Архів / Archive

Головна » Статті » 2016_10_28_KamPodilsk » Секція/Section_2_2016_10_28

БІОЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛУЧНИХ КОРМОВИХ РОСЛИН С. ВЕСЕЛА ДОЛИНА ГЛОБИНСЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Орлова Лариса

д.б.н., професор

Жук Марина

cтудентка

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

м. Полтава

 

БІОЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛУЧНИХ КОРМОВИХ РОСЛИН С. ВЕСЕЛА ДОЛИНА ГЛОБИНСЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

У контексті сталого розвитку і раціонального природокористування природні кормові угіддя займають особливе місце. Їм характерна багатофункціональність, що відповідає глобальним принципам сталого розвитку. Потреба у багатофункціональному використанні луків збільшилась в Україні в останні роки у зв’язку зі різким зниженням потреби в кормах через зменшення поголів’я худоби. Головна їхня функція – це лучне кормовиробництво, що включає заходи поліпшення та сінокісно-пасовищне використання природних і сіяних травостоїв. Це суттєвий резерв найдешевших трав’яних кормів для тваринництва, про що свідчить досвід економічно розвинених країн [1].

Кормові угіддя виконують величезну природоохоронну стабілізуючу роль в агроландшафтах, захищаючи ґрунти від ерозії, а водні джерела від замулення та забруднення. Посилюється їхня роль у збереженні біорізноманіття із створенням мережі заказників, заповідників, мисливських угідь. В останні роки зростає їхнє альтернативне використання, зокрема їхню біомасу використовують для виробництва біопалива. Лучні трави використовують й для створення газонів [6].

При вивченні видового складу лучних рослин околиць с. Весела Долина Глобинського району Полтавської області нами було виявлено 36 представників кормових рослин, які належать до 13 родин.

Рослинність досліджуваного району представлена в основному багаторічними полікарпічними травами (72%). Однак на цих угіддях виростають також дворічні та однорічні види, але в меншій кількості.

Між рослинами і навколишнім середовищем існує тісний взаємозв’язок, оскільки їх розвиток, проходження життєвих циклів залежать не тільки від спадкових якостей, але і ґрунтових, кліматичних і метеорологічних умов.

Не тільки середовище впливає на рослини, видозмінюючи їх, а й рослини, в свою чергу, впливають на середовище, приводячи до значних змін. Трав’яниста рослинність впливає на температурний режим повітря і ґрунту, змінюючи добовий і річний хід температури; знижує швидкість вітру, в результаті чого збільшується вміст вуглекислого газу під її пологом; підвищується вологість повітря і поверхні ґрунту через зменшення випаровування; диференціює світлові умови, характерні для тієї чи іншої місцевості [3; 5].

Рослини, всмоктуючи поживні речовини з ґрунту, змінюють склад ґрунтового розчину. Розкладаючись, вони збагачують ґрунт органічною речовиною. Коренева система рослин, пронизуючи ґрунт, покращує її структуру, водо- і повітропроникність; поглинаючи і випаровуючи вологу, викликає її перерозподіл в ґрунті [4].

Серед вивчених рослин переважають за відношенням до вологи мезофіти (59%) – рослини, які ростуть в умовах середнього режиму водозабезпечення. До мезофітних належить більшість виявлених багаторічних і однорічних представників. На відміну від ксерофітів листя у них ширші, менш товсті і не опушені або слабоопушені. На вологих ґрунтах переважають мезофіти з поверхневою кореневою системою, а на більш сухих ґрунтах ростуть мезофіти, у яких коріння занурюються глибоко. На надмірне зволоження мезофіти реагують негативно, так як їх тканини позбавлені добре розвинених повітроносних порожнин.

Ріст і розвиток лучних рослин, кожна їх фаза настає лише при необхідному для неї мінімумі кількості і тривалості тепла. За відношенням до температури на досліджуваних луках переважають холодостійкі (78%), решта – представники інших груп.

Ґрунт і рослини тісно пов’язані між собою. На рослини впливають хімічні і фізичні властивості ґрунту, склад мікроорганізмів, які знаходяться в ньому. Через ґрунт на рослини впливає і материнська порода. Вміст поживних речовин у ґрунті – один з показників її родючості. Різні поживні елементи мають певне екологічне значення та різні джерела надходження і накопичення в ґрунті. Серед лучної флори околиць с. Весела Долина переважають мезотрофи (61%). Мезотрофи помірно вимогливі до поживних речовин, які прискорюють утворення і розвиток листя, збільшують тривалість їх життя, загальну площу листкової поверхні, а тому і впливають на урожай.

Кількість і якість світла мають прямий вплив на урожай і якість лучних видів флори. Зазвичай на фотосинтез споживається максимум до 5% сонячного світла. У лучних травостоях, де має місце взаємне затінення листя, розсіяне світло використовується в процесі фотосинтезу повніше [2; 6]. Серед виявлених рослин за відношенням до світла переважають геліофіти (84%).

На досліджених луках основною життєвою формою за класифікацією по К. Раункієра є гемікриптофіти (70%).

Саме тому знання наслідків впливу різних екологічних факторів на рослини дасть можливість свідомо та правильно впливати на їх життєві процеси, домогтися максимально можливої врожайності природних і штучно створених кормових угідь та їх раціонального використання.

Отже, серед виявлених видів лучної флори переважають мезофітні, мезотрофні, геліофільні, холодостійкі види.

 

Список використаних джерел

  1. Кургак, В. Г. Раціональне використання природних кормових угідь України [Текст] / В. Г. Кургак // Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». – 2013. – Вип. 3-4. – С. 93-102.
  2. Луговодство и пастбищное хозяйство в Забайкалье: учебное пособие [Текст] / А. Б. Бутуханов. – Улан-Удэ: БГСХА им. В. Р. Филиппова, 2011. – 288 с.
  3. Можаев, Н. И. Кормопроизводство. Луговое и пастбищное кормрпроизводство: учебное
пособие [Текст] / Н. И. Можаев, Н. А. Серикпаев. – Астана: Казахский аграрный университет им. С.Сейфуллина, 2002. – 359 с.
  4. Мустафаев, Б. А. Практикум по основам луговодства : учебно-методическое пособие по проведению лабораторно-практических занятий [Текст] / Б. А. Мустафаев. – Павлодар, 2007. – 240 с.
  5. Орлова, Л. Д. Біоекологічні особливості лучних фітоценозів Лівобережного Лісостепу України (продуктивність та раціональне використання) [Текст] / Л. Д. Орлова. – Полтава : ПНПУ імені В.Г. Короленка, 2011. – 278 с.
  6. Скоблин, Г. С. Луговое и полевое кормопроизводство [Текст] / Г. С. Скоблин. – М. : Колос, 1977. – 256 с.
Категорія: Секція/Section_2_2016_10_28 | Додав: clubsophus (2016-10-27)
Переглядів: 286 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2016_10_28
Секція/Section_2_2016_10_28
Секція/Section_3_2016_10_28
Секція/Section_4_2016_10_28
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 621
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0