді кількість E.coli, восени була в середньому в межах 0-1 КУО/см3 , а влітку 5-9 КУО/см3 . Значення показника КМАФАнМ в мулі було більшим за це значення в придонній воді восени майже в 210 разів, а влітку – в 417 разів.

Висновки: аналіз даних гідрохімічного режиму р. Дністер показав, що він був відносно стабільним, коливався у незначних межах і не перевищував гранично допустимих речовин у воді (згідно з рибогосподарськими нормами водокористування).

Необхідно систематичного проведити дослідження для виявлення патогенної мікрофлори; санітарну оцінку товарної риби проводити лише за результатами лабораторних досліджень, і за виявлення умовно-патогенної та токсигенної мікрофлори.

 

Список використаних джерел

  1. Приліпко, Т. М. Показники безпеки тваринницької продукції [Текст] / Т. М. Приліпко // Продовольча індустрія АПК. – 2012. – № 2. – С.33-35.
  2. Приліпко, Т. М. Стан водного та гідрохімічного режимів водойм при вирощуванні коропа [Текст] / Т. М. Приліпко, Р. А. Якубаш // Біологія тварин : науковий журнал. – Львів : Інститут біології тварин НААН. – 2015. – том 17. – №3. – С.236.
  3. Приліпко, Т. М. Фізико-хімічні показники води та гідробіологічна характеристика дослідних ставів Національного природничого парку «Подільські Товтри» [Текст] / Т. М. Приліпко, Р. А. Якубаш // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Зоотехнічна наука: історія, проблеми, перспективи». – Кам’янець-Подільський, 2015. – С.48-52.
  4.  Гринжевський, М. В. Вплив окремих факторів на ріст і якість риби [Текст] / М. В. Гринжевський, Д. Р. Пшеничний, Й. Є. Янінович, Т. М. Швець // Рибогосподарська наука України. – К.: ІРГ УААН. – 2008. – № 3. – С. 57-62.
  5. Литвинова, Т. Г. Нормативи показників якості води [Електронний ресурс] / Т. Г. Литвинова та ін. – Київ : Інститут рибного господарства. – 1998. – 10 с.
Категорія: Секція/Section_1_2016_10_28 | Додав: clubsophus (2016-10-27)
Переглядів: 333 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2016_10_28
Секція/Section_2_2016_10_28
Секція/Section_3_2016_10_28
Секція/Section_4_2016_10_28
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 629
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0