Орлова Лариса
д.б.н., професор
Жук Марина
cтудентка
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка
м. Полтава
БІОЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛУЧНИХ КОРМОВИХ РОСЛИН С. ВЕСЕЛА ДОЛИНА ГЛОБИНСЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У контексті сталого розвитку і раціонального природокористування природні кормові угіддя займають особливе місце. Їм характерна багатофункціональність, що відповідає глобальним принципам сталого розвитку. Потреба у багатофункціональному використанні луків збільшилась в Україні в останні роки у зв’язку зі різким зниженням потреби в кормах через зменшення поголів’я худоби. Головна їхня функція – це лучне кормовиробництво, що включає заходи поліпшення та сінокісно-пасовищне використання природних і сіяних травостоїв. Це суттєвий резерв найдешевших трав’яних кормів для тваринництва, про що свідчить досвід економічно розвинених країн [1].
Кормові угіддя виконують величезну природоохоронну стабілізуючу роль в агроландшафтах, захищаючи ґрунти від ерозії, а водні джерела від замулення та забруднення. Посилюється їхня роль у збереженні біорізноманіття із створенням мережі заказників, заповідників, мисливських угідь. В останні роки зростає їхнє альтернативне використання, зокрема їхню біомасу використовують для виробництва біопалива. Лучні трави використовують й для створення газонів [6].
При вивченні видового складу лучних рослин околиць с. Весела Долина Глобинського району Полтавської області нами було виявлено 36 представників кормових рослин, які належать до 13 родин.
Рослинність досліджуваного району представлена в основному багаторічними полікарпічними травами (72%). Однак на цих угіддях виростають також дворічні та однорічні види, але в меншій кількості.
Між рослинами і навколишнім середовищем існує тісний взаємозв’язок, оскільки їх розвиток, проходження життєвих циклів залежать не тільки від спадкових якостей, але і ґрунтових, кліматичних і метеорологічних умов.
Не тільки середовище впливає на рослини, видозмінюючи їх, а й рослини, в свою чергу, впливають на середовище, приводячи до значних змін. Трав’яниста рослинність впливає на температурний режим повітря і ґрунту, змінюючи добовий і річний хід температури; знижує швидкість вітру, в результаті чого збільшується вміст вуглекислого газу під її пологом; підвищується вологість повітря і поверхні ґрунту через зменшення випаровування; диференціює світлові умови, характерні для тієї чи іншої місцевості [3; 5].
Рослини, всмоктуючи поживні речовини з ґрунту, змінюють склад ґрунтового розчину. Розкладаючись, вони збагачують ґрунт органічною речовиною. Коренева система рослин, пронизуючи ґрунт, покращує її структуру, водо- і повітропроникність; поглинаючи і випаровуючи вологу, викликає її перерозподіл в ґрунті [4].
Серед вивчених рослин переважають за відношенням до вологи мезофіти (59%) – рослини, які ростуть в умовах середнього режиму водозабезпечення. До мезофітних належить більшість виявлених багаторічних і однорічних представників. На відміну від ксерофітів листя у них ширші, менш товсті і не опушені або слабоопушені. На вологих ґрунтах переважають мезофіти з поверхневою кореневою системою, а на більш сухих ґрунтах ростуть мезофіти, у яких коріння занурюються глибоко. На надмірне зволоження мезофіти реагують негативно, так як їх тканини позбавлені добре розвинених повітроносних порожнин.
Ріст і розвиток лучних рослин, кожна їх фаза настає лише при необхідному для неї мінімумі кількості і тривалості тепла. За відношенням до температури на досліджуваних луках переважають холодостійкі (78%), решта – представники інших груп.
Ґрунт і рослини тісно пов’язані між собою. На рослини впливають хімічні і фізичні властивості ґрунту, склад мікроорганізмів, які знаходяться в ньому. Через ґрунт на рослини впливає і материнська порода. Вміст поживних речовин у ґрунті – один з показників її родючості. Різні поживні елементи мають певне екологічне значення та різні джерела надходження і накопичення в ґрунті. Серед лучної флори околиць с. Весела Долина переважають мезотрофи (61%). Мезотрофи помірно вимогливі до поживних речовин, які прискорюють утворення і розвиток листя, збільшують тривалість їх життя, загальну площу листкової поверхні, а тому і впливають на урожай.
Кількість і якість світла мають прямий вплив на урожай і якість лучних видів флори. Зазвичай на фотосинтез споживається максимум до 5% сонячного світла. У лучних травостоях, де має місце взаємне затінення листя, розсіяне світло використовується в процесі фотосинтезу повніше [2; 6]. Серед виявлених рослин за відношенням до світла переважають геліофіти (84%).
На досліджених луках основною життєвою формою за класифікацією по К. Раункієра є гемікриптофіти (70%).
Саме тому знання наслідків впливу різних екологічних факторів на рослини дасть можливість свідомо та правильно впливати на їх життєві процеси, домогтися максимально можливої врожайності природних і штучно створених кормових угідь та їх раціонального використання.
Отже, серед виявлених видів лучної флори переважають мезофітні, мезотрофні, геліофільні, холодостійкі види.
Список використаних джерел
- Кургак, В. Г. Раціональне використання природних кормових угідь України [Текст] / В. Г. Кургак // Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». – 2013. – Вип. 3-4. – С. 93-102.
- Луговодство и пастбищное хозяйство в Забайкалье: учебное пособие [Текст] / А. Б. Бутуханов. – Улан-Удэ: БГСХА им. В. Р. Филиппова, 2011. – 288 с.
- Можаев, Н. И. Кормопроизводство. Луговое и пастбищное кормрпроизводство: учебное
пособие [Текст] / Н. И. Можаев, Н. А. Серикпаев. – Астана: Казахский аграрный университет им. С.Сейфуллина, 2002. – 359 с.
- Мустафаев, Б. А. Практикум по основам луговодства : учебно-методическое пособие по проведению лабораторно-практических занятий [Текст] / Б. А. Мустафаев. – Павлодар, 2007. – 240 с.
- Орлова, Л. Д. Біоекологічні особливості лучних фітоценозів Лівобережного Лісостепу України (продуктивність та раціональне використання) [Текст] / Л. Д. Орлова. – Полтава : ПНПУ імені В.Г. Короленка, 2011. – 278 с.
- Скоблин, Г. С. Луговое и полевое кормопроизводство [Текст] / Г. С. Скоблин. – М. : Колос, 1977. – 256 с.
| 
