Свистунова Ірина
к.с-г.н., старший викладач
Національний університет біоресурсів і природокористування України
м. Київ
ВПЛИВ СТРОКУ СІВБИ ТА СОРТУ НА ПОЖИВНІСТЬ ЛИСТОСТЕБЛОВОЇ МАСИ ТРИТИКАЛЕ ОЗИМОГО
Успішне ведення галузі тваринництва неможливе без добре налагодженого кормовиробництва. Однак, як показує практичний досвід, господарство з набором для вирощування у 5-6 основних культур не в повній мірі справляється з поставленим завданням [3]. Це пов’язано як з обмеженим періодом їх використання, так і з незбалансованістю корму за перетравним протеїном. У зв’язку з цим, актуальним є пошук нетрадиційних рослин, здатних не тільки конкурувати з добре відомими культурами, але й значно переважати їх за господарсько-цінними показниками та стійкістю до несприятливих кліматичних умов, мати широку екологічну пластичність та забезпечувати стабільно високу продуктивність [4]. Однією з таких культур є тритикале озиме.
Відомо, що на кормові цілі вегетативну масу озимих зернових культур використовують в період від фази трубкування до фази повного колосіння. Однак не лише культури, але і їх сорти значно відрізняються між собою за хімічним складом та поживністю зеленої маси [1; 2]. Виходячи з цього, дослідженнями передбачалось вивчити та удосконалити технологічні основи підвищення продуктивності різних за скоростиглістю сортів тритикале озимого.
Польові дослідження проводили на полях кафедри кормовиробництва, меліорації і метеорології у ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція» на чорноземах типових малогумусних крупнопилувато-середньосуглинкових. Об’єкт досліджень – озимі культури: жито (контроль) та тритикале (ранньостиглі: АД 3/5, АД 44; середньостиглі: АДМ 9, Поліський 29; пізньостиглі: АДМ 11, АД 52), висіяні у п’ять календарних строків. Розмір посівної ділянки – 36 м2, облікової – 25 м2. Попередник – кукурудза на силос.
Згідно результатів досліджень встановлено, що найбільш продуктивними за збором кормових одиниць виявились ранньостиглий сорт АД 3/5 (1,32-2,04 т/га) та пізньостиглий АД 52 – 1,26-1,96 т/га. Зазначені сорти переважали решту сортів тритикале і за збором перетравного протеїну – відповідно, 0,20-0,30 та 0,19-0,29 т/га. За рахунок недостатньо потужного травостою на жовтневих посівах, вихід кормових одиниць не перевищував 1,03-1,32 т/га, в той час як за сівби 15 вересня становив 1,58-2,04 т/га. Така ж залежність від строків сівби відмічалась і щодо збору перетравного протеїну – 0,15-0,20 та 0,23-0,30 т/га, відповідно. Серед досліджуваних сортів за вмістом сухих речовин у фазі трубкування виділялись сорти АД 3/5, АД 52, у фазі колосіння АД 3/5 та Поліський 29, у фазі цвітіння – АДМ 9 та АД 52.
Таким чином, шляхом добору сортів та зміщення календарних строків сівби тритикале озимого можна опосередковано управляти інтенсивністю накопичення сухої речовини та збором перетравного протеїну.
Список використаних джерел
- Каленська, С. М. Використання озимого тритікале в зеленому конвеєрі [Текст] / С. М. Каленська // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. – 2000. – № 5. – С. 8-11.
- Кириченко, В. В. Науково-практичні підходи до вирощування тритикале [Текст] / В. В. Кириченко, А. П. Білітюк // Збір. наук. пр. Ін-ту землеробства УААН. – 2005. – Вип. 3. – С. 47-56.
- Кочурко, В. И. Роль тритикале и её смесей в укреплении кормовой базы [Текст] / В. И. Кочурко, А. А. Пугач, Е. А. Павловская // Зерновое хазяйство. – Москва. – 2005. – № 3. – С. 9-10.
- Рахметов, Д. Б. Роль нових культур у забезпеченні сталого розвитку кормовиробництва в Україні [Текст] / Д. Б. Рахметов // Корми і кормовиробництво. – 2003. – № 51. – С. 142-145.
|