Архів / Archive

Головна » Статті » 2016_10_28_KamPodilsk » Секція/Section_2_2016_10_28

ЗАБРУДНЕННЯ Pb ҐРУНТІВ УРБОЕКОКСИТЕМИ м. ДНІПРО

Яковишина Тетяна

к.с.-г.н., доцент

Матягіна Олена

студентка

ДВНЗ “Придніпровська державна академія будівництва та архітектури”

м. Дніпро

 

ЗАБРУДНЕННЯ Pb ҐРУНТІВ УРБОЕКОКСИТЕМИ м. ДНІПРО

 

Необхідність оцінки вмісту Pb в ґрунтах урбоекосистем пов’язана не тільки з екологічною ситуацією, що ускладнюється внаслідок збільшення техногенних навантажень на складові навколишнього природного середовища, а й з усвідомленням ступеня небезпеки, котрий спричиняє цей хімічний елемент, адже за даними ВООЗ стан здоров’я людини на 60 % визначається якістю довкілля. Небезпека забруднення Pb зумовлюється надто високою токсичністю даного металу для біоти, і в першу чергу для людини, за умов тривалої відсутності вираженої симптоматики інтоксикації свинцем при наявності функціональних та органічних ушкоджень в органах та їх системах, багато з яких можуть бути незворотними. Навіть в незначних концентраціях Pb спричиняє токсичний, мутагенний та канцерогенний ефекти, має здатність до біоакумуляції й досить погано видаляється з екосистем. В умовах урбоекосистем важкі метали надходять до організму людини традиційно через трофічні ланцюги з продуктами рослинництва, які населення вирощує на присадибних ділянках приватного сектору, а також внаслідок руйнування ґрунтового покриву, а саме, відбувається пилення – дисперговані частки піднімаються в приземний шар атмосферного повітря, що становить додаткову загрозу. Тому виникає необхідність у визначенні не тільки валового вмісту Pb, й його рухомих та потенційно-рухомих форм з метою всебічної екологічної оцінки ступеня небезпеки забруднення ґрунтів урбоекосистеми, що й було здійснено на прикладі м. Дніпро.

Для формування мережі моніторингу за забрудненням ґрунту важкими металами та територію міста була нанесена сітка з довжиною ребер 2 км, на перехресті яких виділяли ключові ділянки відбору проб. Об’єднана проба складалася з 25 індивідуальних. У відібраних зразках визначали валовий вміст Pb атомно-абсорбційним методом після кислотної обробки ґрунту, потенційно-рухомі форми – у витягу 1Н НCl, а рухомі – у витягу ААБ (рН 4,8).

Зональними ґрунтами Північного Степу України, де розташоване м. Дніпро, є чорноземи звичайні малогумусні важкосуглинкові на лесі, котрі сформувалися під різнотравно-типчаково-ковиловою рослинною асоціацією в умовах непромивного водного режиму. На території міста зустрічаються антропогенно глибоко перетворені ґрунти, що утворюють групу урбаноземів з горизонтом “urbic” потужністю більш ніж 50 см з насипним, намивним або перемішаним типом ґрунтового профілю.

Природній геохімічний фон Pb в чорноземних ґрунтах знаходиться в межах 19,0-26,0 [1] при середньому вмісті 22,4 мг/кг для даної геохімічної провінції, а на території міста урбанізований фон складає – 125,35 мг/кг, що більше за природній в 5,6 разів, а за ГДК – в 4,2 рази (табл. 1). Недостатнє зволоження та наявність геохімічних бар’єрів за умов високої буферності чорноземів звичайних сприяє розвитку акумулятивних процесів, що відбивається через низький рівень рухомості свинцю – 0,1 мг/кг в нативних умовах. Розбудова та функціонування урбоекосистеми позначаються на ґрунті двома прямо протилежними процесами: по-перше деконцентрацією мікроелементів та важких металів внаслідок розбавлення будівельним сміттям, що притаманно мікрорайонам нової забудови та приватному сектору на периферії; а, по-друге збільшенням вмісту токсикантів при забрудненні викидами підприємств в промислових зонах міста. Низький вміст Pb зафіксовано на території приватного сектору Амур-Нижньодніпровського району, житловому масиві “Ігрень” (Самарський район) – лівий берег, та на житловому масиві “Перемога” (Соборний район) – правобережжя. Взагалі територія, що знаходиться на лівому березі ріки, характеризується більшою строкатістю забруднення і наявністю локальних ареалів з перевищенням ГДК більш ніж у 10 разів, в той час як на правобережній частині міста урбанізований геохімічний фон досить рівномірний. Потенційно-рухомі форми Pb становлять до 0,99 % від валового вмісту, що свідчить про втрату буферних властивостей антропогенно трансформованим ґрунтом внаслідок зменшення вмісту органічної речовини та R2O5, підкислення, диспергації ґрунтових колоїдів, каменястості, тощо. Рухомість свинцю також є досить високою – до 63 % від валу, отже спричиняє токсичність для рослин та позначається на збідненості фітоценозів. На території міста існують ділянки де майже повністю відсутній рослинний покрив.

Таблиця 1

Характеристика забруднення Pb ґрунтів урбоекосистеми м. Дніпро

Показник

Валовий вміст, мг/кг

Потенційно-рухомі форми, мг/кг

Рухомі форми,

мг/кг

Мінімум

6,74

3,67

1,69

Максимум

4296,72

3255,89

924,57

Середнє

125,35

96,25

30,91

Медіана

37,00

26,18

11,20

Ексцес

62,08

60,97

60,47

Асиметрія

7,80

7,71

7,67

Дисперсія

277911,81

160822,36

12916,27

Стандартне відхилення

531,28

404,15

114,53

Розмах

4289,98

3252,22

922,88

 

Як показали результати аналізу проведеного методами математичної статистики, перевищення медіани середнім значенням відбиває тенденцію до збільшення площі ареалів техногенного навантаження на міський ґрунт через забрудненням Pb. Позитивні значення коефіцієнту ексцесу по всім досліджуваним формам свинцю свідчили про наявність гостровершинного розподілення кожної із виборок. А позитивний характер асиметрії відносно середнього зумовлював підвищення інтенсивності забруднення Pb ґрунтів м. Дніпро в утворених ареалах.

Підсумовуючи вище викладене слід зазначити, що рівень забруднення Pb ґрунтів урбоекосистеми м. Дніпро досить сильний, адже майже на половині території перевищує значення в 5 ГДК при рухомості до 0,99 % від валового вмісту, що за умов низького ступеня буферності, спричиняє токсичний вплив на фітоценози, отже потребує впровадження заходів з детоксикації для створення безпечних умов мешкання населення.

 

Список використаних джерел

1. Фоновий вміст мікроелементів у ґрунтах України [Текст] / Під ред. А. І. Фатєєва, Я. В. Пащенко. – Харків : КП “Друкарня № 13”, 2003. – 117 с.

Категорія: Секція/Section_2_2016_10_28 | Додав: clubsophus (2016-10-27)
Переглядів: 397 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2016_10_28
Секція/Section_2_2016_10_28
Секція/Section_3_2016_10_28
Секція/Section_4_2016_10_28
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 624
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0