Архів / Archive

Бойченко Наталія

студентка

Семенова Олександра

студентка

Науковий керівник: к.т.н., доцент Семенова О.І.

Національний університет харчових технологій

м. Київ

ТЕХНОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ АКТИВНОГО МУЛИ ПРИ ОЧИЩЕННІ СТІЧНИХ ВОД

У період інтенсивної ферментації активний мул має вигляд пластівців з добре розгалуженою поверхнею. Розміри пластівців можуть бути різноманітні, але зовнішній вигляд і форма суттєво не змінюються. Пластівці мають сірий або бурий колір. Помічено, що відтінки кольору змінюються в залежності від інтенсивності аерації. Судячи з того, що припинення аерації на деякий час або при зберіганні мулу без доступу повітря колір його темніє, можна зробити висновок, що зміна кольору мулу або пов’язана зі змінами окисно-відновлювальних властивостей, від яких залежить стан хімічних елементів, перш за все заліза: в окисному стані воно (або його солі) мають бурий колір, у відновлених (аеробних) умовах воно зв’язується з утвореним сірководнем, що обумовлює потемніння мулу.

Важливий технічний показник активного мулу – це його седиментаційна здатність. Про седиментаційну здатність мулу, перш за все, свідчить муловий індекс.

Досліди вказують, що при концентрації активного мулу 5,0 г/  величина мулового індексу несуттєва і скрадає близько 48 /г, при чому в двох серіях дослідів з однією і тією ж концентрацією мулу , але проведених в різний час, муловий індекс майже співпадає по величині. Це свідчить як про достовірність і відтворюваність результатів дослідів, так і про те, що фізіологічні властивості мулу є стабільними. Невисоке значення мулового індексу вказує на можливість збільшення робочої концентрації активного мулу без ризику в залежності роботи вторинного відстійника.

Таблиця 1

Значення мулового індексу в процесі ферментації стічних вод при різних концентраціях активного мулу.

Зі збільшенням концентрації активного мулу до 8,0г/  муловий індекс збільшується відповідно до 74,4 і 83,3 /г. Ці величини також не надто великі, хоча останнє значення викликає значні обмеження в швидкості потоку культуральної рідини через відстійник. Проте досліди вказують, що у напівбезперервному процесі седиментаційна здатність активного мулу покращується і муловий індекс майже за тією концентрацією мулу (12,5 г/ ) значно нижчий – 73,3 /г. Все це свідчить про те, що кількість активного мулу, яка формується в процесі ферментації, дозволяє збільшити його робочу концентрацію без порушення роботи вторинного відстійника.

Безперечно, щодо седиментаційної здатності активного мулу можна судити шляхом безпосереднього нагляду. Такий нагляд проведено у багатьох серіях дослідів.

Таблиця 2

Час осадження активного мулу а залежності від його концентрації в культуральній рідині.

Осадження вважається повним, якщо осаджена рідина містила завислих речовин не більше 15 мг/ .

Судячи з отриманих даних, активний мул, отриманий при ферментації стічних вод хлібзаводу, відрізняється високою швидкістю осадження. Співвідношення об’ємів осаду і осадової рідини суттєво відрізняється залежно від концентрації мулу в культуральній рідині. Це свідчить про те, що час повного осадження при розрахунку вторинного відстійнику можна враховувати лише в тому випадку, якщо освітлена частина рідини займає більшу частину ємності, в якій відбувається осадження. Судячи з даних  таблиці 2, концентрація мулу 5,0 і 8,0 г/ ,  прийнята в співвідношенні нормальної роботи відстійника, більш високі концентрації можуть привести до витіснення зважених з очисною водою.

Для запобігання цьому необхідно зниження швидкості потоку або збільшення об’єму вторинного відстійника. Те і інше може звести до нуля ефект, отриманий від підвищеної концентрації активного мулу.

В традиційній технології за постійної швидкості потоку двогодинне відстоювання гарантує повне освітлення стічної води. При цьому концентрація активного мулу не перевищує 5,0 г/ . В дослідах осадження мулу в стаціонарних умовах за такої концентрації відбувалось за 15 хв. Враховуючи, що в умовах безперервного потоку час осадження значно збільшується, розрахунковий час відстоювання було збільшено до 1 години.

Варто відмітити, що спеціальних дослідів залежності часу осадження мулу від швидкості потоку не було проведено. Емпірично встановлено, що за прийнятою швидкістю потоку ( ), відстійник забезпечує відділення води від мулу до 15г/  за зважених речовин. У випадку збільшення цього показника зменшують потік стічної води, внаслідок чого швидкість підйому рідини у відстійнику встановлюється нижче осадження мулу, що забезпечує розділення мулової суміші.

Список використаних джерел

1. Запольський, А. К. Екологізація харчових виробництв : підручник [Текст] / А. К. Запольський, А. І. Українець. – К. : Вища шк., 2005. – 423 с.
2. Левандовський, Л. В. Природоохоронні технології та обладнання [Текст] / Л. В. Левандовський, Н. О. Бублієнко, О. І. Семенова. – К. : НУХТ, 2013. – 243с.
3. Семенова, О. І. Характеристика стічних вод підприємств хлібопекарської галузі та рекомендована технологія їх очищення [Текст] / О. І. Семенова, Н. В. Левітіна, Н. О. Бублієнко, Т. Л. Ткаченко // Хлібопекарська і кондитерська промисловість України. – 2006. – С. 24-25.