Архів / Archive

Головна » Статті » 2016_10_28_KamPodilsk » Секція/Section_2_2016_10_28

АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ЗЛОЯКІСНИХ ГЕМАТОЛОГІЧНИХ ХВОРОБ ТА НОВОУТВОРЕНЬ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Загоруйко Неллі

к.б.н., доцент

Черкаський державний технологічний університет

м. Черкаси

 

АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ЗЛОЯКІСНИХ ГЕМАТОЛОГІЧНИХ ХВОРОБ ТА НОВОУТВОРЕНЬ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ

 

Останнім часом проблема встановлення зв’язку між впливом факторів навколишнього середовища та станом здоров’я населення увійшла в число найбільш актуальних і складних проблем захворюваності злоякісних хвороб. Одним із важливих аспектів даної проблеми є посилення уваги до факторів ризику порушення стану здоров’я окремого індивіда, певної групи осіб і населення в цілому в залежності від ступеню забруднення середовища їх проживання. Науково доведено ризик виникнення онкологічних хвороб крові та щитовидної залози в залежності від радіаційного фону територій, де проживає населення, та від впливу на організм канцерогенів, що надходять з їжею або з питною водою до організму людини [2].

На території Черкаської області виділено 13 населених пунктів, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, що складає більше половини території області. Тому дослідження поширеності серед населення Черкаської області злоякісних новоутворень крові та щитоподібної залози є досить актуальним. Досліджували динаміку захворюваності цих хвороб за період 2010-2015рр. серед різних вікових груп населення.

Аналіз статистичних даних [1; 3] показав, що для онкогематологічних хвороб характерне прогресуюче збільшення частоти їх виникнення серед населення у віці після 30 років і далі. Після 80 років темп зростання може дещо уповільнюватися. Максимальні значення зустрічаються серед людей віком 70-74 років, дещо менший цей показник для людей віком від 60 до 64 років. Спостерігається позитивна динаміка захворювань серед дітей від 1 до 4 року, які є особливо вразливими до дії канцерогенних чинників. Частина випадків лейкозів у дітей пов’язується або з опроміненням в пренатальному періоді або з перенесеним матір’ю під час вагітності грипом. У виникненні онкогематологічних хвороб у даної вікової категорії відіграє роль спадковість, вплив канцерогенів в пренатальний або ранній постнатальний періоди, комбінація зазначених факторів.

Розвитку онкозахворювань щитовидної залози сприяє низка чинників підвищеного ризику: спадкова схильність; загальне або місцеве (області голови і шиї) рентгенівське або іонізуюче опромінення, особливо в дитячому та підлітковому віці; дефіцит йоду, особливо у людей, що піддаються радіоактивному опроміненню; особи, які на момент Чорнобильської катастрофи перебували у дитячому або підлітковому віці та проживали на забруднених радіойодом територіях.

Існує певна залежність захворюваності на злоякісні новоутворення щитовидної залози від статі та віку. Аналіз результатів дослідження вікового спектру поширення злоякісних новоутворень щитовидної залози свідчить про поширеність хвороби, починаючи з вікової групи 15-19 років. Спостерігається позитивна динаміка показників захворюваності населення Черкаської області злоякісними новоутвореннями щитовидної залози, починаючи з 30 років, і особливо для віку між 40 і 60 роками. У жіночих вікових групах 45-49 та 55-59 років, спостерігається високий рівень захворюваності. Специфіка цього віку відіграє певну роль, оскільки він належить до пременопаузального та менопаузального періоду, в якому відбуваються суттєві гормональні зміни організму жінки. Вищий рівень захворюваності на злоякісні новоутворенння щитовидної залози у жінок (порівняно з чоловіками) пов'язується саме з впливом естрогенів, комбінованим ефектом особливостей гормонального статусу та радіаційного впливу на тиреоїдний канцерогенез.

Серед зовнішніх факторів, які викликають онкогематологічні захворювання є канцерогенні речовини й джерела радіоактивного випромінювання. У цю групу ризику потрапляють люди, професія яких пов’язана з небезпечними виробництвами, що сприяють збільшенню ризику розвитку злоякісних пухлин у випадку тривалого безпосереднього контакту. В цю групу можна також віднести підвищений ризик захворювання онкогематологічними хворобами серед людей, що проживають на радіоактивно забруднених територіях після Чорнобильської катастрофи і ризик захворювання дітей, що знаходилися в той період на забрудненій території.

Найголовнішим і ефективним профілактичним методом злоякісних новоутворень є здоровий спосіб життя. До профілактичних заходів відносяться: дієтичне харчування з високим рівнем вмісту заліза та йоду, прийом лікарських препаратів з високим вмістом вітамінів і мікроелементів. Зменшення надходження канцерогенів в організм, зокрема й через харчові продукти також є значною профілактикою злоякісних новоутворень.

 

Список використаних джерел

  1. Стан захворюваності злоякісними новоутвореннями лімфатичної та кровотворної тканини населення України [Текст] / П. М. Перехрестенко, Л. В. Назарчук, З. П. Федоренко, Т. Г. Суханова // Український журнал гематології та трансфузіології. – 2003. – № 4. – C. 5-11.
  2. Довкілля Черкащини [Текст] / Державний комітет статистики України в Черкаській області. – Черкаси : Головне управління статистики в Черкаській області, 2012-2015 рр.
  3. Статистичний щорічник Черкаської області [Текст] / Державний комітет статистики України в Черкаській області. – Черкаси : Головне управління статистики в Черкаській області, 2012-2015 рр.

 

Категорія: Секція/Section_2_2016_10_28 | Додав: clubsophus (2016-10-27)
Переглядів: 357 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2016_10_28
Секція/Section_2_2016_10_28
Секція/Section_3_2016_10_28
Секція/Section_4_2016_10_28
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 621
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0