Архів / Archive

Головна » Статті » 2016_10_28_KamPodilsk » Секція/Section_2_2016_10_28

ШТУЧНИЙ ВУГЛЕКИСЛОТНИЙ ГІПОБІОЗ – АЛЬТЕРНАТИВНИЙ ШЛЯХ ЗБЕРЕЖЕННЯ РИБИ ПІДЧАС ТРАНСПОРТУВАННЯ

Сисолятін Сергій

старший науковий співробітник

Національний університет біоресурсів і природокористування України

м. Київ

 

ШТУЧНИЙ ВУГЛЕКИСЛОТНИЙ ГІПОБІОЗ – АЛЬТЕРНАТИВНИЙ ШЛЯХ ЗБЕРЕЖЕННЯ РИБИ ПІДЧАС ТРАНСПОРТУВАННЯ

 

Транспортування риби це досить складний з технологічної точки зору процес, адже для замовника важливо відсутність смертності особин під час транспортування, збереження живої маси та якості продукції.

Сьогодні існують різні методи та правил транспортування риби. ЇЇ перевозять автомобільним транспортом, залізницею та літаками, використовуючи різні пристосування (брезентові та металеві чани, молочні фляги, ванни, поліетиленові пакети, ізотермічні контейнери, живорибні машини, тощо) [1; 2].

Згідно існуючих правил, перед завантаженням рибу 12-15 год не годують і 2-4 год витримують у чистій проточній воді з метою вивільнення її від бруду, промивання зябер, вивільнення кишечнику від умісту, оскільки транспортування краще переносить голодна риба [2]. Тару, призначену для транспортування риби, дезінфікують 20 %-м розчином негашеного вапна, після чого ретельно промивають чистою водою. Воду для перевезення риби беруть із річки, озера чи ставку, і, як виняток, можна використовувати і водопровідну хлоровану воду, проте її необхідно піддати повітряній аерації впродовж 30-50 хв для доброго насичення киснем [3]. Температура води у транспортній місткості, там де була риба і куди її випускатимуть, повинна бути однаковою з допустимою різницею для мальків 1-2°С, для однорічок і старших вікових груп – 3-4°С. Якщо у водоймі, в яку випускають рибу, ці нормативи перевищені, то температуру води треба вирівнювати, і тільки після цього випускати рибу.

Також для збереження життєдіяльності співвідношення риби (коропа, амура, сома, буфало, сазана) до води має становити 1:1,25; карася, лина –1:1 (без примусової аерації води – 1:2); форелі, судака – 1:5; ляща, товстолобика, щуки та ін. –1:2 (без аерації води – 1:3) [4].

 Оптимальна температура води для перевезення теплолюбних риб влітку 10-12°С, взимку і восени – 5-6°С, а для холодолюбних – відповідно 6-8 і 3-5 °С. Взимку всі види риб можна перевозити за температури води 1-2°С. За мінусових температур рибу перевозити небажано [5]. У теплу пору року краще перевозити рибу рано вранці чи ввечері, а за умови перевезення вдень необхідно мати лід (0,5 кг на 10 л води), який кладуть у тару, попередньо обгорнувши його мішковиною чи марлею.

Тривалість перевезення коропа, амура, буфало, сазана, карася, лина за температури води 10°С не повинна перевищувати 8 год. без зміни води, а інших прісноводних риб – 12 год. Якщо температура води підвищується, її охолоджують льодом, а тривалість транспортування скорочують до 6 год.; для інших прісноводних риб воду через 6 год. поступово замінюють, тобто яку кількість випустили з транспортної тари, таку й додають [5, 6].

Однака, всі ці методи та правила складні та мають суттєві проблеми та недоліки, що призводять до значних втрат (економічних витрат на перевезення та гибелі риб при транспортуванні). Усі вони пов’язані з складністю процесу транспортування, підтриманні оптимальних параметрів середовища (температура, чистота води, вміст у ній кисню), співвідношенні риби і води та строків перевезення. Також головною проблемою при транспортуванні живої риби є амонійний азот, що виділяє риба. У воді він присутній у вигляді іону амонію (NH4+) та вільного аміаку (NH3), якій є токсичним, а при накопиченні його у воді під час транспортування до критичної концентрації (наприклад, 130 мг/л для коропа) призводить до гибелі більшої кількості риб [7].

Для вирішення цих проблем було розроблено та запатентовано альтернативний спосіб перевезення та зберігання риби в стані штучного гіпобіозу і установка для його здійснення [8].

