Архів / Archive

Іващенко Олександра

студентка

Науковий керівник: к.т.н., доцент Бублієнко Н.О.

Національний університет харчових технологій

м. Київ

РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ РІЧКИ ДНІПРО ТА ЗАХОДИ ЩОДО ЙОГО МІНІМІЗАЦІЇ

Близько 30 млн. жителів України, Росії та Білорусі споживають воду Дніпра для питного та технічного водопостачання. Саме тому з перших днів після Чорнобильської катастрофи особлива увага приділяється проблемам забруднення річок Дніпровського басейну радіонуклідами.

Радіаційний стан водних об’єктів басейну Дніпра після аварії на Чорнобильській АЕС визначається переважно техногенними радіонуклідами, які змиваються із водозборів, що були забруднені внаслідок аварійних викидів [1]. Основне надходження радіонуклідів у водозбори Дніпровського басейну відбулося внаслідок випадіння радіоактивних аерозолів у період активного викиду з аварійного енергоблока Чорнобильської АЕС, унаслідок чого вода і донні осади були забруднені всім спектром штучних радіонуклідів. Найзабрудненішими виявилися території в зоні течії р. Прип’ять та її заплави з численними озерами і старицями, водойма-охолоджувач Чорнобильської АЕС та верхів’я Київського водосховища. Ці водозбірні території стали джерелом тривалого формування радіоактивного забруднення вод басейнів Дніпра і Прип’яті. Приблизна оцінка сумарного вмісту радіонуклідів у басейнах основних приток верхнього Дніпра становила, Бк: ¹³⁷Cs – (1,0…1,1)10¹⁶; ⁹⁰Sr – (3,0…3,7)10¹⁴. Нинішніми джерелами забруднення дніпровської води радіонуклідами є їхнє винесення водами малих річок із забруднених водозборів, лівобережної заплави р. Прип'ять, ґрунтовим стоком та із донних відкладень. Накопичення радіонуклідів у донних відкладеннях відбувається внаслідок твердого стоку річок Прип’ять і Дніпро [2].

У процесі самоочищення води від ¹³⁷Cs, ¹⁴⁴Се та інших радіонуклідів найважливішу роль відіграє седиментаційне виведення їх у донні осади. Найінтенсивніше цей процес відбувається в період масового відмирання синьо-зелених водоростей, а також у період льодоставу під час осадження важкорозчинних форм гідроксидів заліза і мангану, які утворюються за низьких температур (останнє найбільш виражене у Київському водосховищі). У періоди штормової активності сумарні концентрації ¹³⁷Cs можуть зростати внаслідок насичення водної товщі твердими частинками верхнього шару донних осадів. У Київському водосховищі це може призвести до істотного збільшення викиду ¹³⁷Cs у розташовані нижче водосховища (до 50 % його припливу) [3].

Таким чином, за останні п’ять років радіаційна небезпека для населення води дніпровського каскаду водосховищ визначається вмістом у воді Sr-90, наявність якого, у свою чергу, обумовлюється винесенням Sr-90 із заплавних і водозбірних територій р. Прип’ять із ближньої зони ЧАЕС. Концентрація та величина виносу радіонуклідів залежить від водності та гідрологічного режиму р. Прип’ять і припливу води до Київського водосховища в окремі роки. У багатоводні роки при проходженні високих весняних повеней та дощових паводків, коли відбувається довготермінове затоплення заплави у ближній зоні ЧАЕС, спостерігається зростання вмісту радіонуклідів у прип’ятській воді та збільшення їх виносу за межі зони відчуження. Природно, це повинно знайти відображення у радіаційному забрудненні води Київського водосховища [4].

З метою охорони Дніпра від забруднення радіонуклідами та поліпшення його загального екологічного стану потрібно здійснювати такі заходи:

1.  Запровадити єдину систему моніторингу ресурсного та екологічного стану об’єктів і земель в басейні Дніпра.
2. Забезпечити повноцінне фінансування «Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води».
3.  Забезпечити обмін інформацією між Придніпровськими країнами в рамках транскордонного моніторингу басейну Дніпра з метою дотримання положень «Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер».
4. Пришвидшити введення нового порядку лімітування скидів, плати за скиди забруднюючих речовин.

Список використаних джерел

1. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів Cs-137 і Sr-90 у продуктах харчування та питній воді (ДР-2006 ) [Текст]. – К., 2006. – С. 9-13.
2. Щорічник про стан забруднення поверхневих вод суші на території України за даними державної системи спостережень гідрометслужби за 2010 рік. ЦГО [Текст]. – К., 2011. – Рукопис.
3. Вишневський, В. І. Річки і водойми України: стан і використання [Текст] / В. І. Вишневський. – К. : Віпол, 2000. – 376 с.
4. Гірій, В. А. Динаміка радіоактивного забруднення вод дніпровського каскаду [Текст] / В. А. Гірій, В. О. Закорчевний, О. О. Косовець, Ю. Г. Лебо. – К. : Праці ЦГО, 2006. – вип. 2 (16). – С.57-64.