Слюсаренко Віолета
аспірант
Науковий керівник: д.с.-г.н., професор Копитко П.Г.
Одеський державний аграрний університет
м. Одеса
ВПЛИВ ПОЗАКОРЕНЕВОГО ПІДЖИВЛЕННЯ ІННОВАЦІЙНИМ МІКРОДОБРИВОМ «БІОХЕЛАТ» НА УРОЖАЙНІСТЬ ГРУШІ В УМОВАХ ПІВДЕННОГО СТЕПУ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я УКРАЇНИ
В інтенсивному плодівництві важливу роль грає рівень живлення рослин. У той час як внесення макроелементів стало стандартом – підживлення мікроелементами все ще вважається не суттєвим. Мікроелементи (залізо, манган, цинк, мідь) як і макроелементи необхідні рослинам. Хоча мікроелементів рослинам дійсно необхідно менше, це не змінює того положення, що окремі мікроелементи неможливо замінити [1, 2].
Мета дослідження – підвищити продуктивність насаджень груші застосуванням позакореневого підживлення комплексним удобрювальним препаратам із складом елементів живлення у хелатній формі.
Об'єктом дослідження є насадження груші сорту Таврійська (осіннього строку дозрівання) на клоновій підщепі ВА-29, вирощуване з 2010 року в СТОВ «Виноградна лоза» Біляївського району Одеської області на чорноземі звичайному. Схема садіння 4х2,5 м (1000 дер/га). Формування крони – сплощене вільноростуче веретено. У дослідження включено позакореневе підживлення інноваційним мікродобривом «Біохелат», яке у своєму вмісті має N 68%, P2O5 12,5%, K2O 17,2%, гумати 6,8%, Fe 11%, Mn 7,2%, Zn 5,2%, B 4,4%, Mo 0,3%, Cu 3%, SO3 14,3%, Co 0,01%, Ti 0,011%, I 0,005%. Норма витрат – 3,0 л/га. Дослідні дерева вирощуються на двох ґрунтових фонах: варіант 1 - звичайний (господарський) фон; варіант 2 - фон із підвищеним вмістом калію (внесення 1 кг (60% д. р.) калійної солі під кожне дерево).
В кожному варіанті 24 облікових дерева, по 6 дерев в чотириразовій повторності, розташованих систематичним методом. Площа облікової ділянки – 240 м². Агротехніка в досліді була загальноприйнятою для зони Південного степу України. Обробку дерев груші проводили 4 рази гідравлічним обприскувачем ОГ-101-01 «Марс-16» ДСТУ 2274-93 (ГОСТ 22999-93) у такі строки за фенофазами вегетації груші:
1 – інтенсивний ріст ростучих пагонів з 4-6 листками (травень);
2 – перед червневою хвилею опадання зав’язі (перша декада червня);
3 – формування плодів (третя декада липня);
4 – за 20-30 днів до збирання плодів (друга половина серпня).
Збирання врожаю плодів проводили вручну, поділянково, суцільним методом по сорту Таврійська – у другій декаді вересня. Досліди були проведені за загальноприйнятими методиками [3].
Урожайність дослідних дерев груші є одним із головних показників ефективності застосування препаратів комплексних мікродобрив. З даними рис. 1 видно, що врожайність дерев у 2016 році обох фонів при позакореневому підживленні препаратом Біохелат (3,0 л/га) була істотно вища порівняно з контролем: варіант 1 – на 31,8%, варіант 2 – на 32,5%. Також спостерігається тенденція збільшення врожайності на фоні з підвищеним вмістом калію в ґрунті.
Рис. 1 Вплив позакореневого підживлення на врожайність дослідних дерев груші
Таким чином, позакореневе підживлення інноваційним мікродобривом «Біохелат» підвищує врожайність груші, а створення оптимальних ґрунтових умов для цієї культури також підвищує цей показник.
Список використаних джерел
1. Шкраж М. Хелаты в садоводстве [Текст] / М. Шкраж // Агроиндустрия. – 2016. – № 1. – С. 64-67.
2. Куян В. Г. Спеціальне плодівництво : підручник [Текст] / В. Г. Куян. – К. : Світ, 2004. – 462 с.
3. Основи наукових досліджень в агрономії : підручник [Текст] / за ред. В. О. Єщенко; [уклали : П. Г. Копитко, П. В. Костогриз, В. П. Опришко]. – Вінниця : ПП «ТД «Едельвейс і К» », 2014. – 332 с.
| 