В основі цього методу закладений спосіб переведення та зберігання риби в стані штучного гіпобіозу, який характеризується тривалим пролонгованим гіпометаболічним станом, певною мірою аналогічним стану природної зимівлі риб.

Введення живої риби в стан штучного гіпобіозу здійснюється шляхом використання гіпоксично-гіперкапнічного середовища (насичення води газовою сумішшю діоксиду вуглецю і оксигену у співвідношенні 50:50 %, рН води 6,0-6,7 без зниження температури). За таких умов в організмі риб відбувається гальмування метаболічних процесів за відсутності фактору стресу під час транспортування. Риба лягає на дно (рідше зависає на певній глибині), перестає рухатись, інтенсивність дихання зменшується у 5-7 разів, що характеризується слабо помітними коливаннями зябрових кришок. В такому стані риба може перебувати 72 год. Після перенесення риби в середовище зі сприятливими умовами вона легко виходить із стану гіпобіозу з набуттям усіх життєво необхідних функцій [8, 9, 10].

Перевагою цього альтернативного методу є те, що знижуються витрати на перевезення риби (необхідність спеціальних цистерн, контейнерів або вагонів і у них досить ефективної системи охолодження та аерації) вирішується проблема очистки середовища від продуктів метаболізму та механічних домішок, що дозволяє транспортування риби за умов природних температур без додаткового охолодження. Крім того, збільшується строк перевезення риби, що дає можливість транспортувати її на великі відстані, а саме головне – значно мінімізує загибель риб підчас транспортування.

 

Список використаних джерел

  1. Чернік, В. В. Шляхи підвищення ефективності транспортування живої риби [Текст] / В.В. Чернік // Рибогосподарська наука. – 2014. – №1. – С. 68-79.
  2. Berka, R. The transport of live fish. A review. [Text] / R. Berka // EIFAC Tech.Pap. – 1986. – № 48. – 52 р.
  3. Засєкін, Д. А. Транспортування тварин і продукції (санітарно-гігієнічні аспекти) [Текст] / Д. А. Засєкін, В. М. Поляковський, В. В. Соломон. – Київ, 2015. – 520 с.
  4. Орлов Ю. Расчётный способ нормирования [посадок водных организмов в различные ёмкости] [Текст] / Ю. Орлов // Рыбоводство и рыболовство –1974. – № 1. – С. 11-14.
  5. Opinion of the Scientific Panel on Animal Health and Welfare on a request from the Commission related to the welfare of animals during transport. The EFSA Journal (2004) 44, 1-36p.
  6. Fish Welfare During Transport. Forum organised by the Humane Slaughter Association. 2006. Thistle Hotel, Inverness [Електронній ресурс]. – Режим доступу:http://www.hsa.org.uk/Resources/Fish%20Transport%20proceddings.pdf.). – Назва з екрану.
  7. Смирнова Н.В. Влияние различных концентраций кислорода, диоксида углерода, аммиака на выживаемость осетровых рыб и пути ее повышения [Текст] / Н.В. Смирнова, М.В. Лозовская // Современные проблемы науки и образования. – 2011. – № 5 (Електронный журнал) URL: www.science-education.ru/99-4870).
  8. Спосіб переведення та зберігання риби в стані штучного гіпобіозу і установка для його здійснення. Патент на винахід 37303 Україна А01К63/02 [Текст] / Мельничук С.Д., Мельничук Д.О., Терещенко С.В. // Національний аграрний університет – № 99116062; Заявл. 04.11.99; Опубліковано 15.05.2001. – Бюл. №4. – 1 с.
  9. Мельничук С.Д. Гипобиоз животных (молекулярные механизмы и практическое значение для сельского хозяйства и медицины) : монография [Текст] / Мельничук С.Д., Мельничук Д.А. – К.: Издательский центр НУБиПУ, 2007. – 302 с.
  10. Мельничук С.Д. Стан штучного гіпобіозу як спосіб зберігання риби [Текст] / С.Д. Мельничук, С.В. Терещенко, Т.В. Таран // Науковий вісник Нацiонального аграрного унiверситету, 2004, Вип.75. – С.165-169
Категорія: Секція/Section_2_2016_10_28 | Додав: clubsophus (2016-10-27)
Переглядів: 362 | Рейтинг: 5.0/6
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2016_10_28
Секція/Section_2_2016_10_28
Секція/Section_3_2016_10_28
Секція/Section_4_2016_10_28
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 621
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0