Голод Руслана
м.н.с.
Білінська Оксана
м.н.с.
Шубала Галина
м.н.с.
Тернопільська державна сільськогосподарська
дослідна станція ІКСГП НААН
м. Тернопіль
ЗЕРНО-ПРОСАПНА СІВОЗМІНА, ЯК ЕЛЕМЕНТ ОДЕРЖАННЯ ВИСОКИХ УРОЖАЇВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР
В процесі реформування земельних відносин в аграрній сфері України відбулися суттєві трансформації існуючої сівозмінної організації території господарств. Під впливом кон’юнктури ринку спостерігається масовий відхід від науково-обґрунтованих принципів формування структури посівних площ та чергування культур, що призводить до суттєвого порушення екологічної рівноваги довкілля, зниження родючості ґрунту. Тому, досить актуальним зараз є питання розробки універсальних сівозмін, а також сівозмін з короткою ротацією, питання оптимального насичення в них зернових, просапних, технічних культур, що забезпечило би не тільки високу їх продуктивність, економічний прибуток, але й збереження та навіть відтворення ґрунтової родючості. Наукові основи досконалої системи землеробства, головним елементом якої є система сівозмін, полягягає у розробці таких агротехнічних способів, іновація яких за нинішнього розвитку науки забезпечила б отримання найвищої урожайності всіх сільськогосподарських культур [1].
Через недосконалість систем землекористування, порушення сівозмін і агротехнологій погіршився екологічний стан орних земель та сільськогосподарських ландшафтів, що призвело до значного зниження їхньої продуктивності. У найближчому майбутньому система землеробства в Україні повинна бути науково обґрунтованою, з перевагами елементів біологізації, що досягається підвищенням культури землеробства, освоєння систем новітніх агротехнологій вирощуванням кожної польової культури, уведенням і дотриманням правильних інтенсивних сівозмін, поєднання у господарствах тваринництва з рільництвом, застосуванням заходів щодо підвищення родючості ґрунтів [2]. Назріла необхідність широкого використання нетоварної частини сільськогосподарської продукції, зокрема соломи як органічного добрива, сидератів [3].
Сівозміни, на противагу іншим елементам ведення галузі землеробства, успішно виконують роль безвитратного біологічного регулятора, поліпшують фітосанітарний, водний і поживний режими ґрунту, захищають ґрунт від ерозії та стабілізують екологічне навантаження [4].
Особливої актуальності набуває питання за впровадження у господарствах сівозмін з короткою ротацією. В зв’язку з цим виникає потреба у вивченні сівозмін з обмеженим набором сільськогосподарських культур, які б забезпечували високу продуктивність та якість сільськогосподарських культур, сприяли збереженню та покращенню родючості ґрунтів.
Дослідження з розробки короткоротаційних сівозмін та їх адаптацію до конкретних ґрунтово-кліматичних умов проводяться практично в усіх зонах. Виходячи цього в Тернопільській державній сільськогосподарській дослідній станції ІКСГП закладено стаціонарний дослід, по вивченню ефективності короткоротаційних 4-ох пільних сівозмін. Насичення сівозмін становить – 75, 50%, зерновими і 50, 25% просапними культурами, при мінеральній системі удобрення, приорюванні пожнивних решток після всіх культур сівозміни та застосуванні сидератів після пшениці озимої.
Продуктивність короткоротаційних сівозмін оцінювали за виходом зерна зернових і кормових одиниць з гектара ріллі. Серед сівозмін з 75% насиченням зерновими і 25% просапними найбільший вихід зерна (3,56 т/га), зернових (8,55 т/га) і кормових (9,90 т/га) одиниць, чистий прибуток - 9310 грн./га, рентабельність – 112,9% отримано у сівозміні з набором культур: озима пшениця, ярий ячмінь, горох, цукрові буряки (вар.2). В аналогічних сівозмінах, де горох замінено на сою, вихід зерна знизився на 0,15 т/га і склав 3,41 т/га, зернових одиниць на 0,20 т/га і склав 8,35 т/га, кормових одиниць на 0,25 т/га і склав 9,65 т/га, чистий прибуток 8580 грн./га, рентабельність 108,5% (вар.1). Сівозміни, де насиченням зерновими і просапними становила 50 : 50% краще себе зарекомендувала сівозміна з набором культур: пшениця озима, горох, цукрові буряки, картопля (вар.4), забезпечивши вихід зерна 2,33 т/га, зернових одиниць 8,32 т/га, кормових одиниць 8,94 т/га, чистий прибуток 10994 грн./га, рентабельність 109,6%, при заміні гороху на сою вихід зерна знизився на 0,18 т/га і склав 2,15 т/га, зернових і кормових одиниць на 0,20 і 25 т/га і відповідно склав 8,94 і 8,69 т/га, чистий прибуток 10753грн./га, рентабельність 109,5% (табл.1).
Таблиця 1
Ефективність зерно-просапної сівозміни в 2014-2015 рр.
|
№
сів.
|
Насичення
сівозмін, %
|
Урожай, т/га
|
Вихід на 1 га,
ріллі, т
|
Умовно
чистий
прибуток,
грн.
|
Ренбель-ність,
%
|
|
зерно
вими
|
просап
ними
|
пшениця озима
|
Ячмінь ярий
|
соя, (горох)
|
цукрові буряки
|
карто
пля
|
зерна
|
зерно
вих
одиниць
|
кормо
вих
одиниць
|
|
1
|
75
|
25
|
6,61
|
5,13
|
1,89
|
54,15
|
-
|
3,41
|
8,35
|
9,65
|
8580
|
108,5
|
|
2
|
75
|
25
|
6,51
|
5,16
|
(2,56)
|
56,70
|
-
|
3,56
|
8,55
|
9,90
|
9310
|
112,9
|
|
3
|
50
|
50
|
6,71
|
-
|
1,87
|
53,40
|
13,25
|
2,15
|
8,12
|
8,69
|
10753
|
109,5
|
|
4
|
50
|
50
|
6,79
|
-
|
(2,51)
|
56,30
|
12,45
|
2,33
|
8,32
|
8,94
|
10994
|
109,6
|
Таким чином результати досліджень показали, що для одержання високих та стабільних урожаїв сільськогосподарських культур і зниження економіко-енергетичних витрат потрібно висівати високопродуктивні зернові, просапні культури після кращих попередників.
Список використаних джерел
- Бойко, П. І. Науково-інноваційні аспекти сівозмін в Україні [Текст] / П. І. Бойко, Н. П. Коваленко // Вісник аграрної науки. – 2006. – №5. – С. 24-27.
- Бойко, П. І. Проблеми екологічно врівноважених сівозмін [Текст] / П. І. Бойко, Н. П. Коваленко // Вісник аграрної науки – 2003. – №8. – С. 9-13.
- Бойко, П. І. Екологічно збалансовані сівозміни – основа біологічного землеробства [Текст] / П. І. Бойко, В. О. Бородань, Н. П. Коваленко. // Вісник аграрної науки. – 2005. – №2. – С.19-13.
- Бойко, П. І. Сівозміни в сучасному землеробстві України [Текст] / П. І. Бойко // Вісник аграрної науки. – 1998. – №10. – С.15-18.
|
