Архів / Archive

Головна » Статті » 2016_10_28_KamPodilsk » Секція/Section_2_2016_10_28

ВИДОВИЙ СКЛАД ПТАХІВ У МІСЦІ КОЛЕКТИВНОЇ НОЧІВЛІ ВОРОНОВИХ ПТАХІВ У М. МЕЛІТОПОЛЬ (ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ)

Дранга Аліна

аспірант

Науковий керівник: к.б.н., с.н.с. НДІ Біорізноманіття Горлов П.І.

Мелітопольський державний педагогічний університет

імені Б. Хмельницького

м. Мелітополь

 

ВИДОВИЙ СКЛАД ПТАХІВ У МІСЦІ КОЛЕКТИВНОЇ НОЧІВЛІ ВОРОНОВИХ ПТАХІВ У М. МЕЛІТОПОЛЬ (ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ)

 

Міста України є центрами локальних зимівель воронових птахів, які досягають значної чисельності [2]. Зелені зони міста приваблюють птахів у всі сезони року. У позагніздовий період, птахи використовують лісонасадження для відпочинку, годування, ночівель [1].

Дослідження існування колективної ночівлі воронових і визначення видового складу птахів на території ночівлі та за її межами проводились з 2013 до 2016 року. Спостереження проведені в місці колективної ночівлі, а також на маршрутах перельотів птахів і місць їх годування (зелені зони міста, приміські сільськогосподарські поля та полігони твердих побутових відходів).

У кінці вересня - початку жовтня граки (Corvus frugilegus Linnaeus, 1758) утворюють змішані зграї з галками (Corvus monedula Linnaeus, 1758), включаючи мігрантів, з якими вони об’єднуються і утворюють спільну ночівлю, на деревах сосни (Pinus nigra subsp. Pallasiana (Lamb)), в районі лісопаркової зони (1700 х 950 м) на північному сході міста. Територія представляє квартали штучних посадок акації білої (Robinia pseudoacacia L.), гледичії трьохколючкової (Gleditsia triacanthos L.), каркаса європейського (Celtis australis L.), клена гостролистого (Acer platanoides Linn), клена ясенелистого (Acer negundo Linn), шовковиці білої (Morus alba Linn) та шовковиці чорної (Morus nigro Linn), в'яза гладкого (Ulmus laevis Pall), сосни (Pinus nigra subsp. Pallasiana (Lamb)). На півночі і заході до лісопарку примикають черешневі сади загальною площею близько 1000 га. Приватний сектор по периметру лісопарку складається в основному з одноповерхових будівель (рис. 1).

Формування нерегулярних трас перельоту воронових птахів від місць годівлі до місць ночівлі у Мелітополі стають помітними починаючи з другої декади вересня, і лише ближче до кінця місяця ці перельоти носять характер постійних [1].

Спільно з граком в місці колективної ночівлі зареєстрована галка, зустрічалася в усі дні спостережень. За межами ночівельного скупчення, однак в безпосередній близькості від нього, під час обліків нами зустрінуті: сорока (Pica pica Linnaeus, 1758), сіра ворона (Corvus cornix Linnaeus 1758), ворон (Corvus corax Linnaeus, 1758), канюк (Buteo buteo (Linnaeus, 1758)), зимняк (Buteo lagopus (Pontoppidan, 1763)), боривітер звичайний (Falco tinnunculus Linnaeus, 1758), сова вухата (Asio otus (Linnaeus, 1758)), зяблик (Fringilla coelebs Linnaeus, 1758), синиця велика (Parus major Linnaeus, 1758), дрізд чорний (Turdus merula Linnaeus, 1758), польовий горобець (Passer montanus (Linnaeus, 1758)), просянка (Emberiza calandra Linnaeus, 1758).

 

Рис. 1. Місце основної колективної ночівлі воронових птахів ( ) і місця попереднього збору птахів ( ) перед відльотом на ночівлю.

 

Крім того, масові перельоти граків і галок до місця ночівлі супроводжувалися рідкісними зустрічами в потоці птахів – крижні (Anas platyrhynchos Linnaeus, 1758), чайки-реготухи (Larus cachinnans Pallas, 1811), сизої чайки (Larus canus Linnaeus, 1758), сірої чаплі (Ardea cinerea Linnaeus, 1758), квакви (Nycticorax nycticorax (Linnaeus, 1758)), сирійського дятла (Dendrocopos syriacus (Hemprich & Ehrenberg, 1833)), дрозда горобинника (Turdus pilaris Linnaeus, 1758), шпака звичайного (Sturnus vulgaris Linnaeus, 1758) та білої плиски (Motacilla alba Linnaeus, 1758). Перераховані види реєструвалися тільки в осінній і весняний періоди, що пов'язано з міграційною активністю, а взимку рідко зустрінуті лише шпаки і чайки. За спостереженнями в 2010-2016 рр. нами неодноразово відзначалися факти нападу на граків яструба-тетерев’ятника (Accipiter gentilis (Linnaeus, 1758)), рідше сапсана (Falco peregrinus Tunstall, 1771). Чисельність хижих птахів зазвичай невисока, проте у жовтні 2015 року під час вечірнього збору в місці колективної ночівлі воронових птахів відзначені 7 тетерев’ятників і 1 сапсан. Безумовним домінантом за чисельністю був грак, субдомінантом - галка.

Пік чисельності грака у селах припадає на гніздовий та післягніздовий періоди, а у містах – на зимовий і період весняної міграції. Чисельність граків у містах взимку істотно збільшується, втім, як і інших представників воронових птахів, за рахунок їх притоку із приміських селищ у місто на зимівлю – де є м’якіші температурні умови та достатня кількість кормових ресурсів. У зимовий період граки утворюють змішані зграї з галками і здійснюють щоденні кочівлі у пошуках корму. Протягом передгніздового періоду птахи знову відкочовують у села, в яких і гніздяться. Улітку чисельність граків у містах різко падає – птахи відлітають із міст, кочують по природним біотопам – харчуються на полях і городах у приміських селах, де їх чисельність закономірно збільшується. Восени зграї воронових птахів знову починають переміщатись у міста.

Граки є абсолютні домінанти серед зимового населення воронових, як у містах, так і на звалищах побутових відходів у всіх населених пунктах, в яких проведене дослідження, що пов’язано із зимовими кочівлями цих птахів до населених пунктів у пошуках їжі. За нашими спостереженнями, частка грака, серед інших видів воронових, на звалищах складає від 58% до 72%, галки – від 7% до 16%.

Видова спряженість всередині ночівельного скупчення та на трасах перельоту птахів показала високу різноманітність, що доходило до 24 видів. Безумовним домінантом за чисельністю був грак, субдомінантний вид – галка.

Таким чином, воронові складають основу орнітологічного комплексу лісопаркової зони Мелітополя в осінньо-весняний період.

 

Список використаних джерел

1. Дранга, А. О. Коллективная ночевка врановых птиц в г. Мелитополь (Запорожская область) в 2014-2015 годах [Текст] / А. О. Дранга, П. И. Горлов  // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія, екологія. – 2016. – № 24(1). – С. 50-60.

2. Лопарев, С. О. Орнітофауна населених пунктів Центру України та її зміни [Текст] : дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук: спец. 03.00.08 «Зоологія» / С. О. Лопарев. – К., 1996. – 348 с.

Категорія: Секція/Section_2_2016_10_28 | Додав: clubsophus (2016-10-27)
Переглядів: 349 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2016_10_28
Секція/Section_2_2016_10_28
Секція/Section_3_2016_10_28
Секція/Section_4_2016_10_28
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 621
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0