Архів / Archive

Головна » Статті » 2016_10_28_KamPodilsk » Секція/Section_2_2016_10_28

ДЕНДРОХРОНОЛОГІЯ В УКРАЇНІ, ЯК МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ДАТУВАННЯ ПО ДЕРЕВУ

Онищак Тетяна

студентка

Кушнірчук Вікторія

студентка

Науковий керівник : асистент Стельмахович Г.Д

Івано-Франківський національний університет нафти і газу

м. Івано-Франківськ

 

ДЕНДРОХРОНОЛОГІЯ В УКРАЇНІ, ЯК МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ДАТУВАННЯ ПО ДЕРЕВУ

 

Дендрохронологія - метод, в основі якого лежить закон природи, згідно з яким кожен рік товщина дерева збільшується на однорічне кільце. Деревні кільця наростають по роках нерівномірно. Якщо рік теплий і сонячний і випадає достатня кількість опадів, то дерево росте швидко. Кільце, яке наросте в цей рік, буде широким. Якщо ж рік холодний і засушливий - кільце буде менше. Вважається, що у дерев однієї породи ростуть в одному і тому ж місці і кліматі, товщина річних кілець приблизно однакова. За допомогою дендрохронологічних методів для більшості видів деревних порід можливо точно визначити календарний рік формування річного кільця. Основними напрямками застосування результатів датування є: палеоекологія, коли дані використовуються для реконструкції минулих екологічний явищ ( одним з основних є реконструкція клімату); археологія, для датування старих будівель тощо; і радіовуглецевого датування, для встановлення вмісту ізотопу С-14 .

На підставі дослідження зразків деревини, датування яких наперед відома, будується так звана дендрохронологічна шкала - послідовність товщини річних кілець дерев певної породи в певній місцевості, від сучасного моменту і якомога далі в минуле. Для близьких до сучасності періодів використовуються виміри річних кілець живих дерев, що мають досить великий вік (існують методики виконання таких вимірів, не потребуючі спилювання дерева) [4].

Щоб отримати, як можна більш точний графік, річні кільця використовуються за чотирма радіусами. Для отримання чіткого малюнка кілець спіл зачищається і обробляється крейдою. Дендрохронолог вважає -кількість кілець, визначає їх товщину і за допомогою комп'ютерної програми будує дендрохронологічгий графік. Таким же чином складається графік з усіх колод, узятих з будівлі. Тепер треба побудувати еталонний графік. Щоб побудувати максимально довгу шкалу спочатку необхідно дослідити найстарішого представника своєї породи. Для цього живе дерево не треба спилювати - достатньо взяти невеликий зразок, який називається - керн. Спеціаліст дендрохронолог за допомогою спеціального бура просвердлює в дереві невеликий отвір і виймає цей зразок. Керн поміщається під цифровий мікроскоп і знову на моніторі з'являється чіткий малюнок річних кілець [1].

Для того, щоб продовжити шкалу датувань на часовий проміжок понад межі життя одного дерева, використовують «перехресне датування». Його суть полягає в погоджуванні наступних один за одним поколінь дерев, роки життя яких перекриваються. В останні роки використовується рентгенівський аналіз річних кілець, що дозволяє враховувати не тільки ширину кілець, але й інші параметри (наприклад, щільність деревини в кільці).

Таким чином, дендрохронологічна шкала простягається в минуле настільки, наскільки наявність, що є в наявності дозволяє продовжити безперервну послідовність.

Після побудови шкали по певному виді дерева в локальній місцевості, аналізуються кореляції даного виду з іншими видами, а також зміни виду кілець у сусідніх областях. Це дозволяє поступово розширювати абсолютну шкалу на більше широкий географічний ареал.

На ріст дерев можуть впливати локальні особливості місця виростання (рельєф, зволоженість). Через це товщина річних кілець конкретного зразка дерева може не відповідати шкалі, побудованої для даного регіону. Але якщо збіг має місце, то ймовірність помилки вкрай мала.

Для України було проведено дендроіндікаційні дослідження по 31 лісовому масиву у всіх природних зонах [2].

Наприклад, А.Д. Шовган вивчав радіальний приріст сосни звичайної у Карпатах та Українському Поліссі. Встановлено, що чинником, який лімітує приріст дерев у Карпатах, є температура повітря у період вегетації. В міру просування на схід зростає вплив вологи на приріст дерев [3].

Були виявлені особливості реакції радіального приросту сосни звичайної під впливом викидів азотного виробництва на фоні різних кліматичних умов Полісся та Степу. В умовах Степу динаміка радіального приросту сосни визначається забрудненням лісових екосистем та посухами. У Поліссі посухи спільно із викидами також знижують радіальний приріст сосни звичайної, проте найбільш помітне та синхронне зниження приросту у зоні інтенсивного забруднення спостерігається в роки підвищення хімічної "агресивності" фітотоксикантів, спричиненої максимальною кількістю опадів та високою вологістю повітря[5].

Отже, подальший розвиток дендрохронологічного напряму потребує створення дендрохронологічної сітки з охопленням найбільш репрезентативних лісостанів за природними зонами в Україні.

 

Список використаних джерел

  1. Битвинскас Т. Т. Дендроклиматические исследования. – Ленинград, 1974.
  2. Генсірук С.А. Ліси України / С.А. Генсірук. - Львів: УКРДЛТУ, 2002, - 496 с.
  3. Коліщук В. Г. Дендрохронологія сосни і дуба останнього тисячоліття на території України // Наук. вісн. Укр. лісотех. ун-ту. – Львів, 2003. – Вип. 13.
  4. Колищук В. Г. Методика исследования прироста древесных растений // Мат. Всесоюз. совещания по вопросам дендрохронологии и дендроклиматологии. – Вильнюс, 1968.
  5. Молчанов А. А. Дендроклиматические основы прогноза погоды. –Москва, 1976.
Категорія: Секція/Section_2_2016_10_28 | Додав: clubsophus (2016-10-27)
Переглядів: 1195 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2016_10_28
Секція/Section_2_2016_10_28
Секція/Section_3_2016_10_28
Секція/Section_4_2016_10_28
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 624
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0